Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах

11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби

Шрифт (нім. schrift від schrieben – писати) – графічне накреслення літер та цифр. Картографічні шрифти розрізняються за рисунком, товщиною, шириною та висотою окремих елементів літер та цифр.

Сукупність літерних знаків, які об'єдннні спільністю побудови графічних елементів, складає певну шрифтову гарнітуру.

Шрифтам притаманні наступні ознаки:

Контраст шрифта – відношення товщини основного елемента до додаткового. Чим більша різниця в товщині елементів, тим контрастніше шрифт. Розрізняють контрастні, середньоконтрастні й малоконтрастні шрифти.

Світлота (жирність) – відношення основного елемента до ширини всередині літерного просвіту. Виділяють остовні, світлі, нормальні, напівжирні й жирні шрифти.

Ширина - відношення ширини літери до її висоти. За шириною розрізняють вузькі, нормальні, і широкі. Виділяють також різновиди шрифтів – звужені та розширені.

За орієнтуванням - прямі та з нахилом вправо і вліво.

За накресленням – курсивні та друковані. В шрифтах курсивного накреслення заглавні і строчні літери в основному різного рисунка, в друкованих шрифтах він залишається однаковим для більшості літер.

Розмір - висота літер шрифта.

Колір шрифта – важливий зображувальний засіб, який впливає на читаність, наглядність і художні якості шрифтового оформлення карт.

Властивості шрифтів

Аналогічно до картографічних знаків основні властивості шрифтів такі:

• читаність;

• розпізнаність;

• компактність;

• прозорості;

• еститетичність сприйняття;

• чіткість відтворення при друкуванні.

Конкретний прояв цих властивостей залежить від масштабу, тематики і призначення карти, а також цільового застосування шрифтів – підписів у змісті карти, легенді або у зовнішньому оформленні.

Застосування шрифтів на картах

У проектуванні змісту і оформленні карт і атласів шрифти використовують для:

- географічних назв і різних пояснювальних підписів у змісті карти;

- пояснень у легенді (заголовки і підписи умовних позначень);

- зовнішнього оформлення (назва карти або атласа, пояснення діаграм, графіків);

- підписів вихідних даних, текстів, що доповнюють зміст карт.

У змісті карти шрифти виконують різнобічні функції:

- слугують для підписів великої групи географічних назв;

- посилюють читаність окремих картографічних позначень, підкреслюють специфіку малюнку знака і його величину різними розмірами шрифта;

- розширюють характеристику об'єкта, наприклад знак морського шляху доповнюється показом напрямку і відстані в км;

- виступають у ролі умовних знаків, безпосередньо передають якісні й кількісні характеристики об'єктів.

Якісна сторона об'єкта відображається в основному виглядом, орієнтуванням і кольром шрифта (приклад населені пункти).

Колір шрифта є найбільш ефективним на тематичних картах. Він розподіляє об'єкти різного значення (наприклад на карті родовищ корисних копалин використовують написи трьох кольорів: чорний – для родовищ, які розробляються, червоний – для перспективних, сіро-блакитним для підписів елементів гідрографічної основи.

Розміром відображається величина і відносне значення об'єктів. Суттєвим є вибір інтервалів суміжних розмірів шрифтів.

У легенді карти застосування картографічних шрифтів пов'язане з особливостями її структури, характером пояснень умовних значень:

• детальний або скорочений опис знаків;

• визначальні підписи, що містять класифікаційні назви рангових категорій;

• системи індексів, цифрові буквені позначення.

Читаність легенди знаходиться в прямій залежності від її шрифтового оформлення.

Вибір шрифтів для зовнішнього оформлення карти залежить від її призначення і характеру використання.

Для конкретної карти, серії карт, атласа розробляється певна система шрифтів. Число видів шрифтів, що застосовують на одній карті, залежить від типу і складності її змісту.