9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів

Типи карт, які розрізняються за широтою теми, об’ємом змісту, складності підходів до зображення явищ, глибиною понять, виявлять вплив на розробку системи знаків.

Вони обумовлюють принципові відмінності:

• у загальній структурі знакових систем;

• у логіці їх побудови;

• у використанні відповідних графічних засобів і сполучень.

Для карт різної тематики (наприклад карти ґрунтів, геоморфологічної, рослинності) зі властивими їм типологічним принципом побудови легенд можуть бути застосовані ідентичні методи проектування систем знаків, і, навпаки карти однакової тематики, але різні за своїм типом (наприклад, аналітичні, синтетичні, комплексні) потребують особливого підходу і прийомів в розробці знаків.

Вибір зображувальних засобів виходить із передбачених програмою карти способів картографічного зображення та їх сполучень, які в свою чергу пов’язані з особливостями поширення явищ (локалізовані на площах, лініях, у пунктах) і які відображаються характеристиками (якісними, кількісними, динамікою, взаємозв’язками явищ). При цьому для одного й того ж способу може бути запропоновано декілька графічних рішень, обумовлених відмінностями в точності й достовірності відображення явища, значимості показників (головні, другорядні) і іншими особливостями. Специфіка графічних засобів може бути пов’язана також з технічними можливостями відтворення карт (багатокольорові, однокольорові).

Розглянемо специфіку проектування зображувальних засобів для окремих типів багатокольорових карт.

9.3.1. Аналітичні карти

Найбільш проста розробка знаків для аналітичних карт з однією якісною (розміщення сільськогосподарських угідь, національний склад населення, поширення лісів за породами) або кількісною характеристикою (продовжуваність сонячного сяйва за рік, кількість опадів, лісистість території, щільність населення). Такі елементарні карти багаточисленні як серед природної, так і соціально-економічної тематики.

Побудова площинних знаків карт цього типу не викликає ускладнень. При багатокольоровому друці вони мають вид шкал однорідних або змішаних кольорових рядів які змінюються за однією або декількома кольоровими характеристиками (тону, насиченості, світлоті). При однокольоровому друці площинні знаки мають вигляд шкал штрихових знаків, які розрізняються за внутрішнім рисунком, світлотою. Для відображення якісної характеристики об’єкта доцільно використовувати шкалу, яка змінюється за кольоровим тоном, а також штрихування або штрихові знаки однакової щільності рисунка.

Кількісні характеристики явища показують шкалами наростаючої насиченості кольору або світлоти штрихового рисунка. Кількість ступенів кольорового ряду відповідає числу градацій раніше розробленої шкали з постійними або перемінними інтервалами (у залежності від особливостей територіальних змін явища і ступені генералізації). Виключення складають гіпсометричні шкали, де шкала розрізу рельєфу детальніша кольорової шкали пошарового фарбування.

Наочність і запам'ятовуваність позначень значно підвищується при врахуванні асоціативних відповідностей вибраних кольорів із природним кольором об’єкту. Використання асоціацій можливе для багатьох явищ, наприклад сільськогосподарських культур: соняшник – жовто-оранжевий колір, гречка – червонувато-коричневий, льон – синій. Асоціації також застосовуються і в опосередкованому вигляді, зокрема, зорове сприйняття збільшення числа сонячних днів за місяцями на карті сонячного сяйва за рік підкреслюється гамою зеленкувато-жовто-оранжево-червоних тонів наростаючої насиченості.

Графічне передавання якісних і кількісних характеристик явищ на аналітичних картах локалізованих на лініях і в пунктах, проводиться формою знаків, внутрішнім рисунком, світлотою, розміром, кольором.

Графічне виконання системи знаків елементарних аналітичних карт підпорядковується загальним правилам: розміщення знаків проводиться в міру зростання їх значення або величини знизу вгору при вертикальному розміщенні шкали і зліва направо – при горизонтальному. Горизонтальне або вертикальне розміщення шкали залежить від теми карти, зокрема, для карт глибини розчленування рельєфу, висотної поясності доцільно вертикальне розміщення.

Однак при елементарності легенд аналітичних карт можуть бути неточності, а інколи помилки в логічності розміщення системи знаків і графічному вираженні зміни інтенсивності (величини) явища через слабке, нечітке нарощування насиченості кольору або щільності штрихового рисунка за ступенями. Така побудова зорово порушує єдність і доцільність шкали, утруднює її логічне сприйняття. Для виділення якісних показників необхідний вибір штрихування або кольору, які чітко розрізняються. Небажані, наприклад, штриховки однакового рисунка, але різної орієнтації. Вони створюють зорову яскравість і не забезпечують доброї читаності.