7.3. Сутність світлотіньової пластики

До способів, що дозволяють створити об’ємне, просторове зображення рельєфу на площині, відноситься світлотіньова пластика. Створення карт із світлотіньовою пластикою — завдання, перш за все, художнє. Отримання об’ємного зображення засноване на принципах образотворчого мистецтва. Світлотінь — система тональних переходів від світлого до темного. Ступінь світлоти, плавність або різкість меж світлотіні залежать від особливостей рельєфу місцевості. В основі правдоподібності, наочності й переконливості світлотіньового зображення лежать явища реальної дійсності, закономірності розподілу світлотіні на реальних об’ємних тілах у конкретних умовах освітлення.

7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні

Залежно від властивостей середовища, через яке проходить світло, від здібностей предметів поглинати чи відбивати його, виділяють світло пряме, розсіяне і відбите.

Пряме світло зі всіх видів світла володіє найбільшою інтенсивністю. Пряме проміння сонця, проходячи через атмосферу, яка є неоднорідним середовищем, розсіюється або відбивається. Розсіювання у верхніх шарах атмосфери створює рівномірне освітлення поверхні землі – загальне розсіяне світло. У нижніх шарах атмосфери, де багато частинок пилу і вологи, розсіювання відбувається переважно у напрямку поширення прямого світла. Створюється косе розсіяне світло.

Пряме й розсіяне світло, освітлюючи поверхню, частково поглинаються цією поверхнею, а частково відбивається. Тому відображене світло слабше прямого. Ступінь і характер віддзеркалення залежать від фактури поверхні. При зображенні рельєфу відображене світло враховується, якщо воно підсвічує власну тінь, - явище рефлексу.

Пряме і розсіяне світло беруть участь в освітленні сторони предмету, зверненої до джерела прямого світла; розсіяне і відбите – протилежний від джерела світла бік. Таким чином, пряме, розсіяне і відбите світло, освітлюючи предмет, створюють цілу гаму світлотіней від максимально освітлених ділянок до глибоких тіней.

7.5. Елементи світлотіні

Гама півтонових переходів від світлого до чорного є набором елементів світлотіні: світло, напівсвітло, власна тінь, падаюча тінь, півтінь, тіні в поглибленнях, рефлекс, відблиск (рис. 7.6).

Рис.7.6. Елементи світлотіні:

а — світло (1), власна тінь (2), падаюча тінь (3), 6 — розсіювання і віддзеркалення світла в поглибленнях, в — схема рефлексу у вертикальній площині

Світло – ділянка поверхні, освітлена прямим світлом і що максимально відбиває його у бік спостерігача. Цей елемент світлотіні утворюється промінням світла, падаючим на поверхню перпендикулярно або майже перпендикулярно. Він утворюється при всіх видах освітлення (прямовисному, бічному і комбінованому) на освітленій стороні предмету.

Власна тінь — неосвітлена частина предмету, контур тіні багато в чому передає форму об’єкту.

Напівсвітло – ділянка поверхні, освітлена похилим промінням прямого світла. Відрізняється меншою освітленістю, утворюється при всіх видах освітлення. Чіткої межі між світлом і напівсвітлом немає.

Падаюча тінь — тінь, відкидана предметом на сусідні об'єкти. Падаюча тінь може різною мірою закривати освітлені поверхні. Контури її визначаються напрямком проміння світла, формою предмету, що відкидає тінь, і положенням поверхні, на яку падає тінь. У рельєфі падаюча тінь створює відчуття відступання форми.

Півтінь — ділянка, де світло падає під великим кутом. Утворюється в трьох випадках: 1) в зоні падаючої тіні, де півтінь, освітлюється одночасно загальним і косим розсіяним світлом, тобто на схилах рельєфу, звернених до джерела прямого світла; 2) в зоні власної тіні біля підніжжя схилів, де вона виступає як освітлена тінь унаслідок повітряної перспективи; 3) в зоні рефлексу – за рахунок підсвічування власної тіні відображеним світлом.

Тіні в поглибленнях — темні місця, де світло втрачається через багатократні його віддзеркалення; в результаті ослаблення світла у від’ємних формах рельєфу тіні стають інтенсивнішими.

Рефлекс — освітлення відображеними проміннями сусідніх предметів. Відображене світло завжди слабше направленого унаслідок поглинання. Образотворчі властивості рефлексу полягають в тому, що він передає об'ємність форм, закритих власною тінню, і створює загальний ефект об'ємності рельєфу, що зображується.

Відблиск — направлене віддзеркалення світла від гладкої поверхні.