Комбінований спосіб

З існуючих способів зображення рельєфу жоден взятий окремо не задовольняє повною мірою вимог до зображення рельєфу, тому найкращі результати можуть бути одержані тільки шляхом поєднання декількох способів.

Вживання комбінованого способу зображення рельєфу відноситься ще до давнього часу. Так, наприклад, штрихування поєднували з відмиванням (1800 р. напівверстове знімання частини С-Петербурзької губернії), горизонталі з тушуванням (знімання Канського округу 1872 р.), гіпсометричне фарбування з штрихуванням (карта військового округу Туркестану, 1877 р.).

У даний час широко застосовується комбінований спосіб зображення рельєфу горизонталями з гіпсометричним фарбуванням і відмиванням.

Фоторельєф

Світлотіньове зображення рельєфу на карті можна одержати фотографуванням рельєфної моделі місцевості — фоторельєфом. Фоторельєф може бути основним змістом карти з незначним нанесенням інших елементів, як це дано на карті рельєфу в Атласі США (1970). В інших випадках фотографія з рельєфної моделі удруковується на карту з тематичним змістом і служить його основою.

Отримання світлотіньового зображення подібним методом при високоякісному його виготовленні забезпечує на карті хороший пластичний ефект, читаність і наочність форм рельєфу. Це особливо можна бачити на картах в національному Атласі Болгарії (1973). Використання моделей для отримання фоторельєфу є цілком доцільним, проте вимагає розробклення раціональної технології процесу виготовлення.

7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу

Для рельєфу, у відмінності від інших елементів змісту карти, характерним є не двовимірність, а тривимірність зображення. Тому виникає необхідність пошуку зорового ефекту об’ємності при плоскому зображенні. До зображення рельєфу пред’являються дві основні вимоги – можливість проведення вимірювань і досягнення наочності. При цьому використовуються різні способи зображення: перспективний малюнок, підписи висотних відміток, горизонталі, гіпсометрія (пошарове фарбування), відмивання (тіньова пластика).

Перспективне зображення рельєфу є наочним, але вносить спотворення в положення об’єктів, що показуються в горизонтальній проекції. Тому даний спосіб застосовується в даний час на картах-ілюстраціях, туристичних картах, навчальних, для дітей.

Висотні відмітки, будучи необхідними при будь-якому способі зображення рельєфу, самі по собі не створюють наочного уявлення про форми земної поверхні.

Широко вживаний спосіб горизонталей дозволяє передавати кількісну та якісну характеристики рельєфу. Це точний спосіб зображення рельєфу, але не наочний.

Гіпсометричний спосіб з пошаровим фарбуванням, разом з можливістю проведення вимірювань, дозволяє передавати загальний характер розчленування рельєфу і розподілу висот. Проте цей спосіб теж не є наочним.

Наочне уявлення про форми рельєфу, їх взаємне положення і зв’язки, про характер і ступінь розчленованості дає спосіб тіньової пластики, або відмивання, як його прийнято називати. Цей спосіб називають також світлотіньовим зображенням, оскільки воно складається з тональних переходів від світлого до темного. Відмивання дозволяє передавати зображення рельєфу на площині об’ємним, пластичним, тобто відчувати простір, об’єм і глибину зображення. Але даний спосіб не передає кількісної характеристики рельєфу.

Таким чином, кожний спосіб зображення рельєфу володіє як перевагами, так і недоліками, тому на практиці часто застосовуються комбінації способів.

Зображення на площині сприймається зорово об’ємним внаслідок такого розподілу світлотіні, яке ми спостерігаємо на реальних об’ємних предметах, освітлених променем світла. При освітленні об’єктів утворюються тіні, характер яких залежить від форми об’єкту. Кожному об’ємному предмету при певному освітленні відповідає закономірний розподіл тіней, перенесення яких на площину дозволяє відтворити цей предмет як об’ємний в плоскому зображенні.

Тіньове зображення рельєфу на картах ставить за мету створення ілюзії об’ємності, яка спостерігається в природі. Світлотіньове зображення рельєфу знаходить широке застосування на різних картах – загальногеографічних, історичних, економічних, політико-адміністративних, туристських, навчальних і ін.