
- •Частина 1. Теоретичні основи графічного подання інформації
- •1.1. Мова зорових образів і словник форм
- •1.2. Граматика простору
- •Неперервний простір об’ємний за своєю природою. Для досягнення ефекту об’ємності використовують наступні прийоми:
- •1.3. Принципи проектування графічних засобів
- •Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
- •2.1. Картографічна семіотика
- •2.2. Картографічні знаки та їх властивості
- •2.3. Сприйняття картографічних знаків
- •2.4. Методи й прийоми побудови картографічних знаків
- •2.5. Створення картографічних знаків
- •Частина 3. Комп’ютерна графіка, побудова картографічних знаків
- •3.1. Векторна графіка та її елементи
- •3.3. Растрова та фрактальна графіка
- •3.4. Способи побудови точкових картографічних знаків
- •3.5. Способи побудови лінійних картографічних знаків
- •3.6. Способи побудови площинних картографічних знаків
- •Частина 4. Основи кольорознавства
- •4.1. Наука про колір
- •4.2. Характеристики кольору
- •4.3. Змішування кольорів і фарб
- •4.4. Око та зорове сприйняття кольорів
- •4.5. Зорові ілюзії
- •4.4. Роль кольору на карті
- •Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
- •5.1. Моделі подання кольору
- •5.2. Модель rgb
- •5.4. Субтрактивні кольорові моделі cmy та cmyk
- •Моделі відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні
- •5.3. Колірні моделі hsb та hsl Колірна модель hsb
- •5.5. Кольорова модель Lab
- •5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
- •Підготовка до друку
- •Кольорові палітри
- •Фіксовані кольорові палітри та їх призначення
- •5.7. Вибір кольорової палітри та створення кольорових шкал для карт різних типів
- •Вибір кольору для об'єктів і їх контурів.
- •Кольорова модель Lab
- •Частина 6. Кольорова пластика на картах
- •6.1. Сутність кольорової пластики
- •6.2. Пластичні властивості кольорових рядів Пластичні ефекти в однорідних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Чинники, що впливають на кольорову пластику
- •6.3. Зорове сприйняття пошарового фарбування Властивості гіпсометричних шкал
- •Зорове сприйняття пошарового фарбування
- •6.4. Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього
- •Психофізичний закон Вебера—Фехнера і його застосування до гіпсометричного фарбування
- •6.5. Класифікація шкал гіпсометричного фарбування та їх характеристика
- •Шкали однорідних кольорових рядів
- •Шкали за колірним тоном
- •Шкали за насиченістю
- •Шкали змішаних рядів
- •Спектральні шкали
- •Живописні та інші шкали
- •6.6. Вибір кольорових шкал
- •Частина 7. Основи світлотіньової пластики
- •7.1. З історії розвитку способів тіньової пластики. Графічні прийоми світлотіньового зображення
- •Перспективний спосіб
- •Спосіб штрихування
- •Спосіб горизонталей
- •Спосіб гіпсометричного фарбування
- •Спосіб тушування
- •Спосіб відмивання
- •Комбінований спосіб
- •Фоторельєф
- •7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу
- •7.3. Сутність світлотіньової пластики
- •7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні
- •7.5. Елементи світлотіні
- •7.6. Закономірності розподілу світлотіні
- •Частина 8. Світлотіньове оформлення рельєфу на картах
- •8.1. Географічні принципи світлотіньового зображення рельєфу
- •8.2. Особливості відмивання основних форм і типів рельєфу
- •8.3. Особливості розподілу світлотіні в гірському рельєфі
- •Відмивання гірського рельєфу
- •8.4. Відмивання яружно-балочного рельєфу
- •8.5. Відмивання горбистого рельєфу
- •8.6. Генералізація відмивання рельєфу
- •8.7. Врахування впливу повітряної перспективи при зображенні рельєфу світлотінню
- •8.8. Суцільне відмивання
- •8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах
- •8.10. Послідовність виготовлення півтонових оригіналів карт
- •8.11. Комп'ютерні технології світлотіньової пластики
- •Відмивання рельєфу
- •Завершальні настроювання
- •8.12. Оформлення кольорових оригіналів
- •Частина 9. Проектування систем картографічних позначень географічних карт
- •9.1.Науково-методичні основи проектування картографічних позначень. Системний підхід
- •9.2. Проектування систем позначень у залежності від масштабу, призначення і використання карти
- •9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів
- •9.3.1. Аналітичні карти
- •9.3.2. Комплексні карти
- •9.3.3. Комплексні загальногеографічні карти
- •9.3.4. Типологічні карти
- •9.3.5. Синтетичні карти
- •Частина 10. Проектування загального оформлення картографічних творів
- •10.1.Основні чинники загального оформлення картографічних творів
- •10.2. Елементи загального оформлення карт
- •10.3. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •10.4. Зовнішнє оформлення атласів
- •10.5.Прийоми загального оформлення, які забезпечують єдність та цілісність картографічних творів
- •10.6.Оформлення топографічної основи тематичних карт
- •10.7. Проектування систем знаків з урахуванням технології видання карт
- •10.8. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах
- •11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби
- •Застосування шрифтів на картах
- •11.2. Вимоги до шрифтів
- •11.3. Застосування шрифтів на картах
- •11.4. Шрифтове навантаження карт
- •11.5. Розміщення написів на географічних картах
- •Комп'ютерне розміщення написів
- •Розділ 12. Історичні аспекти розвитку шрифтів
- •12.1. Розвиток та формування писемності
- •1.1.2. Походження видів слов’янського письма
- •Глаголиця
- •Кирилиця
- •Друкування кирилицею
- •Хvіі – хvііі століття. Класична антиква
- •12.2. Розвиток і становлення шрифтів у Європі Шрифти хіх століття
- •Шрифти хх століття
- •12.3. Становлення шрифтів у Радянському Союзі Історичний розвитку шрифтів у Радянському Союзі
- •Картографічні шрифти
- •Призначення картографічних шрифтів
- •Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
- •13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
- •Шрифти і генезис їх форм
- •Функціональні вимоги до дизайну шрифтів
- •Естетичні вимоги до дизайну шрифтів
- •Графічний і метричний аналіз шрифтів
- •13.2. Аспекти дизайну карт, щодо шрифтового оформлення Композиція підписів
- •Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
- •Дизайн підписів у кольорі
- •Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт
- •Дизайн карт і атласів художніми шрифтами
- •Застосування художніх шрифтів
- •Список літератури:
Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
2.1. Картографічна семіотика
Картографічні знаки функціонують у рамках знакової системи. Система знаків – сукупність умовних позначень, які застосовуються на карті певного масштабу, призначення, змісту й характеру використання. У комплексі вивчення знаків і знакових систем у семіотиці прийнято виділяти три головних аспекти: синтактичний, семантичний і прагматичний.
Картографічна синтактика – відношення знаків між собою усередині даної системи – вивчає побудову знаків та їх систем. У її завдання входить:
побудова і систематизація карт, знаків за їх конструктивними елементами та графічними засобами;
вивчення комбінування графічних засобів в одному знаку, утворення знакових рядів;
дослідження просторових комбінацій знаків;
можливості перетворення знаків.
Картографічна семантика – відношення знаків до об'єктів, що позначаються - займається вивченням змістовного значення знаків, вона додає їх формальному зображенню елемент змістовності, визначає відношення знаків до дійсності, виявляє інформаційні властивості знаків.
Картографічна прагматика вивчає відношення знаків до конкретної діяльності й спілкування, тобто відношення картографічних знаків до складальників і споживачів карт. Головна проблема прагматики – дослідження процесів і механізму сприйняття карт.
Графічний символ формується різними зображувальними (графічними) засобами. Найпростіші з них: точка, лінії, штрихи, колір. З них складаються графічні символи, різні за складністю малюнку та особливостями використання:
значкові, є фігурними або геометричними знаками різної форми;
лінійні, графічні символи витягнуті уздовж (лінії, смуги, стрічки, стрілки);
заповнені (площинні), використовують для виділення площ;
буквені та цифрові.
Колір (зорове сприйняття світла певного спектрального складу) бере участь у формуванні графічних символів усіх названих вище груп.
2.2. Картографічні знаки та їх властивості
Властиве картам картографічне зображення формується за допомогою картографічних умовних знаків.
Умовні знаки карти – це графічні символи, або елементи графічного зображення, які сприймаються та розрізняються оком і несуть певне змістовне навантаження на конкретній карті.
За стандартним визначенням, картографічні умовні знаки – це позначення на картах різних об’єктів та їх якісних і кількісних відмінностей.
Доцільне застосування графічних засобів при побудові умовних знаків на карті повинно задовольняти основну вимогу – читаність як окремих знаків, так і карти в цілому.
Читаність – легкість і швидкість сприйняття карти. При розробленні умовних знаків вона пов’язана з розрізненням, простотою накреслення, компактністю, наочністю й естетичністю.
Здатність розрізняти знаки між собою пов’язана з фізіологічними властивостями ока, чутливістю ока на діюче випромінювання. Чутливість може бути абсолютною, контрастною, відносною і спектральною.
Абсолютна чутливість вказує на здатність ока розрізняти мінімальні величини графічних елементів. Наприклад, видимість лінійного елемента визначається його шириною, рівної 0,06 мм.
Контрастна чи розпізнавальна чутливість ока – здатність знайти розходження в кількостях і якостях випромінювань. Для нормального зору поріг чутливості дорівнює 2 %.
Відносна й спектральна чутливість проявляється при побудові кольорових знаків. Граничні характеристики залежать від особливостей розташування знаків.
Читаність знаків залежить від простоти й компактності накреслення. Під компактністю знака розуміється сконцентрованість графічних елементів стосовно його центру. На читаність також впливає: лаконічність композиційного рішення, завершеність композиції, урівноваженість частин, правильність пропорцій.
Наочність картографічних знаків – доступність для безпосереднього розпізнавання окремих позначень за зоровою асоціацією їх малюнку й кольору з відображуваними об’єктами натури.
Естетичність позначень має універсальний характер. Необхідно зберігати загальний стиль зображення, з огляду на призначення карти. Виразність знаків, вдало вибрані форми і розміри, художність композиції, гармонія кольорових рішень, врахування асоціативних моментів у виборі форми і кольору створюють загальний стиль картографічного зображення і встановлюють його контакт з читачем, визначають першочергове відношення до карти. Міра естетики знаків неоднакова для карт різного призначення. Найбільша зображеність, художність і яскравість властива картографічним творам масового використання.
Картографічні знаки і їх системи мають властивість метричності. Ця властивість дозволяє проводи вимірювання довжин, площин, об’ємів, отримувати різні кількісні показники (абсолютні і відносні), проводити кількісний аналіз для вивчення просторових і часових змін об’єктів і явищ. Ця ознака має особливе значення при науково-довідковому картографуванні, використанні карт в наукових дослідженнях.
Картографічний знак – носій інформації. Особливості побудови знаків, застосування зображувальних засобів, визначення форми, розміру, рисунку тісно пов’язані зі смисловим значенням, його змістом. Але, встановлений вид знаку, в свою чергу вказує на зворотню дію, обумовлюючи (обмежуючи) об’єм змістових ознак і навантаження картографічного зображення в цілому. При проектуванні систем знаків постає завдання максимального відображення відомостей про об’єкт або явище мінімумом зображувальних засобів, що можливе лише на основі розроблення і побудови інформативно ємнісних знаків (і їх систем).
Інформативну ємність умовного знаку в смисловому (семантичному) аспекті можна виразити кількістю змістовних ознак об’єкта картографування, який відображається цим знаком. У формальному аспекті інформативну ємність знака можна розглядати як кількість його конструктивних елементів і компактність їх композиції. У цьому смислі до інформативно ємних знаків відносяться знаки, які дозволяють відображати максимальну кількість змістовних ознак об’єкту при мінімальній кількості конструктивних знаків, найбільш компактній і простій їх композиції.
Співвідношення кількості змістовних ознак об’єкта, які відображаються знаками, до кількості конструктивних елементів, що формують знаки відображають ступінь їх інформативності. Для її оцінки має значення графічна щільність знаку, яка визначається як відношення площі знаку, яка зайнята під штрихове зображення, до площі всього знаку.
При проектуванні змісту карти інформативність знаків залежить від можливостей просторової характеристики явищ і в кінцевому рахунку визначається для кожної конкретної системи знаків типом, призначенням карти і колом споживачів.