6.6. Вибір кольорових шкал

Вибір кольорової гами гіпсометричних шкал конкретних карт залежить від ряду чинників. Основні з них: масштаб; призначення і тип карт; особливості рельєфу території; площа її охоплення; характер використання карт.

З масштабом, призначенням і типом карти звичайно пов'язана детальність гіпсометричної шкали, число інтервалів перетину, вживання шкал з постійною або змінною висотою перетину, що багато в чому визначає загальну кольорову будову шкали, вибір прийомів побудови кольорового ряду, характер зміни кольорових параметрів у шкалі. Ступінь складності побудови кольорового ряду залежить від кількості вибраних гіпсометричних шарів, від їх співвідношення за розмірами (вузькі, широкі) на різних висотах, від загального діапазону висот.

На загальногеографічних картах, призначених для середньої школи, інтервали перетину звичайно розріджені і в більшості випадків їх число співпадає з числом кольорових шарів, і воно, як правило, невелике. На загальногеографічних картах науково-довідкового призначення, а також гіпсометричних картах шкали перетину рельєфу будують достатньо докладними, але для забезпечення наочності пошарового забарвлення число кольорових ступенів в порівнянні із загальною кількістю ступенів в шкалі приймається значно меншим (табл. 6.6).

Таблиця 6.6

Співвідношення загального числа інтервалів перетину рельєфу і кольорових ступенів гіпсометричних шкал

Масштаби	Число інтервалів	Число
гіпсометричних карт	перетину шкали	кольорових ступенів
1:1 000 000	40	15
1:2 500 000	32	16
1:5 000 000	13	7
1:10 000 000	16	9

При детальній гіпсометричній шкалі дуже важливо правильно вибрати межі ступенів пошарового фарбування. Дослідами встановлено, що оптимальна кількість ступенів пошарового забарвлення, що дозволяє виконати гармонійне поєднання кольорових переходів і хорошу помітність ступенів між собою, забезпечити єдність зображення рельєфу, читаність і пластичність сприйняття, не повинна перевищувати 16—18. На вибір кольорових шкал впливають особливості рельєфу території і площа її охоплення. Кольорова шкала, побудована за принципом збільшення світлоти з висотою, найефективніша для рельєфу гірських районів. Для районів з рівнинним і середньогірським рельєфом, а також територій значного охоплення з великою різноманітністю висотних зон доцільні шкали, що будуються за принципом зростання насиченості й теплоти кольору з висотою.

Характер використання карти (настільна або стінна, демонстраційна) визначає специфіку оформлення кольорової шкали. В основному вона виявляється у вживанні яскравих насичених тонів для стінних карт і, навпаки, м'яких кольорових переходів із значно більшою пороговою чутливістю відтінків одного кольору для настільних карт.

Контрольні запитання й завдання

1. Що називають кольоровою пластикою?

2. У чому полягає суть кольорової пластики?

3. Особливості зорового сприйняття кольорової пластики.

4. Назвіть принципи побудови гіпсометричних шкал.

5. Від чого залежить вибір кольорових шкал?

6. Що називають шкалами змішаних рядів?

7. Які шкали називають спектральними?

8. Які шкали називають живописними?