
- •Частина 1. Теоретичні основи графічного подання інформації
- •1.1. Мова зорових образів і словник форм
- •1.2. Граматика простору
- •Неперервний простір об’ємний за своєю природою. Для досягнення ефекту об’ємності використовують наступні прийоми:
- •1.3. Принципи проектування графічних засобів
- •Частина 2. Картографічні знаки, методи й прийоми їх побудови
- •2.1. Картографічна семіотика
- •2.2. Картографічні знаки та їх властивості
- •2.3. Сприйняття картографічних знаків
- •2.4. Методи й прийоми побудови картографічних знаків
- •2.5. Створення картографічних знаків
- •Частина 3. Комп’ютерна графіка, побудова картографічних знаків
- •3.1. Векторна графіка та її елементи
- •3.3. Растрова та фрактальна графіка
- •3.4. Способи побудови точкових картографічних знаків
- •3.5. Способи побудови лінійних картографічних знаків
- •3.6. Способи побудови площинних картографічних знаків
- •Частина 4. Основи кольорознавства
- •4.1. Наука про колір
- •4.2. Характеристики кольору
- •4.3. Змішування кольорів і фарб
- •4.4. Око та зорове сприйняття кольорів
- •4.5. Зорові ілюзії
- •4.4. Роль кольору на карті
- •Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
- •5.1. Моделі подання кольору
- •5.2. Модель rgb
- •5.4. Субтрактивні кольорові моделі cmy та cmyk
- •Моделі відтворення кольору й галузі їх застосування у картографічному дизайні
- •5.3. Колірні моделі hsb та hsl Колірна модель hsb
- •5.5. Кольорова модель Lab
- •5.6. Вибір та перетворення колірних моделей
- •Підготовка до друку
- •Кольорові палітри
- •Фіксовані кольорові палітри та їх призначення
- •5.7. Вибір кольорової палітри та створення кольорових шкал для карт різних типів
- •Вибір кольору для об'єктів і їх контурів.
- •Кольорова модель Lab
- •Частина 6. Кольорова пластика на картах
- •6.1. Сутність кольорової пластики
- •6.2. Пластичні властивості кольорових рядів Пластичні ефекти в однорідних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Пластичні ефекти в змішаних рядах
- •Чинники, що впливають на кольорову пластику
- •6.3. Зорове сприйняття пошарового фарбування Властивості гіпсометричних шкал
- •Зорове сприйняття пошарового фарбування
- •6.4. Гіпсометричне фарбування рельєфу на картах і вимоги до нього
- •Психофізичний закон Вебера—Фехнера і його застосування до гіпсометричного фарбування
- •6.5. Класифікація шкал гіпсометричного фарбування та їх характеристика
- •Шкали однорідних кольорових рядів
- •Шкали за колірним тоном
- •Шкали за насиченістю
- •Шкали змішаних рядів
- •Спектральні шкали
- •Живописні та інші шкали
- •6.6. Вибір кольорових шкал
- •Частина 7. Основи світлотіньової пластики
- •7.1. З історії розвитку способів тіньової пластики. Графічні прийоми світлотіньового зображення
- •Перспективний спосіб
- •Спосіб штрихування
- •Спосіб горизонталей
- •Спосіб гіпсометричного фарбування
- •Спосіб тушування
- •Спосіб відмивання
- •Комбінований спосіб
- •Фоторельєф
- •7.2. Переваги й недоліки способів зображення рельєфу
- •7.3. Сутність світлотіньової пластики
- •7.4. Види світла і їх роль в утворенні світлотіні
- •7.5. Елементи світлотіні
- •7.6. Закономірності розподілу світлотіні
- •Частина 8. Світлотіньове оформлення рельєфу на картах
- •8.1. Географічні принципи світлотіньового зображення рельєфу
- •8.2. Особливості відмивання основних форм і типів рельєфу
- •8.3. Особливості розподілу світлотіні в гірському рельєфі
- •Відмивання гірського рельєфу
- •8.4. Відмивання яружно-балочного рельєфу
- •8.5. Відмивання горбистого рельєфу
- •8.6. Генералізація відмивання рельєфу
- •8.7. Врахування впливу повітряної перспективи при зображенні рельєфу світлотінню
- •8.8. Суцільне відмивання
- •8.9. Штрихове зображення рельєфу на картах
- •8.10. Послідовність виготовлення півтонових оригіналів карт
- •8.11. Комп'ютерні технології світлотіньової пластики
- •Відмивання рельєфу
- •Завершальні настроювання
- •8.12. Оформлення кольорових оригіналів
- •Частина 9. Проектування систем картографічних позначень географічних карт
- •9.1.Науково-методичні основи проектування картографічних позначень. Системний підхід
- •9.2. Проектування систем позначень у залежності від масштабу, призначення і використання карти
- •9.3. Проектування системи знаків для карт різних типів
- •9.3.1. Аналітичні карти
- •9.3.2. Комплексні карти
- •9.3.3. Комплексні загальногеографічні карти
- •9.3.4. Типологічні карти
- •9.3.5. Синтетичні карти
- •Частина 10. Проектування загального оформлення картографічних творів
- •10.1.Основні чинники загального оформлення картографічних творів
- •10.2. Елементи загального оформлення карт
- •10.3. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •10.4. Зовнішнє оформлення атласів
- •10.5.Прийоми загального оформлення, які забезпечують єдність та цілісність картографічних творів
- •10.6.Оформлення топографічної основи тематичних карт
- •10.7. Проектування систем знаків з урахуванням технології видання карт
- •10.8. Прийоми композиції елементів загального оформлення
- •Частина 11. Картографічні шрифти та написи на картах
- •11.1. Основні види шрифтів, їх графічні засоби
- •Застосування шрифтів на картах
- •11.2. Вимоги до шрифтів
- •11.3. Застосування шрифтів на картах
- •11.4. Шрифтове навантаження карт
- •11.5. Розміщення написів на географічних картах
- •Комп'ютерне розміщення написів
- •Розділ 12. Історичні аспекти розвитку шрифтів
- •12.1. Розвиток та формування писемності
- •1.1.2. Походження видів слов’янського письма
- •Глаголиця
- •Кирилиця
- •Друкування кирилицею
- •Хvіі – хvііі століття. Класична антиква
- •12.2. Розвиток і становлення шрифтів у Європі Шрифти хіх століття
- •Шрифти хх століття
- •12.3. Становлення шрифтів у Радянському Союзі Історичний розвитку шрифтів у Радянському Союзі
- •Картографічні шрифти
- •Призначення картографічних шрифтів
- •Розділ 13. Сучасна концепція дизайну шрифтового оформлення карт
- •13.1. Теоретичні основи дизайну шрифтів
- •Шрифти і генезис їх форм
- •Функціональні вимоги до дизайну шрифтів
- •Естетичні вимоги до дизайну шрифтів
- •Графічний і метричний аналіз шрифтів
- •13.2. Аспекти дизайну карт, щодо шрифтового оформлення Композиція підписів
- •Дизайн розташування назв географічних об’єктів на картах
- •Дизайн підписів у кольорі
- •Вимоги до дизайну, щодо шрифтового оформлення карт
- •Дизайн карт і атласів художніми шрифтами
- •Застосування художніх шрифтів
- •Список літератури:
Частина 5. Комп’ютерне відтворення кольорів
5.1. Моделі подання кольору
Використання кольору при створенні й редагуванні зображень один з важливих розділів комп'ютерної графіки. У сучасних комп'ютерних програмах маніпуляції з кольором здійснюються за допомогою кольорових моделей і режимів.
Кольорові моделі (чи кольорові простори) надають засоби для концептуального та кількісного опису кольору.
Режим – це спосіб реалізації визначеної кольорової моделі в рамках конкретної графічної програми.
Будь-який колір у графічних редакторах задається в кольоровій моделі, що визначає аналітичні вирази для обчислення кольорової складової піксела в різних кольорових просторах (базисах) і для переходу від одного базису до іншого. За допомогою кольорової моделі можна моделювати колір на екрані чи принтері. Діапазон кольорів, що може сприйматися чи відтворюватися називається кольоровим охопленням чи кольоровою гамою пристрою.
Призначення кольорової моделі полягає в можливості зручним чином описувати кольори в межах деякого кольорового охоплення.
Більшість комп’ютерних колірних моделей засновано на використанні трьох основних кольорів, що відповідає сприйняттю кольору людським оком. Кожному основному кольору привласнюється визначене значення цифрового коду, після чого всі інші кольори визначаються як комбінації основних кольорів.
Базовими називають кольори, за допомогою яких можна одержати практично весь видимий спектр.
Колір може бути отриманий як у процесі випромінювання світла активним джерелом, наприклад, екраном монітора, так і в результаті відображення світла від будь-якого предмету, листа паперу. Цим процесам у комп'ютерній графіці відповідають дві системи представлення кольору: адитивна й субтрактивна. Кольорові моделі, що використовують у графічних програмах засновані на додаванні (адитивні кольорові моделі) чи на відніманні основних кольорів (субтрактивні кольорові моделі). Моделі обох типів містять кольори, що розраховуються за математичними формулами. Ці формули складають основу вимірів кольору відповідно до кольорових стандартів.
За принципом дії моделі умовно розбивають на три класи:
адитивні (RGB);
субтрактивні (CMY, CMYK);
перцепційні – основані на сприйнятті (HSB, HLS, LAB).
Відмінність цих моделей обумовлена тим, що вони розроблялися різними компаніями і кожний з розроблювачів використовував свій набір формул.
5.2. Модель rgb
Модель RGB заснована на змішуванні променів червоного (Red), зеленого (Green) і синього (Blu) кольорів і передає практично всі сприймані людським оком кольори. Чим більше насиченість кольору, тим ближче він до повного спектрального кольору, а чим менше, тим ближче він до чорного кольору. Якщо скласти всі три кольори з максимальною насиченістю, то вийде білий колір.
Кольоровий простір моделі зручно представити у вигляді кольорового куба (рис. 5.1). За вісями координат відкладені значення 3 основних кольорів. Кожний з них може приймати значення від 0 (нульова яскравість) до максимальної рівної 1. Внутрішня частина утвореного куба містить усі можливі сполучення RGB, що утворює кольоровий простір. На початку координат значення відповідних кольорів рівне 0 – випромінювання відсутнє, отже початок координат – це точка чорного кольору. У протилежній точці по головній діагоналі куба роззмішуються максимальні значення кольорів (рівні 1), утворюють білий колір.
Рис. 5.1. RGB колірна модель у вигляді куба.
На лінії, що з'єднує ці крапки, розташовується змішання рівних значень основних складових колірних променів, утворити сірі відтінки – від чорного до білого. Цей діапазон інакше називається сірою шкалою. Три вершини куба відповідають вихідним кольорам – червоному, зеленому і синьому, інші три відповідають парному змішуванню вихідних кольорів і відповідають – жовтому, пурпурному та блакитному. У звичайному RGB-зображенні кожний із трьох основних кольорів і сіра шкала мають 256 градацій (відтінків).
RGB-модель ближче усього до фізичної сутності монітора. Модель RGB ідеально підходить для представлення кольору в системі, де світло випромінюється екраном монітора, але не підходить для пристрою друку, де передавання кольору побудовано на відбитому світлі.