4.3. Змішування кольорів і фарб
Змішування кольорів буває адитивним і субтрактивним. Адитивне змішування – додавальне, оптичне, отримане шляхом додавання світлових потоків при одночасному їхньому сприйнятті. Шляхом оптичного змішування можна отримати білий колір. Кожному спектральному кольору відповідає інший спектральний колір, що дає в суміші з першим білий колір. Такі кольори називаються взаємно додатковими. Основні 4 пари – червоний - блакитно-зелений; жовтий – синій; зеленувато-жовтий – фіолетовий.
Змішування кольорів не можна плутати зі змішуванням фарб. При змішуванні фарб відбувається субтрактивне (віднімальне) змішування, суть якого полягає в тому, що утворення нового кольору відбувається шляхом поглинання деякої частини падаючого світла, а відбивання тільки тих променів, що залишилися не поглиненими.
Кольори, які отримані шляхом адитивного й субтрактивного змішування є різними. Змішування двох фарб – синьої і жовтої – дає зелений колір, а при оптичному змішуванні – білий. При змішуванні двох тонів, розташованих у колірному колі близько один до одного, суміші фарб і суміші кольорів будуть подібні. Сполучення фарб, що дають білий колір підібрати не можливо.
При кольоровому оформленні карт необхідно керуватися деякими поняттями сполучення кольорів, оскільки не всі комбінації кольорів гармонійні. Так, будь-які кольори, розташовані на різних кінцях діаметру колірного кола, будуть контрастними (найбільш гармонійними), тобто найбільш відмінними один від одного. Є також гармонійні сполучення кольорів, які називаються тріадами, що відокремлюються один від одного рівними колірними інтервалами й зберігають однакову різницю між собою. Їх легко встановити, вписавши в колірне коло рівносторонній трикутник (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Колірне коло за Йоганнесом Ітенном.
Найбільш простими з гармонійних сполучень вважаються тони одного кольору, але різної світлоти. Добре сполучаються кольори, врівноважені за світлотою та насиченістю; при цьому світлота фарбування повинна бути прямо пропорційна площі фарбування, а насиченість, навпаки, обернено пропорційна.
Необхідно враховувати, що при зміні джерела освітлення зорове сприйняття кольорів і спектральна чутливість ока до яскравості змінюються. Низька чутливість зору до синіх кольорових тонів робить його особливо ефективним для використання у якості фону. Наприклад, при друкуванні білого шрифту на синьому фоні, значення фону губиться і тому у сприйнятті зображення буде домінувати шрифт.
Кольори сприймаються різними людьми по-різному. Наприклад, бірюзовий деякі сприймають як зелений, інші як синій. Сприйняття кольору змінюється з віком, залежить від гостроти зору, настрою, національності. Також впливають зовнішні фактори. Наприклад, червоний колір на чорному буде виглядати спокійно, на зеленому і синьому – зухвало, а на пурпурному – губитися (рис. 4.2).
Рис.4.2. Приклади відмінності у сприйнятті кольорів.
Основні назви кольорів (акварельні та олійні фарби):
білила (білий);
стронцій, кадмій, охра, сієна натуральна (жовті);
кадмій червоний, краплак (темно-червоний);
умбра натуральна, марс коричневий (коричневі);
кобальт зелений, смарагдова зелена, волконскоіт (трав'яна), виноградна зелена (зелений);
кобальт синій, кобальт фіолетовий, ультрамарин (синій та фіолетовий);
сажа газова (чорний).
Якого кольору буде зелений папір, освітлений червоним кольором? Жовтим.