4.2. Поняття про інформаційну економіку

Под інформаційною економікою, бачимо, варто розуміти виробничу систему в сполученні зі сферою споживання, де інформація є провідною продуктивною силою (вирішальним засобом і предметом праці), а також основним продуктом виробництва й предметом споживання.У зв'язку із цим заслуговує на увагу думка деяких авторів про те, що виділення й відносне відокремлення нової сфери діяльності - виробництва інформації - варто розглядати як четвертий по рахунку великий етап суспільного подолу праці (після виділення скотарства, ремесла, торгівлі) (Тоффлер, 1999; Белл, 1999).

Ще однією важливою рисою інформаційного типу економічного росту є неподільність інформації як предмета праці і як засобу праці. Наприклад, у комп'ютерних інформаційних технологіях інформація, що виступає предметом праці, і вона ж, що виступає засобом праці, настільки часто міняються місцями, що їх не можна відокремити друг від друга: оброблювана й передана інформація є знаряддям обробки й передачі нової інформації, а потім може знову оброблятися й передаватися, стаючи то предметом, то засобом праці.

Тенденція неухильного перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу -найбільш помітний, але далеко не єдиний симптом змін, що наближаються, які одержали поки загальне й трохи мрячна назва «інформаційний вибух».

4.3. Техноекономічна парадигма інформаційної економіки

Будь-якому типу економіки властива своя техноекономічна парадигма, тобто концентрація взаємозалежних технічних, організаційних і менеджерських інновацій, які несуть переваги в порівнянні з попереднім виробничим укладом.

Узагальнюючи праці вчених з проблематикі інформаційного суспільства, можна назвати основні особливості інформаційної економіки:

1. Інформація є виробничою сировиною. Виробництво використовує технології для впливу на інформацію, а не просто інформацію для впливу на технологію, як це було раніше (Кастельс, 2000).

2. Ефекти нових технологій різноманітні. Всі процеси нашої індивідуальної й колективної діяльності (як на виробництві, так у побуті) безпосередньо формуються під впливом зазначених нових технологій.

2. Можливість гнучкої модифікації виробничих і побутових систем. Завдяки інформаційним технологіям значно підвищується змінюваність процесів, що протікають у виробництві й суспільстві.

3. Зростаюча технологічна конвергенція, тобто об'єднання окремих блоків і технологій у високоінтегрованої системі. Наочним прикладом виробничої конвергенції є сучасний мобільний телефон. Крім своїх основних функцій засобу зв'язку, він може також виконувати функції:

• записної книжки («запам'ятовуючи» номера телефонів);

• калькулятора;

• годин;

• таймера або будильника;

• ігрової приставки;

• музичного елемента;

• індикатора радіохвильових перешкод;

• джерела світла (ліхтарика).

Зазначена багатофункціональність є саме технологічною конвергенцією, тобто об'єднанням у єдиній високоінтегрованій системі різних технологічних блоків, що виконують відповідну функцію.

5. Орієнтація не на ресурс, а на його функції. Інформаційна революція дозволяє сьогодні забезпечити заміну будь-якого ресурсу. В ціх умовах стає головним не сам ресурс, а його функції або властивості. Найчастіше подібну заміну вдається зробити зі значною економією виробничих витрат.

6. Швидка динаміка (мінливість) виробництва. Причина цього явища - зростаючи темпи появи інновацій, тобто факторів (процесів, технологій, принципів, продуктів), що обновляють виробництво.

7. Значне зниження питомих витрат виробництва.

На думку Д. Белла, «у наші дні джерелом вартості в все більшому ступені стає знання, що створює вартість двома шляхами. Насамперед це досягається за рахунок заощадження капіталу». По-перше, заміна робітників машинами приводить до економії праці, по-друге, зберігаються інвестиції. Адже «кожна наступна одиниця капіталу більше ефективна й продуктивна, чим попередня, і, отже, на одиницю продукції потрібно менше витрат» (Белл, 1999).Різке зниження питомих вартісних показників стало, головним чином, можливим завдяки мініатюризації виробництва.

4.4. Мініатюризація виробництва й розвиток нанотехнологій

Мініатюризація - це зменшення розмірів виробничих компонентів економічних систем. Набагато складніше усвідомити всю глибину цього явища й змісту тих наслідків, до яких воно може привести. Справа в тому, що масштаби мініатюризації, які несе із собою інформаційна епоха, такі (у кілька порядків, тобто в сотні й тисячі разів), що вони не тільки кількісно зменшують розміри елементів виробництва - вони якісно змінюють все виробниче середовище, а заодно й стиль життя людей.

Вже сьогодні в ряді галузей економіки мініатюризація практично означає дематеріалізацію суспільного виробництва, що означає відмову від необхідності використати цілі підприємства й навіть галузь.Ще більші перспективи обіцяє впровадження нанотехнологій, що обіцяє змінити до невпізнанності не тільки виробництво, але й весь спосіб життя людства.

Вже в самій назві «нанотехнологій» відбиті масштаби очікуваних технологічних систем, адже «нано» означає «карлик»..

При своєму успішному розвитку нанотехнології уможливлять і рішення ряду прикладних технічних, соціальних й екологічних завдань:

• виробництво наномашин, тобто механізмів-роботів завбільшки з молекулу;

• виготовлення активних виробничих елементів (міні-реакторів і минізаводов), чиї розміри порівнянні з розмірами молекул і кліток; вже сьогодні прообраз таких технологічних одиниць ми маємо у вигляді комп'ютерної інтегральної схеми - чипа;

• виробництво речовин із заданими властивостями;

• молекулярний ремонт біологічних організмів;

• перебудова структур будь-якої речовини; це, зокрема, може бути активно затребуване для рішення екологічних проблем (наприклад, при нейтралізації відходів);

• створення технологій, що самовідтворюються.

Вже сьогодні вдалося вирішити ряд наукових і технічних проблем на шляху до реалізації нанотехнології. Головна з них -створення методів маніпулювання атомами.

Питання до глави

1. Які основні власивості інформаційних товарів?

2. Що входить у поняття інформаційної економіки?

3. Основні показники переходу світових систем до інформаційної економіки.

4. Основні особливості інформаційної економіки

5. Що таке мініатюризація? Чому вона можлива при інформатизації виробництва?

6. Охарактеризуйте феномен нанотехнології

7. Які завдання виникають при розвитку нанотехнологии?

Розділ 5.Людський фактор в умовах інформаційної економіки

5.1.Зміна середовища діяльності людини.

5.2.Віртуалізація економічного простору.

5.3.Еволюція систем підготовки кадрів.

5.1. Зміна середовища діяльності людини

Якісна трансформація технологічної основи не може не вплинути на процеси трудової діяльності людини й на відносини між людьми. Ці зміни торкаються зростаючої інтелектуалізації праці, посилення творчої спрямованості трудових процесів, ріст сфери безпосередньої взаємодії людей, посилення індивідуального потенціалу працюючих, зростання синергетизма людських зусиль. Інформаційна економіка надає виробництву колосальний вибір нових засобів виробництва, матеріалів, технологій. Кожний із цих елементів володіє як мінімум двома найважливішими якостями: а) уніфікованістю (тобто строго відповідають установленим стандартним параметрам); б) модифіцированістю (тобто здатні видозмінювати свої властивості або функції в широких межах). У сполученні обоє якості дозволяють значно інтелектуалізовати трудові процеси, підсиливши їхню творчу спрямованість. При цьому досягається кілька цілей.

Перше. Завдяки своїй уніфікованості стандартні елементи можуть бути зроблені з мінімальними витратами в масових виробництвах на автоматизованих лініях. Це дозволяє піти від важкої, повільної й дорогої ручної праці.

Друге. Наявність значного числа стандартних елементів практично перетворює трудові процеси в складальні.

Третє. Та ж модульность багаторазово прискорює трудові процеси, зводячи до мінімуму: а) періоди роботи в несприятливих умовах (наприклад, під відкритим небом); б) найбільш важкі процеси припасування; в) ризики конструкторських помилок; г) ступінь невизначеності можливих відхилень.

Четверте. Полегшуються можливості припасування виробів під конкретні умови використання або смаки клієнтів (зокрема, під кліматичні особливості, культурні традиції й ін.).

П'яте. З'являються можливості швидкої трансформації форми або змісту (функцій) виробів й їхньої модернізації.

Шосте. Полегшується можливість утилізації відходів самих виробів після завершення строку їхньої служби.

Але важливо й інше: сама сфера послуг перетерплює прогресивні якісні зміни. Темпи росту в ній значно випереджають аналогічні показники в сферах матеріального виробництва. З'явилися принципово нові види гуманітарних і професійних послуг - утворення, охорона здоров'я, соціальні служби, аналіз і планування, дизайн, програмування, юридичні послуги й ін.