19.2 Опис предметної області й виявлення проблеми

Однією з головних умов керування виробничим підприємством є повне володіння його керівництвом оперативною інформацією, що характеризує діюче виробництво:

хід виконання намічених планів випуску виробів (денних, декадних, місячних і т.п.) і його аналіз; наявність резервів для випуску додаткової продукції (якщо буде потреба);

точна оцінка залишків незавершеного виробництва й виявлення причин їхнього виникнення; контроль за витратою матеріальних ресурсів і т.п.

Крім того, необхідно мати можливість оперативно відпрацьовувати запити типу: для випуску якого обсягу продукції досить наявних матеріалів; яка кількість матеріалів й яких найменувань необхідно для виготовлення конкретного обсягу продукції; яких деталей випущено недостатньо (і в якій кількості) для випуску заданої програми виробів; на яких ділянках скапливаются залишки незавершеного виробництва й у яких обсягах і т.п. Збір й аналіз подібної інформації супроводжуються значними утрудненнями, досить трудомісткі й розтягнуті в часі.

Таким чином, виникає проблема оперативного одержання об'єктивної інформації, що характеризує хід виробництва на підприємстві.

19.3. Постановка завдання

Аналіз п. 19.1 дозволив сформулювати завдання, рішення якого дозволить розв'язати виявлену проблему: розробити комп'ютеризовану інформаційну систему (ІС) для автоматизації процесу оперативного контролю виробництва.

Дана система повинна забезпечити оперативне уведення й коректування даних (у режимі ручного уведення), що надходять із виробничих підрозділів підприємства (через термінали, зв'язані в локальну комп'ютерну мережу), їхнє автоматичне сортування й угруповання, автоматичне відпрацьовування запитів.

Обсяг бази даних (БД) повинен бути достатнім для зберігання інформації про 1000 виробів, кожне з яких складається з 1000 деталей.

Уведення даних повинен програмно контролюватися з метою мінімізації (по можливості недопущення) помилок уведення. Програмне забезпечення системи повинне забезпечувати можливість оперативного складання запиту недосвідченим користувачем. Результати запиту повинні виводитися як на екран дисплея, так і на принтер за бажанням користувача. Час відпрацьовування запиту - не більше однієї хвилини.

Програмне забезпечення системи повинне підтримувати чотири основних режими роботи:

1. Первісне заповнення, коректування й настроювання БД системи:

• уведення даних про матеріали (комплектуючих), використовуваних для виготовлення всієї номенклатури виробів, що випускають, (найменування, код, одиниця виміру, ціна, кількість на складі на момент запуску системи);

• уведення відомостей про вироби (найменування, ціна, склад виробу - найменування вхідних у нього деталей із вказівкою ціни й кількості однакових у виробі). Тут же вводяться дані про програми (планах) випуску виробів по місяцях і на рік, а також, якщо інформаційна система запускається не на початку року, - дані про фактичне виготовлення виробів за період до початку запуску системи;

• уведення даних про маршрут проходження деталями, що входять у виріб, цехів (ділянок) підприємства в процесі обробки;

• при необхідності, якщо інформаційна система запускається в середині року, у БД заносяться залишки в центральній і цеховій коморах за станом на початок запуску системи.

2. Уведення й коректування щоденних відомостей про виробництво:

• відомостей центральної комори про готові деталі, що надійшли на зберігання;

• відомостей цехових комор про деталі, що надійшли на зберігання;

• відомостей складального цеху про зібрані вироби;

• відомостей складів матеріалів про надходження й витрату матеріальних ресурсів.

БД повинна зберігати щоденні дані тільки за останній місяць (поточний), при переході до наступного щоденні даного поточного повинні автоматично підсумуватися й запам'ятовуватися у вигляді суми за місяць.

3. Формування й відпрацьовування запитів ( мовою, близькому до природного).

4. Формування довідок і звітів по запитах і висновок на дисплей або принтер. Вони обов'язково повинні включати:

• перелік виробів (із вказівкою кількості й сумарної вартості), які можна виготовити із запасу наявних у центральній коморі деталей (у випадку входження деталей одного найменування в різні вироби варто давати кілька альтернативних варіантів переліків виробів);

• перелік деталей, наявного запасу яких недостатньо для виготовлення конкретного виробу в зазначеній кількості (у довідці крім найменування деталі, варто вказувати необхідна кількість деталей і недостачу);

• перелік деталей, наявного запасу яких досить для виготовлення конкретного виробу в зазначеній кількості (указуються також необхідна кількість і надлишок);

• перелік матеріалів, що зберігаються в конкретному складі або у всіх складах разом, із вказівкою залишків у натуральному й вартісному вираженнях;

• визначення найменувань і розрахунок кількості матеріалів для виготовлення зазначеного виробу в кількості річної програми, місячної програми, конкретно зазначеному;

- визначення найменувань і розрахунок кількості матеріалів для виготовлення всієї номенклатури виробів у кількості: річної програми, місячної програми, фактичного випуску за рік, фактичного випуску за місяць. Можливо також формування довідок і звітів по вільних запитах.