1.2. Рівні інформаційної реальності

Складність вивчення інформації обумовлена її нематеріальною природою. «Безтілесність» інформації не дозволяє відчути нашими органами почуттів. Те, що ми почуваємо (бачимо, чуємо, відчуваємо), думаючи, що відчуваємо інформацію (газети, книги, дискети), - усього лише матеріальні носії інформації, тобто об'єкти матеріального світу. Сприйняття нематеріальної, а тому абстрактної сутності інформації можливо тільки на основі абстрактного мислення.

Спробуємо лише позначити різні рівні інформаційної реальності

1. Первинні фундаментальні сутності, що визначають організаційну першооснову матеріальної субстанції у Всесвіті й на Землі (інформаційні сутності першого рівня):

• фундаментальні фізичні закони природи;

• причинно-наслідкові зв'язки;

• закономірності взаємодії між об'єктами матеріального світу (наприклад, космічними об'єктами у Всесвіті);

• просторовий порядок розташування тіл й явищ;

• часовий порядок перебігу подій;

• інформаційні коди елементарних часток з нульовою масою (носіїв властивостей енергії);

• інформаційні коди елементарних часток з ненульовою масою (носіїв властивостей речовини, предметів й явищ природи);

• інформаційні коди атомів і молекул (носіїв властивостей хімічних елементів і з'єднань);

• відбиття предметів й явищ природи;

• програми саморегуляції неживої природи.

2.Вторинні інформаційні сутності, що виникли в результаті саморегуляції природи (інформаційні сутності другого рівня):

• генетичні програми (генетичний код, геном), що визначають самоорганізацію живих організмів і біологічних видів;

• закріплені зв'язки, що визначають функціонування біологічних співтовариств (біоценозів) і экосистем.

3.Інформаційні сутності, що виникли в результаті розвитку живої природи (інформаційні сутності третього рівня):

• інформаційний код мозку людини; '

• нервові відчуття живих організмів;

• інтелект (мисляча й почуттєва сутність) людини й вищих тварин (душа, думка, дух, особистість, соціосуспільні сутності (економічні й соціальні відносини й ін.).

4.Інформаційні продукти інтелекту й суспільства (інформаційні сутності четвертого рівня):

• емоції;

• види комунікаційної взаємодії (мови, повідомлення, зображення й ін.);

• види мотиваційного впливу (залякування, приманювання, натхнення);

• знання;

• почуттєві образи (інформаційні рефлекторні моделі) реальної картини матеріального світу;

• план дій;

• навички виконання фізичної роботи;

• здатності обробки інформації (виконання розумової роботи);

• підвалини (закони, правила, традиції, стандарти, інструкції, заборони);

• штучно виведені види тварин і сорту рослин;

5.Вторинні інформаційні продукти інтелекту (інформаційні сутності п'ятого рівня):

• похідна генетична інформація від виведених людиною біологічних видів;

• інформаційна продукція, вироблена за допомогою комп'ютерних програм;

• результати дії комп'ютерних вірусів;

• штучні системи, що самоорганізуються.

6.Продукти діяльності систем, що самоорганізуються. Таким чином, інформаційна реальність, маючи у своїй основі, цілком ймовірно, єдину сутнісну природу, розвивалася в масштабах нашої Землі в складний різноманітний світ, де провідним виконавцем є людина, що діє в рамках суспільства.