- •1.Сутність категорії «інформації»
- •2.Рівні інформаційної реальності.
- •3.Функції інформаційної реальності.
- •1.1. Сутність категорії «інформація»
- •1.2. Рівні інформаційної реальності
- •1.3. Функції інформаційної реальності
- •Питання до розділу
- •2.4.Індустріальна формація.
- •2.3. Постнеолітична формація
- •3.4.Соціально-екологічні проблеми інформаційного суспільства.
- •3.2. Інформація як базовий фактор суспільного виробництва
- •3.4. Соціальні протиріччя інформаційного суспільства
- •Частина iiінформація в суспільному виробництві Розділ 4. Зміст й особливості інформаційної економіки
- •4.4.Мініатюризація виробництва й розвиток нанотехнологий.
- •4.2. Поняття про інформаційну економіку
- •4.3. Техноекономічна парадигма інформаційної економіки
- •5.2. Віртуалізація економічного простору
- •5.3. Еволюція систем підготовки кадрів
- •6.1.Інформація як засіб виробництва.
- •6.2. Нематеріальні активи
- •6.3. Інформація як капітал
- •6.4. Інформація як товар
- •6.5. Економічна оцінка інформаційної продукції
- •7.1.Класифікація інформаційних товарів.
- •7.2.Напрямки виробництва інформаційних товарів.
- •7.3.Захист інформаційних засобів й інформаційні засоби захисту.
- •7.1. Класифікація інформаційних товарів
- •7.2. Напрямки виробництва інформаційних товарів
- •Глава 8.Інформаційні системи, комп'ютерні технології обробки економічної інформації в системі керування підприємством
- •8.1.Підприємство як система.
- •8.2.Організаційна структура підприємства.
- •8.3.Особливості керування підприємствами в сучасних умовах. Роль автоматизації в удосконалюванні керування.
- •8.4.Інформаційні технології: основні поняття.
- •8.1. Підприємство як система
- •8.2. Організаційна структура підприємства
- •8.3. Особливості керування підприємствами в сучасних умовах. Роль автоматизації в удосконалюванні керування
- •8.4. Інформаційні технології: основні поняття
- •Організаційна структура підприємства.
- •9.2. Структура, форма подачі й відображення інформації
- •9.3. Інформаційні фільтри та різновиди
- •10.3.Інформаційна база.
- •10.1. Загальні відомості про комп'ютерні інформаційні системи
- •10.3. Інформаційна база
- •11.1.Структура інформаційного забезпечення підприємства.
- •11.2.Організація раціонального документообігу.
- •11.3.Способи обробки інформації в інформаційних системах підприємств.
- •11.2. Організація раціонального документообігу
- •11.3. Способи обробки інформації в інформаційних системах підприємств
- •12.5.Засоби забезпечення зв'язку між комп'ютерами.
- •12.2. Засоби введення інформації
- •12.3. Засобу відображення інформації
- •12.4. Засоби зберігання інформації
- •12.5. Засоби забезпечення зв'язку між комп'ютерами
- •12.6. Зовнішні пристрої
- •13.2. Прикладне програмне забезпечення
- •13.3. Програмне забезпечення для розробки інтелектуальних іс
- •14.2.Типи діалогу з іс.
- •14.3.Екранні форми і їхнє заповнення.
- •14.4.Мови керування інформацією в іс.
- •15.1.Поняття комп'ютерних мереж.
- •15.2.Мережне програмне забезпечення.
- •15.3.Методи обробки даних в інформаційних мережах.
- •15.1. Поняття комп'ютерних мереж
- •15.2. Мережне програмне забезпечення
- •15.3. Методи обробки даних в інформаційних мережах
- •6.Методи обробки даних в інформаційних мережах.
- •16.2.Експертні системи.
- •16.3.Побудова експертної системи, що реалізує прямий ланцюжок міркувань.
- •16.4.Побудова експертної системи, що реалізує зворотний ланцюжок міркувань.
- •16.1. Основні поняття
- •16.2. Експертні системи
- •16.3. Побудова експертної системи, що реалізує прямий ланцюжок міркувань
- •16.4. Побудова експертної системи, що реалізує зворотний ланцюжок міркувань
- •17.2. Комерційне використання Internet
- •17.3. Використання Internet у формуванні нових трудових відносин
- •Розділ 18. Забезпечення безпеки електронного бізнесу
- •18.1.Шифрування інформації в інформаційних системах.
- •18.2.Електронний підпис.
- •18.3.Платіжні системи Internet.
- •18.1. Шифрування інформації в електронних системах
- •18.2. Електронний підпис
- •18.3. Платіжні системи Internet
- •19.2 Опис предметної області й виявлення проблеми
- •19.3. Постановка завдання
- •19.4. Розробка вхідних і вихідних форм
- •19.5 Вибір технічного й програмного забезпечення
- •Висновок
17.2. Комерційне використання Internet
Період розвитку глобальної мережі, коли цим керував Національний науковий фонд США, були епохою рішучої боротьби з будь-яким комерційним використанням мережі. Ріст числа користувачів мережі Internet, включаючи в мережу різні держави, привело до втрати керованості мережі. Тому в 1990 році Федеральна рада по інформаційних мережах скасував правило, відповідно до якого в мережі Internet заборонялася будь-яка комерційна діяльність. Це рішення стало початком широкого припливу в Internet комерційних організацій. У цей час у загальному обсязі реєстрації /Р-адресов більше 70% становлять адреси з окончанием. стільник.
На відміну від традиційних засобів забезпечення комерційної діяльності Internet містить у собі цілий комплекс заходів, що забезпечують весь життєвий цикл товару. Для глобальної мережі справедливе висловлення, що Internet є глобальним віртуальним ринком. Причому цей ринок більше ефективний у порівнянні з його традиційними видами, тому що забезпечує споживача самою повною інформацією про товари й послуги, представляючи більший контроль над процесом пошуку й вибору інформації з порівняння з іншими способами.Комерційна діяльність в Internet одержала назву електронною комерцією.
Електронна комерція - це системи економічних заходів, що забезпечують рекламу, збут і маркетинговий супровід товарів і послуг з використанням електронних засобів комунікацій.
Електронна комерція забезпечує:
маркетинг ринку товарів і послуг;
формування властивостей і характеристик товарів;
рекламу товарів і послуг;
моніторинг ринку продажів;
ліквідацію проміжних ланок доставки товару споживачеві (дистриб'юторів й оптових продавців);
фінансове забезпечення комерційної діяльності;
сервісне обслуговування товарів і послуг.
На сьогоднішній день існує три моделі електронної комерції: підприємець - підприємець (В2У) (Business to Business); підприємець - споживач (В2С) (Business to Consumer); споживач - споживач (З2С) (Consumer to Consumer).
Розподіл електронної комерції на модемі насамперед відбувається, виходячи з використовуваного програмного забезпечення. Для електронної комерції, побудованої на модемі В2У, характерно переважно використання клієнтського програмного забезпечення Internet, для моделей В2С, З2С більш характерно використання серверних програм.
17.3. Використання Internet у формуванні нових трудових відносин
Інтерес до перенесення трудових відносин у віртуальний простір Internet виник на початку 1970-х років після серйозних нафтових криз і значного технічного поліпшення можливостей мережі. З метою економії енергоресурсів з'явилися пропозиції використати потенціал інформаційних технологій для заміни реальних пересувань електронними комунікаціями й зменшення в такий спосіб витрат на транспорт. Проведені дослідження підтвердили економічну ефективність роботи через Internet, що одержала назву телекомьютинг (telecommuting). Даний термін був запропонований Джеком Найллсом (США) в 1976 р. і позначав якийсь тип дистанційної роботи за договором. Подальший розвиток дистанційної роботи сприяв підвищенню уваги до неї з боку урядових організацій, зокрема Європейської комісії. Наприкінці 1980-х років з'явився новий термін «телеробота», що більш повно відбивав перевагу роботи з використанням Internet.
Економічна ефективність телероботи досягається за рахунок зниження транспортних й енергетичних витрат (використання транспорту при поїздках на роботу зменшується, заощаджуються витрати на зміст офісного простору й споживання електроенергії), у той же час продуктивність праці і якість роботи не знижувалися, а найчастіше виявлялися вище, ніж при традиційній організації.
Крім того, що телепрацюють краще справляються із проблемами сполучення роботи й особистого життя.
Одним з важелів росту популярності телероботи є нерівномірна завантаженість населення роботою в різних районах. Зокрема, у Європі в цей час телеробота розглядається як один зі шляхів рішення проблеми зайнятості в сільськогосподарських регіонах.
Переваги телероботи для працівників:
• зменшення часу й витрат на транспорт;
більші можливості на вибір роботи, не обмежені просторовими факторами;
можливості кращої підтримки балансу між роботою й родиною (можна не залишати роботу при необхідності догляду за дитиною або близькими в родині);
гнучкий графік роботи, що дозволяє найбільше продуктивно використати біологічні особливості кожної людини;
воля переміщень і воля вибору місця роботи, які дає телеробота, - це можливість жити таким життям, що мали тільки одиниці.
Соціально-економічні вигоди суспільства від використання телероботи:
зниження гостроти транспортних проблем, загальних пересувань і пов'язаного із цим забруднення навколишнього середовища;
зниження гостроти безробіття; телеробота може дозволити людям у регіонах з високим безробіттям одержати доступ до роботи в будь-яких частинах миру;
забезпечення доступу до роботи людям з обмеженими можливостями, яким телеробота дає шанс працювати, навчатися й спілкуватися;
забезпечення рівних прав на одержання якісного утворення, незалежно від місця проживання людини з використанням дистанційного утворення.
Труднощі й проблеми застосування телероботи:
далеко не всі види роботи можна виконати індивідуально;
не всі робочі завдання можуть бути реалізовані в розподілі самокерованого середовища;
багато керівників не впевнені в доцільності дистанційного керування;
деякі види обслуговування клієнтів або діяльність із продажу товарів або наданню послуг має на увазі особистий контакт зі споживачем;
Підбиваючи підсумок розглянутим вище перевагам і недолікам телероботи, слід зазначити, що на сьогоднішній день телеробота стає важливим елементом розвитку коммуникационно-экономических відносин. Подальший розвиток дистанційних форм роботи й навчання дає можливість для більшої частини населення реалізувати свої соціальні й економічні потреби.
Питання до глави
Принцип появи й історія розвитку Internet.
Використання Internet у комерції. Привести конкретні приклади.
Переваги телероботи для працівників
Труднощі і проблеми телероботи
Соціально – економічні вигоди суспільства
