3.4. Соціальні протиріччя інформаційного суспільства

Інформаційна еліта, цілком ймовірно, стане координатором суспільного й економічного життя в безкласовому суспільстві, потіснивши з лідируючих позицій власників засобів виробництва (капіталу). Фраза: «Той, хто володіє інформацією, править світом» - з розхожого яскравого образа стане констатацією реалій життя. Саме ця тенденція вбачається сьогодні, наприклад, у Японії при переході реальної влади на великих підприємствах від їхніх власників (президентів фірм, акціонерів) до адміністративного керівництва компаній (директорам, раді директорів), тобто хоч і начальницький, але проте найнятому персоналу, що безпосередньо трудиться на підприємствах. Причому не просто найнятому складу, але до інтелектуальної еліти підприємства, його «мозковому» центру. Своєрідна «оксамитова» соціалістична революція. Сучасним світом все більше править не капітал, а інформація.

Уже сьогодні можна говорити, що через системи Інтернет людина одержує практичний доступ до багатьох сфер життя, які ще вчора були закритими. Інформаційна відкритість суспільства буде рости й у силу глобалізації економічних систем Землі. Існує два граничних шляхи дозволу суспільних протиріч. Перший базується на усвідомленою кожною особистістю необхідності шукати й, головне, здатності знаходити компроміс. Другий заснований на силовому примусі. При тих масштабах, інтеграції людини в співтовариство, які обіцяє придбати суспільство майбутнього, подібний контроль може (а можливо, і змушений буде) стать тотальним.

Питання до глави

1. Які риси характеризують постіндустріальну (інформаційну) формацію?

2. Що може забезпечити пріоритет соціальних функцій?

3. Чому в інформаційному суспільстві відбувається посилення ролі людини «соціо-»?

4. У чому суть інформації як базового фактора виробництва?

1. Можливі соціальні й екологічні проблеми інформаційного суспільства.

Частина iiінформація в суспільному виробництві Розділ 4. Зміст й особливості інформаційної економіки

4.1.Інформація як компонент економічної системи.

4.2.Поняття про інформаційну економіку.

4.3.Техноекономічна парадигма інформаційної економіки.

4.4.Мініатюризація виробництва й розвиток нанотехнологий.

4.1. Інформація як компонент економічної системи

Інформація не має властивостей матеріального світу. На відміну від матеріально-енергетичної субстанції вона не підкоряється тим закономірностям і причинно-наслідковим зв'язкам, які діють у матеріальному світі, адже ці закономірності й зв'язки і є інформація.

Основні властивості інформаційних товарів:

• можливість тиражування нескінченної кількості разів у нескінченно малому обсязі простору за нескінченно малі інтервали часу;

• фізична незношуваність;

• збереження товару в продавця після продажу його покупцеві;

• принципова фізична можливість подальшого тиражування й продажу товару покупцям;

• відсутність фізичних перешкод безоплатного присвоєння інформаційних товарів (зокрема, засобів виробництва) будь-яким суб'єктом - існують тільки етичні бар'єри;

• для одержання благ основним стає не фізичне володіння засобами виробництва, а інтелектуальна здатність їхнього використання (освоєння).

Інформація (у широкому змісті) є основою механізмів, що обумовлюють еволюцію природи, однієї з форм якої є соціально-економічний розвиток. Саме інформація визначає темпи, напрямок і характер процесів, що відбуваються в суспільстві й економіці. Будь-які процеси цілеспрямованої трансформації соціально-економічної системи можуть привести до задуманої мети тільки за умови їх системного інформаційного забезпечення.

Перехід до інформаційного (постіндустріальному) суспільству вимагає ще більш глибоких перетворень, адже інформаційний фактор перетворюється в основний предмет виробництва й споживання соціально-економічної системи.