1.3. Функції інформаційної реальності

Інформаційна реальність виконує широкий спектр різних функцій, що забезпечує існування, взаємозв'язок і розвиток різних сутностей (об'єктів) матеріального світу.Cпробуємо систематизувати основні функції інформаційних сутностей

1.Першооснова формування й структуризації матеріального світу. Інформаційна сутність є фактично тією основою, що дозволила сформуватися матеріальному світу.

2.Засіб регулювання в просторі й часі енергетичних інформаційних систем. Інформація є тим провідним фактором, що визначає стан будь-якої системи, включаючи стан її динамічної рівноваги (гомеостаз), або вихід з даного стану.

3.Інформаційні сутності, що становлять автономні системи самоврядування й самовідтворення (біологічних організмів), а також їхнього співтовариства (біоценози, екосистеми)

4.Інформаційні сутності, що становлять особистий початок людини, а також загальноприйняті об’єднання.

5.Первинний ресурс інтелектуальної діяльності біологічних організмів і людини.

6.Продукт інформаційної діяльності вищих біологічних організмів і людини.

7 Комунікаційний засіб й інструмент інтеграції й дезінтеграції об'єктів існуючого світу.

8. Засіб мотиваційного (енергетичного) впливу.

9. Формування організаційного потенціалу впорядкованості суспільних структур.

Питання до розділу

1. Розкрийте первісний зміст поняття «інформація».

2. Коротко охарактеризуйте існуючі підходи до визначення змісту поняття «інформація».

3. Назвіть рівні інформаційної реальності.

4. Охарактеризуйте інформаційні сутності, що виникають в результаті розвитку живої природи

5. Які основні функції інформаційної реальності?

Розділ 2. Роль інформаційного компонента у формуванні й розвитку соціально-економічних систем

2.1.Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем.

2. Базові фактори формування соціально-економічної системи.

2.3.Постнеолітична формація.

2.4.Індустріальна формація.

2.1. Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем

Майже незаперечним вважається той факт, що природа є матеріальною основою існування й розвитку людства. І це не викликає сумніву.

Але не менш достовірним (хоча й не в такому ступені очевидним) є те, що природа служить інформаційним середовищем існування людини й фактором, що обумовлює інформаційні трансформації суспільства. Дані трансформації -основа розвитку соціально-економічних систем.

Під розвитком розуміється необоротна, спрямована, закономірна зміна відкритих стаціонарних систем.

Відкритість системи означає, що система здійснює обмін речовиною, енергією й інформацією із зовнішнім середовищем -метаболізм. Адже тільки так система може забезпечити приплив енергії, необхідної для існування й трансформацій (змін) системи.

Стаціонарність системи означає її здатність підтримувати динамічну відносну сталість складу й властивостей - гомеостаз. Саме в такому стані створюються оптимальні умови функціонування системи й підтримки різниці потенціалів, по-перше, між системою й зовнішнім середовищем, по-друге, між окремими частинами самої системи. Без цього неможливі ні функція метаболізму, ні існування самої системи.

Тому режим функціонування відкритих стаціонарних систем залежить як від умов зовнішнього середовища (екзогенних факторів), так і від стану самої системи (ендогенних факторів). Передумови прогресивного розвитку системи виникають тоді, коли в ній починає накопичуватися вільна енергія. У цьому випадку система одержує можливість підвищити рівень свого гомеостазу й відповідно збільшити кількісні і якісні параметри метаболізму (матеріально-енергетично-інформаційного обміну). При зменшенні вільної енергії в системі вона змушена знижувати рівень свого гомеостазу, відповідно зменшуючи параметри метаболізму.

Не є виключенням соціально-економічні системи, підкоряючись загальним закономірностям функціонування й розвитку відкритих стаціонарних систем. Для них зовнішнім середовищем виступає природа. Саме природа є джерелом вільної енергії суспільних систем, що надходить завдяки обміну із зовнішнім середовищем

Деградація соціально-економічної системи, припускає падіння економічного виробництва, зниження його ефективності; погіршення добробуту населення, поглиблення соціальної кризи (погіршення здоров'я людей, соціальні конфлікти й ін.).

Подібні явища ведуть до наступних процесів.

Низький рівень продуктивних сил обумовлює переексплуатацію природних систем. Дефіцит економічних факторів (капіталу) у суспільстві перешкоджає здійсненню природоохоронних мір, внаслідок чого погіршується якість природного середовища.

Зниження чисельності населення (погіршення здоров'я, ріст смертності, зменшення народжуваності, міграція населення за межі даного співтовариства й ін.) веде до зменшення рівня виробництва й зниженню обсягу експансії в природне середовище. Цілком ймовірно, з подібним явищем зіштовхується сьогодні Україна.

На тлі виконаного аналізу цікаво відзначити одне, здавалося б, парадоксальна обставина: не тільки ендогенні, але й екзогенні фактори є продуктом розвитку людського суспільства. Це значить, що результуючий вплив природних факторів на соціально-економічну систему залежить від ступеня розвитку цієї системи, що в остаточному підсумку визначає реакцію суспільства на вплив природних факторів.

2.2. Базові фактори формування соціально -економічної системи

У рамках ретроспективного історичного періоду часу розвитку людства вчений виділяв 5 екологічних криз і відповідних їм технічних революцій.

1.Криза збіднення ресурсів промислу й збирання - біотехнічна революція Перша антропогенна екологічна криза (криза перепромислу консументів) - сільськогосподарська революція, перехід до виробничого господарства.

2. Криза примітивного поливного землеробства - друга сільськогосподарська революція, широке освоєння неполивних земель.

3. Друга антропогенна екологічна криза (продуцентів) - промислова революція.

4. Сучасна глобальна екологічна криза редуцентов (тобто відтворюючої здатності біосфери) і погроза недостачі мінеральних ресурсів - науково-технічна революція.

Щоб ефективно управляти сьогоденням, потрібно точно передбачати майбутнє. У свою чергу, вірогідність прогнозу можна забезпечити тільки на основі глибокого ретроспективного аналізу закономірностей плину процесів у минулому. З погляду еколого-економічного аналізу надзвичайно важливо простежити зміни ключових параметрів соціально-економічної системи в рамках трьох базових суспільних формацій: двох у ретроспективі й однієї в перспективі:

• постнеолітична епоха (від зародження заснованого на праці людини сільськогосподарського виробництва - скотарства й землеробства - до початку промислової революції);

• індустріальна епоха (від початку промислової революції до наших днів);

• постіндустріальний період (формується в наші дні).

Базова структура метаболізму. Існування на Землі людини і його виробнича діяльність нерозривно пов'язані з використанням трьох природних факторів, які визначають всі процеси, що відбуваються в природі. Це цілком ймовірно, для мешканців дикої природи можна говорити про збалансовану участь зазначених факторів у підтримці життя й обміні речовин. Для людини, що перешли до виробничої діяльності, властиво взагалі незбалансоване відношення до різних компонентів і властивостей природного середовища: гіпертрофія одних і недооцінка інших. Не є виключенням і відношення людини до перерахованим природних субстанциям. Їхня роль у житті й трудовій діяльності людини різна в різні суспільні епохи.

Базові функції природи стосовно людини. Фізіологічні функції підтримують життя людини як біологічного організму.

Соціальні функції забезпечують формування людини як особистості.

Економічні функції визначають діяльність економічної системи, включаючи відтворення людини як трудового ресурсу.

Екологічні функції формують, регулюють і підтримують стан екосистеми, у якій живе людина.

Базовий фактор формування суспільних формацій. Подібним фактором, по визначенню Джона Кеннета Гелбрейта, є той фактор виробництва, що найменш доступний й який сутужніше всього замінити (Оаюгашг, 1961). Саме таку відповідність можна побачити в сукупності економічних формацій.

Базова форма взаємини людини із природою. Визначає характер оцінки людиною своєї взаимопідпорядкованості із природою. Можна виділити три основні форми:

Повна Спроба Гармонічне

залежність скорення існування

від природи природи людини в природі

Відзначимо одну істотну деталь: у формуванні й трансформації наведених факторів визначальну роль грала й продовжує грати інформаційний компонент. Інформація становить глибинну суть всіх предметів й явищ природи, з якими доводиться мати справу людині. Інформація є основою конструювання людиною будь-яких виробничих систем і процесів. Навіть поява перших примітивних знарядь праці може без будь-якого перебільшення розцінюватися як інформаційна революція, що ознаменувала колосальний інтелектуальний прорив людини, що необратимо відозмінила сферу знань людини, його спосіб життя й інформаційне середовище буття.

Інформаційними революціями можуть вважатися й інші знакові віхи історії людства, зокрема, неолітична й індустріальна революції. Вони змінювали насамперед інформаційний зміст всіх базових факторів, що формують контури виробництва й суспільних відносин.

Аналізуя перераховані ключові характеристики суспільного розвитку, спробуємо виділити основні закономірності еволюції людини й суспільства, дослідивши об'єктивні передумови процесів, що відбуваються, у суспільстві й природі.