Введення. Предмет і завдання курсу

Частина 1.ІНФОРМАЦІЙНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Розділ 1. Інформаційний початок як фактор еволюційних процесів

1.1 Сутність категорії «інформації»

1.2 Рівні інформаційної реальності.

1.3 Функції інформаційної реальності.

Розділ 2. Роль інформаційного компонента у формуванні й розвитку соціально-економічних систем

2.1 Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем.

2.2 Базові фактори формування соціально-економічної системи.

2.3 Постнеолітична формація

2.4 Індустріальна формация

Розділ 3. Передумови формування інформаційного суспільства

3.1.Загальні риси інформаційної формації

3.2.Інформація як базовий фактор суспільного виробництва

3.3.Соціальні протиріччя інформаційного суспільства

3.4.Соціально – екологічні проблеми інформаційного суспільства

Частина 2 ІНФОРМАЦІЯ В СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Розділ 4 Зміст й особливості інформаційної економіки

4.1 Інформація як компонент економічної системи

4.2 Поняття про інформаційну економіку

4.3 Техноекономічна парадигма інформаційної економіки

4.4 Мініатюризація виробництва й розвитку нанотехнологій.

Розділ 5.Людський фактор в умовах інформаційної економіки

5.1 Зміна середовища діяльності людини

5.2 Віртуалізація економічного простору

5.3 Еволюція систем підготовки кадрів

Розділ 6 Економічний зміст інформаційних компонентів виробництва

6.1 Інформація як засіб виробничої системи

6.2 Нематеріальні активи

6.3 Інформація як капітал

6.4 Інформація як товар

6.5 Економічна оцінка інформаційної продукції

Розділ 7 Інформаційні товари

7.1.Класифікація інформаційниї товарів

7.2.Напрямки виробництва інформаційних товарів

7.3.Захист інформаційних засобів й інформаційних товарів

Частина 3. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВ

Розділ 8 Інформаційні системи, комп’ютерні технології обробки економічної інформації в системі керування підприємством

8.1.Підприємство як ситема

8.2.Організаційна структура підприємства

8.3.Особливості керування підприємствами в сучасних умовах. Роль автоматизації в удосконалюванні керування

8.4.Інформаційні технології:основні поняття

Розділ 9 Економічна інформація як предмет і продукт автоматизованої обробки.

9.1. Поняття економічної інформації

9.2.Структура, форма подачі й відображення інформації

9.3.Інформаційні фільтри та різновиди

Розділ 10.Комп’ютерні інформаційні системи:класифікація і структура

10.1.Загальні відомості про комп’ютерні інформаційні системи

10.2.Структура комп’ютерних інформаційних систем

10.3.Інформаційна база

Розділ 11 Інформаційне забезпечення підприємства

11.1. Структура інформаційного забезпечення підприємства

11.2.Організація раціонального документообігу

11.3.Способи обробки інформації в інформаційних системах підприємств

Розділ 12.Технічні засоби інформаційних систем

12.1.Основні відомості про пристрої ЕОМ

12.2.Засоби введення інформації

12.3.Засоби відображення інформації

12.4.Засоби зберігання інформації

12.5.Засоби забезпечення зв’язку між комп’ютерами

12.6 Зовнішні пристрої

Розділ 13.Програмне забезпечення комп’ютерних інформаційних систем

13.1.Програмне забезпечення загального призначення

13.2.Прикладне програмне забезпечення

13.3.Програмне забезпечення для розробки інтелектуальних ІС

Розділ 14.Спілкування з комп’ютерною інформаційною системою

14.1. Типи діалогу з ІС

14.2. Екранні форми і їхнє заповнення

14.3. Мови керування інформацією в ІС

Розділ 15.Мережні інформаційні системи

15.1.Поняття комп’ютерної мережі

15.2.Мережне програмне забезпечення

15.3.Методи обробки даних в інформаційних мережах

Розділ 16.Інформаційні системи, засновані на використанні знань (Інтелектуальні ІС) 16.1.Основні поняття

16.2.Експертні системи

16.3.Побудова експертної системи, що реалізує прямий ланцюжок міркувань

16.4. Побудова експертної системи, що реалізує зворотній ланцюжок міркувань

Розділ 17.Інтернет як інструмент глобалізації економічних відносин

17.1.Основні поняття Інтернету

17.2. Комерційне використання Інтернет

17.3.Використання Інтернет у трудових відносинах

Розділ 18.Забезпечення безпеки електронного бізнесу

18.1.Шифрування інформації в інформаційних системах

18.2.Електронний підпис

18.3. Платіжні системи Інтернет

Частина 4.ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Розділ 19. Розробка комп’ютерної інформаційної систем

19.1. Розробка комп’ютерної інформаційної системи

19.2.Опис предметної області й виявлення проблеми

19.3.Постановка завдання

19.4.Розробка вхідних і вихідних даних

19.5.Вибір технічного і програмного забезпечення

Останнє століття, що йде, ознаменувалося виникненням принципово нової ситуації, що докорінно вплинула на інноваційну політику в економіці. Змінився не тільки тимчасовий компонент наукових відкриттів (темпи появи нових ідей, строки промислового освоєння інновацій), але і їх, образно говорячи, територіально-галузевий простір.

Інформація як базовий системообразуючий фактор вносить принципово нові властивості в характер виробництва (модульність, багатофункціональність, мініатюризацію й т.д.), особливості праці (зокрема, віртуалізація процесів, підвищення креативності), у специфіку соціальних відносин (формування мережних систем, глобалізація й ін.).

Предмет і завдання курсу. Пропонований курс розкриває закономірності використання інформаційних факторів як компонентів економічної системи.

Завдання курсу пов'язані з вивченням загальних і приватних питань використання інформаційних факторів в економічній системі. Серед основних питань варто виділити:

• контури інформаційного суспільства й інформаційної економіки;

• особливості соціально-економічних відносин при переході до інформаційного суспільства;

• природа й властивості інформаційної реальності;

• інформація як основа засобів виробництва, предметів праці й товарів;

• специфіка формування виробничої основи інформаційного суспільства;

• економічна оцінка інформаційної продукції;

• напрямку виробництва інформаційних товарів;

• принципи й особливості формування інформаційних систем (ІС) на підприємстві;

• склад, функції й взаємозв'язок структурних компонентів інформаційних систем підприємства;

• економічні передумови ефективної роботи ІС. Будь-який процес навчання спрямований на відтворення в трьох ключових компонентів, що навчаються: знань, навичок і світогляду.

Метою вивчення розглянутої дисципліни є одержання студентами знань, навичок, переконань необхідних для прийняття рішень і господарської діяльності в умовах інформаційної економіки.

Після вивчення курсу студенти повинні:

• знати основні закономірності формування виробничих систем інформаційної економіки; склад і передумови ефективного використання інформаційних систем;

• вміти застосувати отримані знання для рішення конкретних завдань при оперуванні з інформаційними факторами в сферах виробництва й споживання;

• мати волю (ідеали, переконання, впевненість) втілити в життя рішення, необхідні для прогресивного розвитку соціально-економічних систем.

Авторський внесок: Л.Г. Мірошник - глави 1-7, введення, висновок; С.Н. Іл’яшенко - глави 8-11, 13,14, 16, 19, 20; В.А. Кас’яненко - глави 6, 8-13, 15, 17,18.

Розділ 1Інформаційний початок як фактор еволюційних процесів

1.Сутність категорії «інформації»

2.Рівні інформаційної реальності.

3.Функції інформаційної реальності.

1.1. Сутність категорії «інформація»

В 20-і роки XX сторіччя вперше спробували виміряти кількість інформації.

Здатність предметів й явищ відбивати інформацію використовується людиною для її передачі або «запам'ятовування». У даному трактуванні вже переборене атропоцентричне тлумачення терміна. Інформація-відбиття може «приймати» не тільки людина. Всі представники тваринного й рослинного світу сприймають інформацію, коректуючи по ній своє поводження. З даним трактуванням інформації співзвучно й наступне визначення: інформація - це «енергетично слабкий вплив, що сприймається організмом як закодоване повідомлення (Реймерс, 1990). Справедливості заради варто звернути увагу на неточність, допущену в даному визначенні, де під інформацією фактично мається на увазі її носій.

Однако реальний зміст інформації ширше поняття відбиття. Адже відбиття - це щось вторинне. Але хіба не володіють споконвічно інформацією тіла й сили природи? Академік А.І. Берг відзначав: «Ні речовини, ні енергії, не пов'язаних з інформаційними процесами, не існує...» (цит. по: Перельман, 1985). Людство повільно наближалося до осмислення глибинного змісту інформації. Значний поштовх до цього дало розвиток генетики й кібернетики, для яких інформація є безпосереднім об'єктом дослідження.

З розвитком кібернетики формуються нові підходи до трактування інформації на основі категорії розходження (Урсул, 1971). Інформація - це щось, що передає розходження природних об'єктів (предметів, процесів, явищ) у просторі й часі. Очевидно, чим різноманітніше явище природи, тим більшим набором характерних ознак воно може бути описано. Не випадково із цим пов'язане ще одне поняття інформації як ступеня розмаїтості в об'єктах і процесах природи (Екоінформатика, 1992).Цікавий підхід до визначення інформації зустрічаємо в A.A. Борисенко. Для нього предтечей інформації є абсолютні обмеження («обмеження обмежень»). Взаємодіючи з абсолютним рухом («рухом руху»), вони утворять інформацію. Отже, можна зробити висновок, що вихідним фундаментальним початком інформації є обмеження руху, ступеня волі, матеріальних об'єктів (Борисенко, 2000, 2001).

Значний внесок у формування поняття інформації як фундаментального фактора природного середовища вніс радянський вчений Н. Ф. Реймерс. Він в 1960-і роки запропонував трактувати інформацію як «один з найважливіших природних ресурсів й одночасно суспільні надбання, оскільки весь розвиток людства - результат освоєння й переробки інформації, одержуваної з навколишнього середовища й накопичувача суспільством» (Реймерс, 1990). Хоча в цьому визначенні й залишається відкритим питання про сутності самої інформації.

Із зазначеним підходом співзвучно й визначення, дане основоположником кібернетики Норбертом Вінером: «Інформація - це назва сутності, якою ми обмінюємося із зовнішнім середовищем, намагаючись пристосуватися до неї, підбудовуючи наше існування до її впливу» (Wiener, 1988).

Інформація - це природна реальність, що несе в собі характерні ознаки предметів й явищ природи, що проявляються в просторі й часі.

Саме цей природний сутнісний початок намагаються передати люди у своїх повідомленнях і сприймають об'єкти матеріального світу, відбиваючи вплив тіл і сил природи. Саме ця природна реальність формує відмінність одних явищ від інших й, отже, служить мірою розмаїтості в природі. Саме цей природний початок виступає як своєрідна програма розвитку природних і суспільних процесів. І саме цю природну реальність намагаються осягти люди, щоб внести усвідомленість і доцільність у процеси розвитку.

Наведене визначення не буде повним, якщо не буде розкрите значення понять «простір» й «час», що втримуються в ньому. Всі природні процеси протікають у просторі й часі. Ці дві ключові категорії є фундаментальними умовами й мірою існування матерії. У світі немає матерії, що не володіє часовими-просторово-тимчасовими властивостями. Так само як не існує простору й часу самих по собі, поза матерією або незалежно від неї.

Простір є форма буття матерії, що характеризує її довжина, структурність, співіснування й взаємодія елементів у всіх матеріальних системах.

Час - форма буття матерії, що виражає тривалість її існування, послідовність зміни станів у зміні й розвитку всіх матеріальних систем. Простір і час нерозривно пов'язані між собою, їхня єдність проявляється в русі й розвитку матерії (Філософський, 1983).