Змістовий модуль №4. Шлюбність і розлучуваність

План

1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії

2. Припинення шлюбу

3. Показники шлюбності і припинення шлюбу

Питання для самостійного вивчення:

4. Фактори розлучуваності

5. Шлюбність в Україні

Література: Л-3, с. 158 – 159, 168 – 174

1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії

Шлюб – форма стосунків між чоловіком і жінкою, яка визначає їх взаємні права і обов’язки по відношенню по відношенню одне до одного і до їх дітей.

Історично шлюб має довгий багатовіковий шлях розвитку із заміною одних його форм іншими. Кажучи про шлюб, необхідно відмітити неоднозначність трактовки цього поняття в праві та інших суспільних науках.

Для демографії шлюб, перш за все, передумова створення родини і народження дітей, а також процесів народжуваності і смертності. При цьому демографія традиційно вивчає не стільки юридичну форму шлюбу як законного співжиття чоловіка і жінки, скільки наявність реальних і ефективних шлюбних (подружніх) стосунків, незалежно від того, зареєстрований шлюб відносно існуючих у тій чи іншій країні правил і законів або ні, тобто фактичний шлюб (консесуальний).

Останнім часом демографію цікавить і юридична форма шлюбу, оскільки з цим зв’язане таке явище, як позашлюбна народжуваність. Кількість позашлюбних народжень включає народження, на час реєстрації яких походження дитини від батьків встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини або тільки за заявою матері або за рішенням суду, про що роблять запис в акті про народження.

Наявність або відсутність реєстрації шлюбних стосунків, юридичного їх оформлення, є важливим індикатором стану родини як соціального інституту. Зростання числа випадків відказу від реєстрації шлюбу, що спостерігається в останні десятиріччя, розповсюдження співжиття, позашлюбні народження дітей свідчать про кризу родини.

Шлюбний вік в Україні, встановлений законом, – 17 років для чоловіків і жінок. Органи місцевого самоврядування при наявності поважних причин мають право за проханням осіб, які бажають одружитися, дозволити одружитися тим, хто досяг віку 16 років.

Видами або формами шлюбу називають конкретні варіації шлюбних союзів, які беруть чоловіки і жінки. Серед видів шлюбу перш за все розрізнюють:

• моногамію (одношлюбність);

• полігамію (багатошлюбність).

Полігамію у свою чергу ділять на:

полігінію – шлюб одного чоловіка з декількома жінками (багатоженство);

поліандрію – шлюб однієї жінки з декількома чоловіками (багатомужество).

Розповсюдженість останньої форми шлюбу вкрай незначна. Вона існує у деяких народів Індії і Тибету, переважно у виді так званої фратернальної поліандрії , тобто шлюбу однієї жінки з декількома чоловіками, які є братами друг другу.

Всупереч широко розповсюдженій думці, спеціальні історико-етнографічні дослідження показали, що полігамія (полігінія) в історії мала більш широке розповсюдження, ніж моногамія: за даними американського соціолога Дж. Мердока, число культур з переважанням полігамії у 4 рази перевищує число культур з моногамією. При цьому найбільш розповсюдженою є полігінія, яку й зараз широко практикують в ісламських країнах.

Сучасна тенденція полягає в тому, що розповсюдженість полігамії зменшується, на зміну їй приходить моногамія. Зараз усе більше розповсюдження отримує так звана серійна моногамія (послідовна моногамія), тобто повторні шлюби, головним чином шлюби чоловіків і жінок після розлучень. Це явище отримало такі масштаби, що багато дослідників – частіше журналісти і політики – перестали вважати шлюб довічним союзом, розглядаючи його як тимчасовий, а не довічний альянс, який може бути розірваний у будь-який час за бажанням чоловіка або жінки.

За дослідженнями доктора економічних наук О. Голяченка розбіжності між відтворенням населення у полігамному і моногамному шлюбі істотні. Важливішими причинами цього є, перш за все, біологічні (венеричні захворювання, безпліддя), а по-друге, соціальні (аморальна полігамія, аборти). Полігамія не сприяє відтворенню людського роду, а моногамія – навпаки. Наприклад, Єгипет – полігамія, Індія, Китай – моногамія…

Родиною у демографії називають засновану на шлюбі або на кровній спорідненості спільноту, члени якої зв’язані спільним побутом і бюджетом, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою.

Родина є однією з важливіших соціальних інституцій, що забезпечує оновлення генерацій людей. Демографічне вивчення родини передбачає її дослідження як осереддя відтворення населення, і тому на перший план постає перш за все її репродуктивна функція, яку розглядають у тісному зв’язку з іншими соціальними функціями родини. Одночасно об’єктом вивчення є сам процес утворення і розвитку родин, або демографічний розвиток родини, тобто ті зміни у складі родини, які безпосередньо впливають на процес відтворення населення. До них належать такі події, як укладання шлюбу, народження дітей, розлучення, смерть когось із членів родини. Кожна з цих подій змінює демографічний статус родини і переводять її у новий соціально-демографічний стан.

Розвиваючись, родина проходить декілька етапів, які називаються життєвим циклом родини або моделлю розвитку родини.

Життєвий цикл родини включає наступні етапи:

1) створення родини – укладання першого шлюбу;

2) початок дітонародження – народження першої дитини;

3) завершення дітонародження – народження останньої дитини;

4) утворення « пустого гнізда» - укладання шлюбу і відокремлення від родини останньої дитини;

5) припинення існування родини – смерть одного з подружжя.

Кожна людина протягом життя проходить певні етапи життєвого циклу родини, спершу будучи дитиною, потім чоловіком (жінкою) , далі батьком, прабатьком.

Якщо поняття «шлюб» належить до соціального інституту, а поняття «брати шлюб» (одружуватися) характеризує індивідуальний акт створення подружньої пари, то термін «шлюбність» означає масовий процес формування подружніх пар у населенні як сукупності поколінь або у поколінні як сукупності людей.

У демографії поняття шлюбність вживають у більш широкому змісті як масовий процес формування і розпаду шлюбних союзів, процес формування шлюбної структури населення. У цьому надзвичайно широкому аспекті шлюбність включає у себе процеси розлучуваності і вдівства.

Статистичний аналіз шлюбності базується на оцінюванні шлюбного стану і закономірності шлюбного процесу.

Шлюбний стан – факт перебування чоловіка і жінки у юридичному або фактичному шлюбі. Розрізнюють дошлюбний стан, шлюбний стан, післяшлюбний стан. Джерелом інформації є дані перепису населення, які реєструють не тільки юридичні, але і фактичні шлюби.

Шлюбний процес – інтенсивність укладання шлюбів у певній країні (регіоні). Джерелом інформації є дані поточного обліку кількості зареєстрованих шлюбів у ЗАГСах.

Розрізнюють традиційний і сучасний типи шлюбності, які відповідають певному типу відтворення населення. Різновидом сучасного типу шлюбності є консесуальні шлюби. Кожний тип шлюбності має свої риси, які представлені у таблиці:

Таблиця 1. Типи шлюбності і їх ознаки

Тип шлюбності	Ознаки шлюбу
	Вік шлюбу нареченої	Лаг віку нареченого і нареченої	Частка незареєстрованих шлюбів	Стабільність	Дітність	Економічна залежність партнерів
Традиційний	ранній	великий	незначна	висока	багатодітність	залежні
Сучасний	середній	невеликий	значна	відносно невисока	малодітність, бездітність	незалежні