- •Змістовий модуль №1. Демографія як галузь знань про населення
- •Змістовий модуль № 2. Джерела даних про населення
- •1. Предмет демографії, її основні категорії
- •2. Методологічні основи демографії
- •Змістовий модуль № 2. Джерела даних про населення
- •1. Переписи населення. Категорії населення при переписах.
- •2. Поточний облік природного і механічного руху населення
- •1. Абсолютна чисельність населення. Середньорічна чисельність населення.
- •3. Старіння населення і його показники
- •Змістовий модуль №4. Шлюбність і розлучуваність
- •1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії
- •1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії
- •2. Припинення шлюбу
- •3. Показники шлюбності і припинення шлюбу
- •Шлюбності: ; розлучуваності:
- •Шлюбності: ; розлучуваності:
- •Змістовий модуль №5. Вивчення народжуваності і плідності
- •1. Поняття народжуваності і плідності
- •2. Репродуктивна поведінка
- •3. Показники народжуваності та плідності
- •Змістовий модуль №6. Смертність і тривалість життя
- •1. Поняття смертності. Епідеміологічний перехід
- •2. Показники смертності населення
- •3. Таблиці дожиття та середньої очікуваної тривалості життя
- •Змістовий модуль №7. Міграція населення
- •1. Міграції, їх сутність і класифікація.
- •4. Міграції в Україні.
- •1. Міграції, їх сутність і класифікація
- •2. Стадії міграції
- •3. Показники міграції
- •Змістовий модуль №8. Режим відтворення населення в цілому
- •1. Сутність відтворення населення. Концепція демографічного переходу.
- •2. Історичні типи відтворення населення
- •3. Показники відтворення населення
- •Змістовий модуль №9. Демографічне прогнозування
- •1. Поняття і види демографічних прогнозів.
- •4. Демографічне прогнозування як передбачення, моделювання і перспективний аналіз.
- •1. Поняття і види демографічних прогнозів
- •2. Методи демографічного прогнозування
- •3. Прогнозування смертності і народжуваності
- •Змістовий модуль №10. Демографічна політика в епоху депопуляції
- •1. Зміст і основні заходи демографічної політики
- •2. Необхідність демографічної політики в Україні і її напрямки
2. Показники смертності населення
Статистичне вивчення і оцінка смертності передбачає використання методів екстенсивного і інтенсивного аналізу.
Екстенсивний аналіз смертності включає визначення кількості померлих в цілому, у розрізі статі і за окремими віковими групами (п’ятирічний інтервал), а для померлих дітей у віці до 1-ого року – за кількістю прожитих днів ( до 7, 7 – 27, 28 – 365) і кількості прожитих місяців. Такі дані надаються в цілому за країною і у межах регіонів (областей), а також видів поселень. Окремо групуються померлі за причинами смерті: внаслідок хвороб (за видами); вроджених аномалій; нещасних випадків; вбивств; самогубств і інших зовнішніх впливів. Цей розділ здійснюється за статтю і за окремими регіонами.
На основі вказаних групувань розраховуються відносні показники (частки померлих окремих груп, співвідношення померлих за статтю в цілому і у межах окремих вікових груп). Визначається частка завчасних смертей:
Порівнюється також кількість народжених і померлих за допомогою коефіцієнту життєвості Покровського:
Він показує, яка кількість народжень ( ) припадає на 100 випадків смертей ( ) за рік.
Для померлих розраховується середній, модальний і медіанний вік (за даними інтервального ряду) для населення в цілому і окремо для кожної статі по країні та її регіонам.
Інтенсивний аналіз смертності здійснюється на основі відповідних коефіцієнтів: загальних (відносно всього населення регіону або виду поселення), спеціальних (відносно окремої групи населення, що продукує процес), часткових (відносно вікової групи чи вікового контингенту).
Загальний коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається:
Для оцінки та порівняння загального рівня смертності населення країни використовується міжнародна шкала ООН.
Спеціальні (диференційовані) коефіцієнти смертності розраховуються окремо для кожної статі або якихось інших груп населення:
;
Використовуючи ці коефіцієнти, можна обчислити загальний коефіцієнт смертності:
Часткові (вікові) коефіцієнти смертності оцінюють рівень вікової смертності:
На основі часткових (вікових) коефіцієнтів можна розрахувати загальний коефіцієнт:
Інтенсивний аналіз смертності передбачає порівняння рівня смертності окремих груп населення за статтю, місцем проживання (місто, село), за характером праці (розумова праця або фізична) і т. ін. Здійснюються також міжнародні порівняння.
Зокрема порівнюються рівні смертності жіночого і чоловічого населення. У чоловіків смертність, як правило, вище, ніж у жінок. Це зв’язано з біологічними особливостями, а також з різними способом і умовами життєдіяльності. Явище перевищення рівнів смертності чоловіків отримало назву надсмертності чоловіків, а відносна величина порівняння - індекс надсмертності (чоловіків):
Інтенсивність вимирання (дожиття) людей у різних вікових групах різна. Є вікові групи, для яких характерний відносно високий рівень смертності. Це особи старшого віку і немовлята.
Смертність немовлят – смертність дітей і віці до 1-ого року. Виключність цього показника полягає у тому, що інтенсивність вимирання немовлят значно вища, ніж у наступних вікових групах із-за непристосованості немовлят до зовнішніх умов, вплив генетичних факторів і т. ін. Коефіцієнт смертності немовлят має також особливості розрахунку. Це зв’язане з тим, що частина немовлят, що померли у поточному році, народилася у попередньому календарному році. Тому формула коефіцієнту смертності виглядає так:
,
де - кількість померлих дітей до 1-ого року в році спостереження;
, – кількість живо народжених відповідно у поточному та попередньому календарному році;
і – частка померлих дітей серед народжень відповідно у кожному році. У сучасній структурі померлих немовлят України співвідношення таке: = 4/5 ( =1/5). ˃ , оскільки імовірність померти у рік народження значно більша.
Окремо визначається коефіцієнт смертності немовлят у межах статі.