2. Показники смертності населення

Статистичне вивчення і оцінка смертності передбачає використання методів екстенсивного і інтенсивного аналізу.

Екстенсивний аналіз смертності включає визначення кількості померлих в цілому, у розрізі статі і за окремими віковими групами (п’ятирічний інтервал), а для померлих дітей у віці до 1-ого року – за кількістю прожитих днів ( до 7, 7 – 27, 28 – 365) і кількості прожитих місяців. Такі дані надаються в цілому за країною і у межах регіонів (областей), а також видів поселень. Окремо групуються померлі за причинами смерті: внаслідок хвороб (за видами); вроджених аномалій; нещасних випадків; вбивств; самогубств і інших зовнішніх впливів. Цей розділ здійснюється за статтю і за окремими регіонами.

На основі вказаних групувань розраховуються відносні показники (частки померлих окремих груп, співвідношення померлих за статтю в цілому і у межах окремих вікових груп). Визначається частка завчасних смертей:

Порівнюється також кількість народжених і померлих за допомогою коефіцієнту життєвості Покровського:

Він показує, яка кількість народжень ( ) припадає на 100 випадків смертей ( ) за рік.

Для померлих розраховується середній, модальний і медіанний вік (за даними інтервального ряду) для населення в цілому і окремо для кожної статі по країні та її регіонам.

Інтенсивний аналіз смертності здійснюється на основі відповідних коефіцієнтів: загальних (відносно всього населення регіону або виду поселення), спеціальних (відносно окремої групи населення, що продукує процес), часткових (відносно вікової групи чи вікового контингенту).

Загальний коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається:

Для оцінки та порівняння загального рівня смертності населення країни використовується міжнародна шкала ООН.

Спеціальні (диференційовані) коефіцієнти смертності розраховуються окремо для кожної статі або якихось інших груп населення:

;

Використовуючи ці коефіцієнти, можна обчислити загальний коефіцієнт смертності:

Часткові (вікові) коефіцієнти смертності оцінюють рівень вікової смертності:

На основі часткових (вікових) коефіцієнтів можна розрахувати загальний коефіцієнт:

Інтенсивний аналіз смертності передбачає порівняння рівня смертності окремих груп населення за статтю, місцем проживання (місто, село), за характером праці (розумова праця або фізична) і т. ін. Здійснюються також міжнародні порівняння.

Зокрема порівнюються рівні смертності жіночого і чоловічого населення. У чоловіків смертність, як правило, вище, ніж у жінок. Це зв’язано з біологічними особливостями, а також з різними способом і умовами життєдіяльності. Явище перевищення рівнів смертності чоловіків отримало назву надсмертності чоловіків, а відносна величина порівняння - індекс надсмертності (чоловіків):

Інтенсивність вимирання (дожиття) людей у різних вікових групах різна. Є вікові групи, для яких характерний відносно високий рівень смертності. Це особи старшого віку і немовлята.

Смертність немовлят – смертність дітей і віці до 1-ого року. Виключність цього показника полягає у тому, що інтенсивність вимирання немовлят значно вища, ніж у наступних вікових групах із-за непристосованості немовлят до зовнішніх умов, вплив генетичних факторів і т. ін. Коефіцієнт смертності немовлят має також особливості розрахунку. Це зв’язане з тим, що частина немовлят, що померли у поточному році, народилася у попередньому календарному році. Тому формула коефіцієнту смертності виглядає так:

,

де - кількість померлих дітей до 1-ого року в році спостереження;

, – кількість живо народжених відповідно у поточному та попередньому календарному році;

і – частка померлих дітей серед народжень відповідно у кожному році. У сучасній структурі померлих немовлят України співвідношення таке: = 4/5 ( =1/5). ˃ , оскільки імовірність померти у рік народження значно більша.

Окремо визначається коефіцієнт смертності немовлят у межах статі.