3. Старіння населення і його показники
Закономірність вікового розподілу сучасного людства проявляється у процесі його старіння.
Під старінням населення, або демографічним старінням, розуміють збільшення частки людей похилого віку і старих людей у всьому населенні.
Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, здвигів у характері відтворення населення, у народжуваності і смертності і їх співвідношенні, а також, частково, міграції.
Розрізнюють два типи старіння:
старіння знизу, яке є результатом зниження народжуваності;
старіння зверху, яке є результатом зростання середньої тривалості майбутнього життя, зменшення смертності у старшому віці при умові низької народжуваності.
Слова «знизу» і «зверху» пов’язані з особливим способом зображення вікової структури населення. Зниження народжуваності приводить до звуження основи піраміди, а зниження смертності у старшому віці – до розширення її вершини.
Дослідження показали, що у кінці ХІХ – першій чверті ХХ вв. населення старилося за рахунок зниження народжуваності, тобто мало місце старіння знизу. У наш час у розвинутих країнах Заходу і Японії ситуація змінилася. Народжуваність тут низька, або дуже низька. При цьому, завдяки досягненням медицини, різко скоротилася смертність у старшому віці, тобто тривалість життя збільшилася і продовжує збільшуватись. У цих умовах на місце старіння знизу прийшло старіння зверху.
У нашій країні ситуація зовсім інша. Населення продовжує старіти знизу із-за того, що народжуваність, як і раніше, зменшується, а смертність у старшому віці практично не зменшується, тривалість життя не зростає, залишаючись низькою у порівнянні з розвинутими країнами і навіть з деякими з тих, які відносять до тих, що розвиваються.
Ступінь прояву процесу старіння відбиває коефіцієнт старіння населення, який характеризує частку жителів, які досягнули і переступили перший поріг старості – 60 років, у загальній чисельності населення (d60+):
Рівень старіння населення визначаеться за оціночною шкалою Ж. Боже-Гарньє і Россета:
Рівень демографічного старіння населення |
|
Надзвичайно молоде |
До 6 |
Молоде |
6 – 8 |
Початок старості |
9 – 10 |
Середня старість |
11 – 15 |
Старе |
16 – 20 |
Надзвичайно старе |
20 і більше |
,
%
В Україні частка людей у віці 60 років і більше у загальній чисельності населення сладає 21,4 % і є однією з найвищих у світі.
Старіння населення породжує нові вимоги до соціального забезпечення і медичного обслуговування людей похилого віку і старих людей. Збільшення їх частки на фоні скорочення чисельності економічно активного населення веде до росту демографічного навантаження, утворює додаткові труднощі у їх пенсійному забезпеченні. Врахування тенденцій і наслідків демографічного старіння є одним з важливіших завдань соціальної політики.
У
міжнародних порівняннях за рекомендацією
ООН використовується ще один коефіцієнт
старіння, який визначається як частка
людей у віці 65 років і старше (
),
для якого установлені наступні градації:
- молоде населення до 4 %;
- на порозі старості 4 – 7 %;
- старе населення 7 % і більше.
Показники
старіння населення доповнюються
коефіцієнтами довголіття (
)
і довгожиття (
),
які розраховуються відносно чисельності
людей у віці 60 років і більше:
та
,
де W – вік 100 років і більше.
Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які визначаються у розрахунку на 1000 населення, тобто у проміле :
загальний коефіцієнт демографічного навантаження:
;
коефіцієнт демографічного навантаження дітьми:
1000 ;
коефіцієнт демографічного навантаження людьми похилого віку:
.
Загальний коефіцієнт дорівнює сумі двох складових:
Він показує, яку кількість дітей і людей похилого віку «утримує» кожна тисяча покоління батьків.
Лекція №3