20. Які причини занепаду Риму та економічні наслідки цього процесу.

В 475р занепала Західна Римська імперія

Ознаки занепаду:

1 Різке скорочення рабів, високі ціни на них і низькопродуктивна праця.

2.Зменшення рентабельності латифундій та вілл.

3. Обмеження абсолютної влади над рабами, заборона вбивства рабів та надання їм волі

Причини занепаду Риму

Ще з Римської республіки прослідковується завоювання Римом інший народів, країн. Гноблення народів, продаж їх в рабство зробили свій внесок в розвал імперії. Не посильні контрибуції та багато інших гноблюючих факторів. Вже на 3ст н.е Рим досяг величезних розмірів від Західної Європи до Азії, але з часом територія Римської імперії почала ставати все менше і менше, перш за все через заселення її кочівниками які не хотіли коритися Риму. Так на кінець 4ст та початок 5ст територія Римської імперії зменшилася в декілька разів, якщо не дивитися на Східну Римську імперію(Візантію). В 4-5ст Рим втратив домінуючи позиції на військовій та міжнародній арені, багато народів перестали коритися Риму і отримали незалежність. Також варто підкреслити те що Рим не хотів іти не на які компроміси для поневолений народів(що могло значно покращити ситуацію). Союзи з готами,вандалами та іншими кочівниками були не вдалі, вони час від часу зраджували Рим, що значно похитувало становище Риму. Прослідковується внутрішня не стабільність в імперії. І останньою крапкою в занепаді і остаточній ліквідації Римської імперії була навала гунів, яким не вистачало землі для худоби, і вони більш за все прагнули володіти великим Римом.

Наслідки:

1. Натуралізаця гос-ва(замкнутість латифундій)

2. розорення і декласація селян

3. агроризація гос-ва

4. дестабілізація грошової системи

18.Чим можна пояснити підйом у розвитку сільського господарства Стародавнього Риму у 2-1 ст. До н.Е.

Сільське господарство у II—І ст. до н. є. переживало піднесення. Піднесення сільського господарства в II—І ст. до н. є. можна пояснити трьома причинами: —широке впровадження рабства; —встановлення ринкових зв´язків між містом і селом, які мали потребу в продукції одне одного. Товарною галуззю в маєт­ку, як правило, ставала лише яка-небудь одна. Основна ж маса продуктів до ринкового обігу не залучалась. Наприклад, маєток Катона забезпечував себе всім аж до кілків і вербових лозин для підв´язування винограду; —перехід від дрібного до великого землеробства. Найбільш поширеним типом був фільварок у декілька сот землі з 10—20 раба­ми. У таких маєтках, де контроль за рабами був більш ефектив­ним, використовувались елементи простої і складної кооперації. Хоча такі господарства часто розорялися, вони пристосовувалися до всіх змін економіки.За рахунок узаконеної експлуатації провінції , які розглядались як "маєтки римсько­го народу", швидко розвивалось ремесло. виготовляли ви­роби із заліза, з бронзи і свинцю, сільськогосподарські знаряддя, кераміку, шерстяні вироби, лляні тканини. Ре­місники створювали колегії за професіями, куди приймали та­кож вільновідпущеників і рабів. У цей же час спостерігався й розвиток торгівлі Харак­терно, що до Західного Середньоземномор´я з Італії вивозили готову продукцію в обмін на сировину, торговельний баланс зі Східним Середньоземномор´ям був пасивним, оскільки римські вироби не могли конкурувати з грецькими. Внутрішньоіталійська торгівля набувала великого значення. Цьому сприяло створення мережі прямих, добре вимощених, без великих підйомів і спусків доріг. Уже в IV ст. до н. є. римляни почали будувати дороги з твердим покриттям. Тут же були викла­дені дороговкази. Будували мости, проривали тунелі, складали дорожні карти і путівники, відкривали