Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
макро в таблицях.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.09 Mб
Скачать

Тема 6. Бюджетно-податкова система і теоретичні основи фіскальної політики

Фінанси - система економічних відносин з приводу створення та використання фондів грошових ресурсів на основі розподілу і перерозподілу ВНП і НД.

Риси

Форма – фінансова система

Грошова форма функціонування

Державні фінанси

Розподільчий характер відносин

Фінанси фірм

Наявність реальних грошових фондів

Фінанси домогосподарств

Державні фінанси - система грошових фондів у розпорядженні держави, що призначені для фінансового забезпечення її економічних та інших функцій

Складові

Ознаки

Функції

  1. державний бюджет;

  2. державне соціальне страхування;

  3. майнове і особисте страхування через державні організації;

  4. фонди цільового призначення;

  5. механізми мобілізації ресурсів до державних фондів;

  6. державна фінансова політика і відповідні інституції.

  1. Створення доходів і відповідних фондів шляхом примусового вилучення грошових коштів

  2. Спрямованість не стільки на виробництво, скільки на покриття, задоволення потреб.

  1. Алокація - породжене державною активністю переміщення і розміщення в економіці обмежених ресурсів, націлене на створення суспільних благ;

  2. перерозподіл доходів і майна;

  3. стабілізація економіки.

Державний бюджет

Як економічна категорія

Реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб’єктами з приводу акумуляції та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Як основний фінансовий план держави

Грошовий вираз кошторису доходів і витрат держави за певний період часу (як правило за рік).

Доходи бюджету

  1. податки;

  2. доходи держави від власної виробничої та інших форм діяльності;;

  3. платежі за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі;

  4. надходження фондів соціального страхування тощо.

Видатки бюджету

1) Витрати на споживання в державному секторі (G)

  • заробітна плата працівникам державного сектору;

  • платежі за товари, що купуються для поточного споживання.

2) Державні інвестиції

Капітальні витрати на будівництво доріг, портів тощо.

3) Трансферти приватному сектору (F).

4) Проценти за державними боргами внутрішніх та зовнішніх позик.

Рис. 6.1. Складові податкової системи

Податки та їх функції

Податки - обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб в бюджетну систему в установлених законом розмірах та в зазначений термін.

Функції податків

Фіскальна

Забезпечення доходів держбюджету для виконанням державою її функцій.

Контрольна

Визначає раціональний, збалансований характер податкової системи, її відповідність визначеним цілям.

Стимулююча

Формування системи пільг, змін у податковому законодавстві з одного боку, та штрафів, санкцій з іншого, які можуть сприяти чи стримувати економічну активність.

Розподільча

Розподіл та перерозподілом НД через систему оподаткування

Класифікація податків

Критерій

Види податків

Особливості (механізм встановлення)

За суб’єктами

з юридичних осіб

ПДВ, податок на прибуток тощо

з фізичних осіб

прибутковий податок з громадян, курортний збір

змішані

плата за землю, податок з власників транспортних засобів

За формами оподаткування

прямі

на прибуток чи майно

непрямі

виступають як надбавка до ціни товару, робіт, послуг (ПДВ, акцизний збір, мито)

За рівнем державних структур

Загальнодержавні

встановлюються вищими органами влади, діють на всій території та повністю надходять до держбюджету

місцеві (регіональні)

встановлюються місцевими органами влади і повністю надходять до місцевих бюджетів

за механізмом оподаткування

прогресивні

податкова ставка зростає відповідно до зростання доходу

регресивні

характеризуються зменшенням податкової ставки із зростанням доходу чи платоспроможністю

пропорційні

мають незмінну ставку

Принципи оподаткування

Ефективне раціональне оподаткування ґрунтується на класичних принципах, які вперше були сформульовані А. Смітом, як справедливість, визначеність, зручність та економія. З деякими модифікаціями вони є основою побудови сучасних національних податкових систем, в тому числі і податкової системи України:

  1. рівень податкових ставок повинен враховувати можливості платника податків, тобто рівня доходів;

  2. оподаткування повинно носити однократний характер;

  3. обов’язковість сплати податків;

  4. система і процедура сплати податків повинні бути простими, зрозумілими і зручними для платників і економічними;

  1. податкова система має бути гнучкою і легко адаптуватись до змін суспільно-політичних та економічних потреб;

  2. податкова система повинна забезпечувати перерозподіл НД і бути ефективним інструментом державної економічної політики.

Фіскальна політика - регулювання економічної кон’юнктури за допомогою, доходів (податків) – видатків держбюджету

▼ ▼ ▼

Види ►

Стимулююча (експансійна)

Стримуюча (рестрикційна)

Інструменти ►

G, ↓T або їх комбінація

G, ↑T, або їх комбінація

Мета

У короткому періоді

подолання циклічного спаду

приборкання інфляції шляхом впливу на сукупний попит (АD)

У довгому періоді

розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу

збільшення податків може стати основою для зниження сукупної пропозиції (АS) і розгортання механізму стагфляції.

Рис. 6.1. Фіскальна політика

Дискреційна фіскальна політика

Дискреційна фіскальна політика

Цілеспрямовані зміни розміру державних видатків, податків і сальдо державного бюджету внаслідок спеціальних заходів уряду, спрямованих на зміни рівня зайнятості, обсягів виробництва і темпів інфляції.

Проблемою реалізації дискреційної політики вважається її значна залежність від політичного фактору

Мультиплікативний ефект фіскальної політики

Короткострокова фіскальна політика, яка безпосередньо регулює сукупний попит, супроводжується мультиплікативним ефектом

Мультиплікатор державних видатків

Податковий мультиплікатор

mG = Y / G = 1 / МРS

mG = 1 / (1 - b)

mt = - Y / Т = - МРС / (1- МРС)

mt = - b / (1 - b)

Коефіцієнт, що показує, на яку величину зростає доход (Y) у відповідь на збільшення державних видатків (G) на 1 грошову одиницю

Коефіцієнт, що показує, на яку величину зростає доход (Y) у відповідь на зменшення податків (Т) на 1 грошову одиницю.

Графічна інтерпретація фіскальної політики

Мультиплікатор державних видатків

Податковий мультиплікатор

Y = E

Е E2

E1

ΔG

ΔY

Y1 Y2 Y

Y = E

E E2

- ΔT*MPC

E1

ΔY

Y1 Y2

Ефект мультиплікатора державних видатків пояснюється тим, що при ↑G => ↑Y на ту ж саму величину, що в сою чергу призводить до ↑C на величину МРС x DG або b x DG. Це зростання споживання знову збільшує видатки і доход, внаслідок чого ще раз зростає споживання на величину (МРС)2 х G і т. д., а сукупний ефект збільшення державних витрат буде складати:

Y = G (1+МРС+МРС2+МРС3+...).

Якщо податкові відрахування знижуються на T, то доход розпорядження (Yd = Y – T) зростає на величину T х МРС , що переміщує вгору криву запланованих видатків та збільшує рівноважний обсяг виробництва з Y1 до Y2 на величину Y = - T х mt.

Податкова функція : Т = t Y,

гранична податкова ставка: t = T/Y

З урахуванням оподаткування доходу змінюється не лише функція споживання:

C = a+b(1-t)Y,

а і модель мультиплікатора для закритої економіки: mA = 1/[(1-b)х(1 – t)].

функція споживання : C = a +b[Y-(Ta+tY)]

податковий мультиплікатор:

mt = - b/[(1-b)х(1 – t)].

Повна податкова функція: Т= Та +tY,

де Та – автономні податки, що не залежать від величини доходу.

Мультиплікативний ефект від зниження податків слабкіший, аніж від зростання державних видатків. За модулем мультиплікатор державних видатків перевищує податковий мультиплікатор на одиницю.

Якщо державні видатки та автономні податкові відрахування зростуть на одну й ту саму величину, то рівноважний обсяг виробництва також зросте. В цьому випадку говорять про мультиплікатор збалансованого бюджету, який завжди дорівнює або менший одиниці.

Якщо ↑G на G, то =>↑Y на Y = Gх1/[1 – b(1 – t)].

Якщо ↑Ta на Tа = G, то => ↓Y на Y = - Tа х b / [1 – b(1 – t)].

Сумарна зміна рівноважного обсягу випуску буде складати:

Y = G x 1/[1– b(1 – t) ] - Tа x b/[1 – b(1 - t)], тобто Y- G = Tа .

Недискреційна фіскальна політика

Недискреційна фіскальна політика

Передбачає автоматичні зміни державних видатків, податкових надходжень та сальдо держбюджету внаслідок циклічних коливань сукупного доходу.

▼ ▼

Темпи приросту

ТЧ

Y

Стан Стан Час

високої спаду

кон’юнктури

Роль вмонтованої в економіку стабільності виконують чисті податки. Чисті податки це різниця між величиною загальних податкових надходжень до бюджету і сумою державних трансфертів, що виплачуються населенню та підприємствам ТЧ = (T – F)

Наприклад, в період економічного піднесення відбувається збільшення ВВП. При наявності прогресивної шкали оподаткування розміри податкових надходжень до бюджету зростають, а трансфертні платежі з бюджету скорочуються.

ТЧ чисті податкові надходження

Y – Фактичний ВВП

Вмонтований (автоматичний) стабілізатор - економічний механізм, який дозволяє знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості та випуску, не вдаючись до частих змін економічної політики.

Фіскальна політика з урахуванням пропозиції

Концепція “економіки пропозиції

Економічна політика держави повинна бути спрямована на стимулювання не сукупного попиту, а сукупної пропозиції шляхом підтримки зайнятості, перепідготовки робітників, надання субсидій підприємцям, зниження податків тощо.

фактор стимулю-вання AS

зниження податкового тягаря - ставки сумарного оподаткування доходів, або середньої ставки податку.

Залежність надходжень до бюджету від зміни ставки податку: крива Лаффера

T

t

0 30 50 70 100%

Т – податкові надходження до Держбюджету

t – ставка оподаткування

Крива Лаффера показує, що у випадку, коли ставка оподаткування перевищує деяку межу (50%), податкові надходження починають скорочуватись. Нескладно помітити, що податкові надходження до бюджету будуть однаковими при податковій ставці і в 30%, і 70%. Занадто ж високі ставки оподаткування “спрямовують” обмежені ресурси в нелегальну економіку.

Все це призводить до зсуву кривої АS ліворуч, в результаті чого сукупний доход знижується, скорочується податкова база та податкові надходження до бюджету.

Бюджетний дефіцит

Бюджетний дефіцит

Перевищення суми видатків відносно суми надходжень до державного бюджету. За міжнародним стандартом він не повинен перевищувати 5% від суми ВВП.

D = G – T = G - Та +tY, де D – бюджетний дефіцит

Види бюджетного дефіциту

Структурний

Різниця між поточними державними видатками і доходами, які могли б надійти до бюджету за умови повної зайнятості: Dстр = G – (Та +tY*)

Циклічний

Різниця між фактичним і структурним дефіцитом

Dцик = Та +t(Y* - Y)

Загальний

Фактичний дефіцит держбюджету

Первинний

Фактичний дефіцит за мінусом виплат з державного боргу

Циклічні бюджетні

G,T дефіцити T = Ta+ tY

G = const

Циклічні бюджетні

надлишки

G = Ga - γY

Y1 Y0 Y2

У фазі циклічного піднесення

Y2> Y0, тому податкові відрахування автоматично зростають, а транс-ферти автоматично зменшуються. В результаті зростає бюджетний надлишок і інфляційний бум стримується.

У фазі циклічного спаду Y1<Y0 тому податки автоматично падають, а трансферти зростають, що приводить до зростання бюджетного дефіциту.

Величина циклічних дефіцитів та надлишків визначається ступенем “крутизни” графіків податкової та бюджетної функцій.

Кут нахилу Т визначається величиною граничної податкової ставки t, а кут нахилу G – величиною γ = F / Y .

Відповідно, чим вищий рівень доходу, тим вищий податок і нижчий трансферт, отриманий від держави.

Причини бюджетного дефіциту і джерела його фінансування

Причини бюджетного дефіциту

Джерела фінансування дефіциту

  1. проведення стимулюючої дискреційної фіскальної політики;

  2. ефект недискреційної фіскальної політики в періоди економічного спаду;

  3. низька ефективність економіки;

  4. непомірні державні видатки, пов’язані з надзвичайними соціально-політичними подіями;

  5. помилки і прорахунки в державному регулюванні економіки;

  6. криміналізація і тінізація економіки;

  7. слабка бюджетна і податкова дисципліна;

  8. наявність податкових пільг;

  9. нестабільність економіки.

  1. внутрішні і зовнішні державні позики, які найчастіше здійснюються шляхом продажу державних облігацій через центральний банк;

  2. надмірна грошова емісія у випадку, коли центробанк безпосередньо кредитує покриття бюджетного дефіциту. Наслідком такої політики стає погіршення стану грошово-кредитного ринку, інфляція;

  3. стримуюча фіскальна політика.

Концепції регулювання бюджетного дефіциту

Концепції

Характеристика

Щорічного балансування

Економічні суб’єкти діють раціонально і будь-який приріст заборгованості держави сприймають як приріст податків у майбутньому, оскільки іншого, крім податків, джерела доходів у держави немає.

Циклічного балансування

Стверджується припустимість балансування бюджету в ході економічного циклу.

Фундаментального фінансування

Проблема балансування бюджету розглядається як другорядна, на перший план висувається задача стабілізації економічного розвитку.

Види та наслідки державного боргу

Державний борг - сума непогашених чистих дефіцитів держбюджету за весь період існування держави

внутрішній державний борг

зовнішній державний борг

заборгованість держави фізичним та юридичним особам, що є резидентами національної економіки

заборгованість держави іноземним урядам, фірмам, міжнародним фінансовим організаціям.

Наслідки

  1. необхідність обслуговування зовнішнього боргу;

  2. збільшення податків для оплати зростаючого державного боргу виступає в якості антистимула економічної активності;

  3. борг зумовлює витіснення з виробничої сфери приватного капіталу;

  4. перерозподіл доходів на користь утримувачів облігацій державного займу.