- •І. Вступ в макроекономіку
- •Об’єкт вивчення
- •Мета вивчення
- •Національна економіка
- •Класифікація макроекономічних моделей
- •С укупні доходи
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Добробут – забезпеченість населення матеріальними та духовними благами
- •Тема 3. Макроекономічна рівновага в моделі ad-as
- •Зміни в рівновазі і політика стабілізації
- •Тема 4. Макроекономічна нестабільність: циклічність, безробіття, інфляція
- •Соціально-економічні наслідки безробіття
- •Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності
- •Тема 5. Макроекономічна рівновага на товарних ринках: кейнсіанська модель доходів і видатків
- •Тема 6. Бюджетно-податкова система і теоретичні основи фіскальної політики
- •Тема 7. Грошовий ринок і теоретичні основи монетарної політики
- •Тема 8. Макроекономічна рівновага на товарному та грошовому ринках: модель is-lm
Тема 6. Бюджетно-податкова система і теоретичні основи фіскальної політики
Фінанси - система економічних відносин з приводу створення та використання фондів грошових ресурсів на основі розподілу і перерозподілу ВНП і НД. |
|
Риси |
Форма – фінансова система |
Грошова форма функціонування |
Державні фінанси |
Розподільчий характер відносин |
Фінанси фірм |
Наявність реальних грошових фондів |
Фінанси домогосподарств |
Державні фінанси - система грошових фондів у розпорядженні держави, що призначені для фінансового забезпечення її економічних та інших функцій |
||
Складові |
Ознаки |
Функції |
|
|
|
Державний бюджет
Як економічна категорія |
Реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб’єктами з приводу акумуляції та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП. |
||
Як основний фінансовий план держави |
Грошовий вираз кошторису доходів і витрат держави за певний період часу (як правило за рік). |
||
Доходи бюджету |
|
||
Видатки бюджету |
1) Витрати на споживання в державному секторі (G) |
|
|
2) Державні інвестиції |
Капітальні витрати на будівництво доріг, портів тощо. |
||
3) Трансферти приватному сектору (F). |
|||
4) Проценти за державними боргами внутрішніх та зовнішніх позик. |
Рис. 6.1. Складові податкової системи
Податки та їх функції
Податки - обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб в бюджетну систему в установлених законом розмірах та в зазначений термін. |
||
Функції податків
|
Фіскальна |
Забезпечення доходів держбюджету для виконанням державою її функцій. |
Контрольна |
Визначає раціональний, збалансований характер податкової системи, її відповідність визначеним цілям. |
|
Стимулююча
|
Формування системи пільг, змін у податковому законодавстві з одного боку, та штрафів, санкцій з іншого, які можуть сприяти чи стримувати економічну активність. |
|
Розподільча |
Розподіл та перерозподілом НД через систему оподаткування |
Класифікація податків
Критерій |
Види податків |
Особливості (механізм встановлення) |
За суб’єктами |
з юридичних осіб |
ПДВ, податок на прибуток тощо |
з фізичних осіб |
прибутковий податок з громадян, курортний збір |
|
змішані |
плата за землю, податок з власників транспортних засобів |
|
За формами оподаткування |
прямі |
на прибуток чи майно |
непрямі |
виступають як надбавка до ціни товару, робіт, послуг (ПДВ, акцизний збір, мито) |
|
За рівнем державних структур |
Загальнодержавні |
встановлюються вищими органами влади, діють на всій території та повністю надходять до держбюджету |
місцеві (регіональні) |
встановлюються місцевими органами влади і повністю надходять до місцевих бюджетів |
|
за механізмом оподаткування |
прогресивні |
податкова ставка зростає відповідно до зростання доходу |
регресивні |
характеризуються зменшенням податкової ставки із зростанням доходу чи платоспроможністю |
|
пропорційні |
мають незмінну ставку |
Принципи оподаткування
Ефективне раціональне оподаткування ґрунтується на класичних принципах, які вперше були сформульовані А. Смітом, як справедливість, визначеність, зручність та економія. З деякими модифікаціями вони є основою побудови сучасних національних податкових систем, в тому числі і податкової системи України: |
|
|
|
Фіскальна
політика
- регулювання
економічної кон’юнктури за допомогою,
доходів (податків) – видатків держбюджету
▼ ▼ ▼
Види ► |
Стимулююча (експансійна) |
Стримуюча (рестрикційна) |
|
Інструменти ► |
↑ G, ↓T або їх комбінація |
↓G, ↑T, або їх комбінація |
|
Мета |
У короткому періоді |
||
подолання циклічного спаду |
приборкання інфляції шляхом впливу на сукупний попит (АD) |
||
У довгому періоді |
|||
розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу |
збільшення податків може стати основою для зниження сукупної пропозиції (АS) і розгортання механізму стагфляції. |
Рис. 6.1. Фіскальна політика
Дискреційна фіскальна політика
Дискреційна фіскальна політика |
Цілеспрямовані зміни розміру державних видатків, податків і сальдо державного бюджету внаслідок спеціальних заходів уряду, спрямованих на зміни рівня зайнятості, обсягів виробництва і темпів інфляції. |
Проблемою реалізації дискреційної політики вважається її значна залежність від політичного фактору |
Мультиплікативний ефект фіскальної політики
Короткострокова фіскальна політика, яка безпосередньо регулює сукупний попит, супроводжується мультиплікативним ефектом |
|
Мультиплікатор державних видатків |
Податковий мультиплікатор |
mG = Y / G = 1 / МРS mG = 1 / (1 - b) |
mt = - Y / Т = - МРС / (1- МРС) mt = - b / (1 - b) |
Коефіцієнт, що показує, на яку величину зростає доход (Y) у відповідь на збільшення державних видатків (G) на 1 грошову одиницю |
Коефіцієнт, що показує, на яку величину зростає доход (Y) у відповідь на зменшення податків (Т) на 1 грошову одиницю. |
Графічна інтерпретація фіскальної політики
Мультиплікатор державних видатків |
Податковий мультиплікатор |
|
Y = E Е E2
E1 ΔG
ΔY
Y1 Y2 Y |
Y = E E E2 - ΔT*MPC E1
ΔY
Y1 Y2 |
|
Ефект мультиплікатора державних видатків пояснюється тим, що при ↑G => ↑Y на ту ж саму величину, що в сою чергу призводить до ↑C на величину МРС x DG або b x DG. Це зростання споживання знову збільшує видатки і доход, внаслідок чого ще раз зростає споживання на величину (МРС)2 х G і т. д., а сукупний ефект збільшення державних витрат буде складати: Y = G (1+МРС+МРС2+МРС3+...). |
Якщо податкові відрахування знижуються на T, то доход розпорядження (Yd = Y – T) зростає на величину T х МРС , що переміщує вгору криву запланованих видатків та збільшує рівноважний обсяг виробництва з Y1 до Y2 на величину Y = - T х mt. |
|
Податкова функція : Т = t Y, гранична податкова ставка: t = T/Y |
||
З урахуванням оподаткування доходу змінюється не лише функція споживання: C = a+b(1-t)Y, а і модель мультиплікатора для закритої економіки: mA = 1/[(1-b)х(1 – t)]. |
функція споживання : C = a +b[Y-(Ta+tY)] податковий мультиплікатор: mt = - b/[(1-b)х(1 – t)]. Повна податкова функція: Т= Та +tY, де Та – автономні податки, що не залежать від величини доходу. |
|
Мультиплікативний ефект від зниження податків слабкіший, аніж від зростання державних видатків. За модулем мультиплікатор державних видатків перевищує податковий мультиплікатор на одиницю. |
||
Якщо державні видатки та автономні податкові відрахування зростуть на одну й ту саму величину, то рівноважний обсяг виробництва також зросте. В цьому випадку говорять про мультиплікатор збалансованого бюджету, який завжди дорівнює або менший одиниці. |
||
Якщо ↑G на G, то =>↑Y на Y = Gх1/[1 – b(1 – t)]. Якщо ↑Ta на Tа = G, то => ↓Y на Y = - Tа х b / [1 – b(1 – t)]. Сумарна зміна рівноважного обсягу випуску буде складати: Y = G x 1/[1– b(1 – t) ] - Tа x b/[1 – b(1 - t)], тобто Y- G = Tа . |
Недискреційна фіскальна політика
Недискреційна фіскальна політика |
Передбачає автоматичні зміни державних видатків, податкових надходжень та сальдо держбюджету внаслідок циклічних коливань сукупного доходу. |
|
▼ ▼ |
||
Темпи приросту ТЧ
Y
Стан Стан Час високої спаду кон’юнктури |
Роль вмонтованої в економіку стабільності виконують чисті податки. Чисті податки – це різниця між величиною загальних податкових надходжень до бюджету і сумою державних трансфертів, що виплачуються населенню та підприємствам ТЧ = (T – F) Наприклад, в період економічного піднесення відбувається збільшення ВВП. При наявності прогресивної шкали оподаткування розміри податкових надходжень до бюджету зростають, а трансфертні платежі з бюджету скорочуються. |
|
ТЧ – чисті податкові надходження Y – Фактичний ВВП |
||
Вмонтований (автоматичний) стабілізатор - економічний механізм, який дозволяє знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості та випуску, не вдаючись до частих змін економічної політики. |
Фіскальна політика з урахуванням пропозиції
Концепція “економіки пропозиції” |
Економічна політика держави повинна бути спрямована на стимулювання не сукупного попиту, а сукупної пропозиції шляхом підтримки зайнятості, перепідготовки робітників, надання субсидій підприємцям, зниження податків тощо. |
фактор стимулю-вання AS |
зниження податкового тягаря - ставки сумарного оподаткування доходів, або середньої ставки податку. |
Залежність надходжень до бюджету від зміни ставки податку: крива Лаффера |
|
T
t 0 30 50 70 100%
|
Т – податкові надходження до Держбюджету t – ставка оподаткування |
Крива Лаффера показує, що у випадку, коли ставка оподаткування перевищує деяку межу (50%), податкові надходження починають скорочуватись. Нескладно помітити, що податкові надходження до бюджету будуть однаковими при податковій ставці і в 30%, і 70%. Занадто ж високі ставки оподаткування “спрямовують” обмежені ресурси в нелегальну економіку. Все це призводить до зсуву кривої АS ліворуч, в результаті чого сукупний доход знижується, скорочується податкова база та податкові надходження до бюджету. |
Бюджетний дефіцит
Бюджетний дефіцит |
Перевищення суми видатків відносно суми надходжень до державного бюджету. За міжнародним стандартом він не повинен перевищувати 5% від суми ВВП. |
|||
D = G – T = G - Та +tY, де D – бюджетний дефіцит |
||||
Види бюджетного дефіциту |
Структурний
|
Різниця між поточними державними видатками і доходами, які могли б надійти до бюджету за умови повної зайнятості: Dстр = G – (Та +tY*) |
||
Циклічний
|
Різниця між фактичним і структурним дефіцитом Dцик = Та +t(Y* - Y) |
|||
Загальний |
Фактичний дефіцит держбюджету |
|||
Первинний |
Фактичний дефіцит за мінусом виплат з державного боргу |
|||
Циклічні бюджетні G,T дефіцити T = Ta+ tY
G = const Циклічні бюджетні надлишки
G = Ga - γY
Y1 Y0 Y2 |
У фазі циклічного піднесення Y2> Y0, тому податкові відрахування автоматично зростають, а транс-ферти автоматично зменшуються. В результаті зростає бюджетний надлишок і інфляційний бум стримується. У фазі циклічного спаду Y1<Y0 тому податки автоматично падають, а трансферти зростають, що приводить до зростання бюджетного дефіциту. |
|||
Величина циклічних дефіцитів та надлишків визначається ступенем “крутизни” графіків податкової та бюджетної функцій. Кут нахилу Т визначається величиною граничної податкової ставки t, а кут нахилу G – величиною γ = F / Y . Відповідно, чим вищий рівень доходу, тим вищий податок і нижчий трансферт, отриманий від держави. |
Причини бюджетного дефіциту і джерела його фінансування
Причини бюджетного дефіциту |
Джерела фінансування дефіциту |
|
|
Концепції регулювання бюджетного дефіциту
Концепції |
Характеристика |
Щорічного балансування |
Економічні суб’єкти діють раціонально і будь-який приріст заборгованості держави сприймають як приріст податків у майбутньому, оскільки іншого, крім податків, джерела доходів у держави немає. |
Циклічного балансування |
Стверджується припустимість балансування бюджету в ході економічного циклу. |
Фундаментального фінансування |
Проблема балансування бюджету розглядається як другорядна, на перший план висувається задача стабілізації економічного розвитку. |
Види та наслідки державного боргу
Державний борг - сума непогашених чистих дефіцитів держбюджету за весь період існування держави |
||
внутрішній державний борг |
зовнішній державний борг |
|
заборгованість держави фізичним та юридичним особам, що є резидентами національної економіки |
заборгованість держави іноземним урядам, фірмам, міжнародним фінансовим організаціям. |
|
Наслідки |
|