Тема 8. Макроекономічна рівновага на товарному та грошовому ринках: модель is-lm

Модель IS-LM – модель, що дозволяє виявити такі співвідношення ринкової процентної ставки (r) і рівня доходу (Y), при яких досягається одночасна рівновага на товарному та грошовому ринках.

Мета

моделі

IS-LM

1. теоретичне об’єднання реального і грошового секторів економіки і визначення факторів, що впливають на функцію сукупного попиту та рівень національного доходу в короткому періоді;

2. аналіз ефективності стабілізаційної політики держави.

Основні рівняння

1. Y = C+I+G+Nx – головна макроекономічна тотожність;

2. C = a + b(Y-T) – функція споживання, де Т = Т_а + tY;

3. I = e – dr – функція інвестицій;

4. M/p = kY – hr – функція попиту на гроші

Модель IS-LM аналізує переважно закриту економіку

Внутрішні змінні

Зовнішні змінні

Емпіричні коефіцієнти

Y, C, I, r

G, M^S, t

(a, b, e, d, k, h ) додатні і відносно стабільні

У короткому періоді

Y ≠ Y*, рівень цін (Р) фіксований, r та Y мобільні. Оскільки Р = const, номінальні і реальні значення всіх змінних співпадають.

У довгому періоді

Y = Y*, рівень цін (Р) мобільний. У цьому випадку пропозиція грошей M^S є номінальною величиною, а всі інші змінні – реальні.

Крива IS – крива рівноваги на товарних ринках: геометричне місце точок, що характеризують всі комбінації рівноважних значень сукупного доходу (Y*) та процентної ставки (r*). У всіх точках кривої IS спостерігається рівність інвестицій і заощаджень.

Геометричне виведення кривої IS з функцій інвестицій та заощаджень

S

1.Функція заощаджень

S₂ S

S₁

r 2.Функція інвестицій Y₁ Y₂ Y

r₁ 3. Крива IS

r₁

r₂

I(r) r₂ IS

I₁ I₂ I Y₁ Y₂ Y

2) Кейнсіанський хрест Е Е=Y E₂ = C(Y-T)+I( r₂) +G

E₁ = C(Y-T)+I( r₁) +G

1) Функція інвестицій Y₁ Y₂ Y

r I(r) r

3) Крива IS

r₁ r₁ E₁

r₂ r₂ E₂

IS

I₁ I₂ I Y₁ Y₂ Y

Алгебра кривої IS

Крива IS виводиться з трьох рівнянь:

1. Y = C+ I + G;

2. C = a + b(Y-T);

3. I = e - dr

Підставляємо 2 і 3 рівняння у тотожність доходів:

Y = [a + b(Y-Y)] + (e – dr) + G;

Розв’язуємо дане рівняння відносно Y:

Y – bY = (a+e) + (G – bT) – dr

Y = (a+e)/(1-b) + 1/(1-b)G – b/(1-b)T - d/(1-b)r……..(4)

Рівняння кривої IS дає параметри рівня доходу (Y) за будь-якої процентної ставки (r) і змінних бюджетно-податкової політики G i T.

1. Оскільки коефіцієнт при процентній ставці від’ємний, крива IS, має від’ємний нахил: більш висока процентна ставка призводить до більш низького рівня доходу;

2. оскільки коефіцієнт державних видатків додатний , то збільшення державних видатків переміщує криву IS праворуч;

3. оскільки коефіцієнт податків від’ємний, то зростання податків переміщує криву IS ліворуч.

Залежність нахилу кривої IS

Нахил кривої IS визначається:

1. чуттєвістю інвестицій (d) від процентної ставки. Значна вказана чуттєвість свідчить, що незначна зміна процентної ставки веде до значної зміни доходу: крива IS буде відносно пологою;

2. граничною схильністю до споживання: чим більша МРС (b), тим більша зміна доходу, що виникає в результаті даної зміни ставки процента.

Зсув кривої IS

Крива IS побудована для фіксованої податково-бюджетної політики. Зміни її параметрів (G,T) приводять до зміни планових видатків (Е), відповідно змінюється і рівень сукупного доходу при заданій відсотковій ставці. Це супроводжується зсувом кривої IS:

1. вгору-праворуч - за умови податково-бюджетної експансії;

2. вниз-ліворуч - у разі стримуючої податково-бюджетної політики.

У відповідності з ефектом мультиплікатора величина зсуву дорівнює:

∆У = ∆G x 1/(1-b),

або ∆У= - ∆Т х b / (1-b).

E E=Y E₂ = C(Y-T)+I(r)+G₂

E₂

ΔG E₁=C(Y-T)+I(r)+G₁

E₁

ΔG · m_G

Y₁ Y₂ Y

r

ΔG · m_G

r

IS₂

IS₁

Y

Y₁ Y₂

Крива LM розкриває рівновагу грошового ринку, взаємозалежність між рівноважною відсотковою ставкою (r*) та рівноважним рівнем сукупного доходу (Y*) при фіксованому рівні цін. У всіх точках кривої LM попит на гроші дорівнює їх пропозиції. Основою побудови кривої LM виступає теорія переваги ліквідності

Графічне виведення кривої LM

A r M^S r LM B

r₂ r₂

M^D₂

r₁ r₁

M^D₁

M^/P^ M/P Y₁ Y₂ Y

У квадранті А показано, що зростання доходу від Y₁ до Y₂ підвищує попит на гроші і, відповідно, відсоткову ставку з r₁ до r₂.

Це співвідношення між r* та Y* об’єднує крива LM (квадрант В), яка характеризує рівновагу на грошовому ринку за умови різних співвідношень рівня доходу та процентної ставки: чим вище рівноважний рівень доходу і попит на гроші, тим вищою є рівноважна процентна ставка. Тобто кут нахилу кривої LM - позитивний.

Крива LM ділить економічний простір на дві складові. У всіх точках, що заходяться вище кривої, М > L, тобто пропозиція грошей перевищує попит на них, і навпаки, M < L у всіх точках, розташованих нижче кривої LM.

Алгебра кривої LM

Рівняння кривої LM можна отримати шляхом розв’язання рівняння 4 моделі відносно r i Y.

r = ( k/h)Y – (1/h)(M/P) ………………. відносно r

Y = (1/k)(M/P) + (h/k)r …………………відносно Y.

Зміни параметрів грошово-кредитної політики впливають на рівновагу грошових ринків, тобто на співвідношення r* та Y*.

Зростання грошової пропозиції (М^S) внаслідок стимулюючої грошово-кредитної політики супроводжується зниженням рівноважної процентної ставки (r*). Квадрант В показує, що при даному рівні сукупного доходу (Y) і, відповідно, незмінному попиті на гроші (L), це супроводжується зсувом кривої LM праворуч – вниз. Політика “дорогих грошей” переміщує криву LM ліворуч - вгору

r r

LM₁

LM₂

r₁ r₂

r₁

r₂

L(r,Y)

M₁/P M₂/P M/P Y Y

Загальна макроекономічна рівновага досягається в точці перетину кривих IS та LM.

Вона показує таке співвідношення значень рівноважної величини національного доходу та рівноважної ставки проценту, яке задовольняє як умовам рівноваги товарного ринку, так і умовам рівноваги ринку грошей.

r IS LM

r*

Y* Y

Y = C(Y-T^) + I(r) + G^……………..IS

M^/P^ = L(r,Y)……………………….LM

Величина сукупного попиту, що відповідає загальній рівновазі товарних та грошового ринків називається ефективним попитом.

Ефект стимулюючої бюджетно-податкової політики

А. Модель IS-LM

В. Ринок грошей

r IS₂ LM

r₂ IS₁

r₁

ΔG*m_G

Y₁ Y₂ Y₂’

r M^S

r₂

r₁ M^D₂

М^D₁

M/P

Податково-бюджетна експансія веде до росту доходу і процентної ставки. За рахунок зростання процентної ставки відбувається ефект “витіснення” інвестицій. Відповідно мультиплікаційний ефект бюджетної експансії спрацьовує не повною мірою. В моделі ІS-LM мультиплікативне розширення доходу буде меншим, ніж у кейнсіанській моделі доходів-видатків

квадрант А) показує, що якби не відбувалось витіснення інвестицій, зростання реального доходу (∆Y) дорівнювало б

(Y₁ - Y₂) = ∆G/(1-МРС) = ∆G*m_G

В умовах взаємодії товарних і фінансових ринків реальне збільшення доходу складає лише (У₁ - У₂). Означенні трансформації можна подати наступним ланцюгом змін:

G(або Т)  Е  Y* М^D r*

І (r)   Е Y*

Ефект стимулюючої грошово-кредитної політики

Грошово-кредитна політика впливає на загальну макроекономічну рівновагу через так званий передавальний механізм, тобто зміни рівноважної процентної ставки.

Грошово-кредитна експансія приводить до зростання грошової пропозиції на грошовому ринку і, відповідно, до зниження процентної ставки. Зміна рівноваги грошового ринку переміщує криву LM уздовж фіксованої кривої ІS. Зниження рівноважної процентної ставки стимулює інвестиції, тобто розширює сукупний попит. Результатом стає зростання рівноважного доходу.

А. Модель IS – LM

В. Ринок грошей

r LM₁

LM₂

r₁

r₂

IS

Y₁ Y₂

r M^S₁ M^S₂

r₁

r₂

M^D

M/P

Збалансування грошової маси

Стабілізація процентної ставки

Стабілізація обсягу виробництва

r IS₁

IS₂ LM

r₁

r₂

Y₂ Y₁ Y

r IS₁ LM₂

IS₂ LM₁

r^

Y₂ Y₁ Y

r IS₁ LM₁

IS₂ LM²

r₁

r₂

Y^ Y

Сферою практичного застосування моделі IS-LM є прогнозування наслідків взаємної податково-бюджетної та грошово-кредитної політики в рамках фінансової стабілізації. Її ефект залежатиме від специфіки заходів, що застосовує Центральний Банк за умови заданого варіанту фіскальної політики.

Можливі сценарії розвитку подій

Збалансування грошової маси

Відбувається ↓r* ↓Y*.

Йдеться про традиційний ефект антиінфляційної політики, що провокує спад виробництва. В той же час скорочення процентної ставки створює амортизаційний ефект. В довгому періоді за рахунок цього фактору можливе стимулювання інвестицій та відповідного економічного зростання.

Стабілізація процентної ставки

Підтримання процентної ставки на стабільному рівні має наслідком більш значний аніж в першому випадку спад виробництва.

Стабілізація обсягу виробництва

Похідним результатом стає суттєве зниження процентної ставки і в перспективі – проінфляційний ефект/

Значення економічного росту

Вимірювання економічного росту

1) Зростаюча економіка здатна повніше задовольнити потреби людей і розв’язувати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні

2) Полегшує розв’язання проблеми обмеженості ресурсів

Коефіцієнт зростання

Х = Y₁ / Y₀

Де Y₁ і Y₀ - показники сукупного доходу двох часових періодах

Темп зростання

Т_зр= Y₁:Y₀ •100

Де Т_зр – темп зростання

Темп приросту

Т_Δ= (Yt – Y_t-1) : Y_t-1 =ΔY: Y_t-1

Темпи економічного росту в Україні (%)

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Темп приросту ВВП

- 0,2

5,9

9,2

5,2

9,3

12,1

Фактори

Фактори

попиту

Забезпечують зростання скупних видатків, що сприяє збільшенню обсягів виробництва і доходу

Фактори

пропозиції

1. кількість і якість природних ресурсів;

2. кількість і якість трудових ресурсів;

3. обсяг капітальних благ;

4. технологія.

Фактори

розподілу

Стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на фактори пропозиції, так і розподілу ВВП та НД, що впливає на сукупний попит.

Джерела

1. приріст використання капіталу,

2. приріст витрат праці,

3. покращення технології або зростання витрат факторів виробництва.

Ілюстрація впливу факторів економічного росту

У

• а^|

• а

•w

• в^|

V• •в

Х

КВМ КВМ'

Економічне зростання відбувається за умови взаємодії всіх його факторів. Можливість зсуву кривої виробничих можливостей забезпечується факторами пропозиції.

Фактори попиту і розподілу перетворюють можливість в реальність. Економічне зростання має місце, коли ресурси, що раніше не використовувались, залученні до виробництва, і економіка переміщується із внутрішньої точки (V чи W) в точку на кривій виробничих можливостей.

Зростання спостерігається і в разі зсуву КВМ праворуч.

P LRAS₁ LRAS₂

SRAS₂

SRAS₁

Y₁ Y₂ Y

Економічне зростання можна відобразити і як стійку динаміку реального продукту (Y*) від одного стану довгострокової рівноваги до другого, поєднавши переміщення праворуч кривих АD і AS

Типи економічного росту

Екстенсивний

Інтенсивний

Змішаний

Розширення виробничих можливостей відбувається на попередній технологічній основі

Зростання виробничого потенціалу відбувається за рахунок удосконалення техніки і технології

Розвиток виробництва відбувається за рахунок поєднання екстенсивних та інтенсивних факторів

Види інтенсивного економічного росту

Працезберігаючий

Капіталозберігаючий

Всебічний

Передбачає такі умови виробництва, за яких весь приріст досягається за рахунок застосування нової техніки і підвищення продуктивності праці

Ґрунтується на застосуванні більш ефективних машин та устаткування, використанні якісно нової сировини і матеріалів, що дозволяє економніше використовувати засоби виробництва

В умовах такого економічного росту відбувається економія і трудових, і матеріальних факторів виробництва

Неокейнсіанські теорії

Неокласичні теорії

Вихідні умови

1. Економічне зростання пов’язано з процесом накопичення;

2. I = S;

3. Зростання національного доходу визначається лише одним фактором – нормою накопичення капіталу;

4. Капіталоємність визначається лише технічними умови виробництва, що мають тенденцію зберігати її незмінною, тобто нейтральним технічним прогресом.

1. кожен фактор виробництва “забезпечує” відповідну частку виробленого продукту;

2. вартість продукції створюється виробничими факторами;

3. економіка має необхідні передумови для автоматичного відновлення рівноваги в умовах вільної конкуренції.

Моделі

Харрода

Головне призначення моделі – обґрунтувати умови по забезпеченню рівноважного (стійкого зростання).

Солоу

Об’єкт дослідження – фактори економічного росту;

Інструменти аналізу – виробнича функція Кобба-Дугласа Y = A L^α K^β;

Мета аналізу – вибір найефективнішої структури капіталовкладень і визначення оптимального напрямку економічного росту.

Домара

Головне призначення моделі – визначити величину інвестицій та їх зростання, і тим самим зробити приріст доходу рівним приросту виробничих потужностей.

Передумови

Характеристики

• досконала конкуренція на ринках ресурсів;

• взаємозамінність ресурсів, що забезпечується на основі виробничої функції Кобба-Дугласа Y = A L^α K^β;

• постійна віддача від масштабу, тобто

α + β = 1;

• гнучкість цін;

• повна зайнятість ресурсів;

• економічна рівновага;

• Y=BBП=НД;

• спрощена модель економіки: Y=C+I;

• постійна норма амортизації;

• відсутність інвестиційних лагів;

• спадна гранична продуктивність капіталу.

• враховує вплив на економічне зростання трьох факторів: праці (L), капіталу (К), технологічного прогресу (Е);

• праця і капітал мають короткостроковий вплив на економічне зростання, а технологічний прогрес – довгостроковий;

• параметри моделі беруться з розрахунку на одиницю праці:

1. продуктивність праці у = Y: L;

2. капіталоозброєність k = K:L.

Виробнича функція в моделі Солоу

y

y₁ y = f(k)

y₀ MPK

1

k k+1 k

tg кута нахилу виробничої функції = граничній продуктивності капіталу (MPK): зростання капіталоозбро-єнності на 1 приводить до зростання продуктивності праці на МРK одиниць.

Зростання k супроводжується зменшенням кута нахилу кривої виробничої функції, що свідчить про зниження граничної продуктивності капіталу (від’ємний ефект масштабу): МРK = Δy = f(k+1) - f(k).

Виробнича та інвестиційна функція

AS = y = f(k)

AD = y = c+i, де c = C/L; i = I/L - споживання та інвестиції на одиницю праці в умовах АD = AS.

За умови S = I => і = sу,

де 0 < s < 1; і=sf(k),

що свідчить про залежність інвестицій від норми накопичення (s) та фондоозброєності або запасу капіталу (k).

y

y= f(k)

c

i = sf(k)

y

i

k k

Виразимо споживання (с) в моделі Солоу через незалежну зміну k:

y = c+i => f(k) = c+f(k) => c= f(k) - sf(k). Це дає можливість дослідити взаємозалежність виробництва, споживання та інвестицій: ↑s => ↑i => ↑k =>↑y.

Чисте інвестування, або величина зміни запасів капіталу – це різниця між валовими інвестиціями та вибуттям (амортизацією): Δk = i - δk => Δk =s f(k) – δk,

де δ – норма амортизації, яка в моделі Солоу є постійною величиною.

Функція вибуття капіталу

σ σk

k

Оскільки норма амортизації є величиною сталою (σ – const), то вибуття капіталу прямо пропорційне до запасу капіталу (σk).

Функція вибуття капіталу є лінійною залежністю.

Рівноважне зростання

σ, σk

i,s i = sf(k)

k* k

Стану тривалої рівноваги економіки в моделі Солоу буде відповідати запас капіталу (k*), при якому інвестиції дорівнюють вибуттю: і = δk.

Умови тривалої рівноваги

σ, σk

i,s

i= σk i = sf(k)

+Δk Δk=0 -Δk

k₁ k* k₂

Якщо економіка знаходиться в точці k₁, то має місце її недоінвестування і відповідне зростання продуктивності праці до точки k* за рахунок швидкого зростання чистих інвестицій (Δk): k₁ < k*=> + Δk↑=>k*.

Якщо ж економіка знаходиться в точці k₂, то буде спостерігатись перенакопичення капіталу. За цих умов паралельно відбуваються два негативних процеси:

1. зростання капіталоозброєності супроводжується зниженням МРК;

2. масштаби вибуття (δk) перевищують масштаби інвестування (і).

В результаті економіка повертається до рівня k* за рахунок дезінвестування: k₂ > k*=> - Δk↓=> k*.

Існує лише один рівень запасу капіталу (k*), при якому i = σk.

Стійкий рівень капіталоозброєності (k*) відповідає тривалій економічної рівновазі:

і = δk*,

sf (k*) = δk*,

Δk = 0

Механізм рівноваги в моделі Солоу показує, що само по собі накопичення капіталу, чисте інвестування не може забезпечити безперервне економічне зростання: за будь яким початковим рівнем капіталоозброєності економіка обов’язково приходить в рівноважне становище, коли інвестиції і вибуття збалансовані і значення k*, у* не будуть змінюватись протягом деякого періоду.

Вплив норми заощадження на економічне зростання

δk

δ, i₂=s₂f(k)

i,s i > δk i₁=s₁f(k)

i₂

i₁

k*₁ k*₂ k

Норма заощадження є ключовим фактором величини стійкої капіталоозброєності. Зростання норми заощадження з s₁ до s₂ переміщує криву інвестицій вгору.

У початковому стані економіка мала стійкий запас капіталу k*₁, за якого i=δk.

Запаси капіталу зростатимуть, доки не досягнуть нового стійкого стану з більшою капіталоозброєністю і продуктивністю.

Рівень накопичення капіталу, що забезпечує стійкий стан з найвищим рівнем споживання називається золотим правилом накопичення і позначається k**, а рівень споживання с**. Щоб визначити, чи відповідає економіка золотому правилу, необхідно знайти максимальний рівноважний рівень споживання. Для цього важливо

• визначити споживання на 1 робітника в стійкому стані;

• з’ясувати, який з стійких станів забезпечує найбільше споживання.

у = с + і або с = у – і.

У стійкому стані: y* = f(k*); і = δк*.

Підставляючи f(k*) замість у та δк замість і, можна виразити споживання на одного робітника в стійкому стані: c* = f(k*) – δк* => стійкий рівень споживання є різниця між випуском та вибуттям капіталу у стійкому стані.

Золоте правило накопичення капіталу

f(k**)

y* δk

i* f(k*)

c**

k** k*

Графік показує, що існує єдиний рівень капіталоозброєності, рівень золотого правила (k**), при якому подушне споживання досягає максимуму (с**). За золотим правилом графіки функцій f(k*) та δk* мають однаковий кут нахилу. Відповідно при капіталоозброєності на рівні золотого правила:

МРК = δ, МРК – δ = 0, тобто рівноважне економічне зростання відбувається з темпом δ.

Порівнюючи різні стійкі стани, необхідно враховувати вплив зміни капіталоозброєності як на обсяг виробництва, так і на вибуття капіталу.

З одного боку, якщо к* < к**, то зростання запасів капіталу викликає зростання виробництва, яке перевищує рівень вибуття. В цьому випадку споживання (с*) зростає. Крива виробничої функції крутіша, ніж лінія δк*, так що відстань між ними (яка дорівнює споживанню) зростає разом з ростом к*.

З іншого боку, якщо обсяг капіталу перевищує рівень Золотого правила, то подальше зростання к* зменшить споживання, оскільки зростання випуску виявиться меншим приросту вибуття капіталу.

Вплив приросту населення на рівноважне економічне зростання

Модель Солоу підтверджує дані міжнародної статистики щодо негативного впливу швидких темпів зростання населення на рівень добробуту нації. Зростання населення з постійним темпом (n) виступає фактором, що зменшує капіталоозброєність.

i

δk (δ+n)k δk

(δ+n)k sf(k)

k*₂ k*₁ k

Зміни запасу капіталу на одного працівника складуть: Δk = і – δk –nk;

Δk = Sf (k) – (δ + n)k.

Зростання населення зменшує капіталоозброєність, розподіляючи ка-пітал між більшою кількістю працю-ючих. Результатом стає зменшення рівня стійкої капіталоозброєності (k*).

У точці к* Δk =0, і* = δk*+nk* = (δ+n)k*

Якщо економіка досягла стану усталеності, то інвестиції мають 2 цілі і 2 складові

1. зміна зношеного капіталу (складова δk);

2. забезпечення нових робітників капіталом на рівні стійкого стану (складова nk*)

Зростання населення доповнює вихідну модель Солоу за 3 напрямками:

1. дозволяє наблизитись до пояснення причин економічного зростання;

2. дозволяє дати пояснення того, чому деякі країни багаті, а інші – бідні. Країни з дещо вищим темпом зростання населення будуть мати більш низький рівень ВНП на душу населення;

3. зростання населення впливає на рівень накопичення капіталу по золотому правилу c* = f(k*) – (δ+n)k*

Рівень стійкої капіталоозброєності (к*), яка максимізує споживання, такий, що МРК = δ+n, або МРК – δ = n

Вплив технічного прогресу на економічне зростання

Для включення в модель Солоу технологічного прогресу необхідно повернутись до виробничої функції: Y = F(K,L) => Y = F(K, LxE), де Е – ефективність праці одного робітника. (LxE) – робоча сила, виміряна в одиницях праці з незмінною ефективністю.

Технологічний прогрес викликає приріст ефективності праці Е з постійним темпом g.

δ k (δ+n+g)k (δ + n) k.

sf(k)

k*₂ k*₁ k

Рівняння, що показує зміни капіталоозброєності з плином часу, тепер запишеться таким чином:

Δk = sf (k) – (δ + n + q)k.

Зсув прямої (δ + n)k вгору на величину (g) свідчить, що для кожного даного значення капіталоозброєності (k) зростає розмір інвестицій, що заміщують вибуття (δk), наслідки зростання трудових ресурсів (nk) і удосконалення технологій (gk). Внаслідок цього скорочується і рівень стійкої капіталоозброєності (k*).

Умови рівноваги економіки будуть наступними:

і = (δ + n + g)k; sf (k) – (δ + n + g)k; Δk = 0.

Умови золотого правила приймають наступний вигляд MPK = f(k**) = δ + n + g;

с* = f(k*) – (δ + n + g)k*.

За умови відсутності збільшення населення і технологічного прогресу

За умови зростання чисельності населення з темпом n

За умови зростання чисельності населення з темпом n і технологічним прогресом з темпом g

Змінна

Темп зростання

Змінна

Темп зростання

Змінна

Темп зростання

L

0

L

n

L

L·E

n

n + g

K

0

K

n

K

k′ = K/(L·E)

n + g

0

k = K/L

0

k = K/L

0

k = K/L

g

Y

0

Y

n

Y

y′ = Y/(L·E)

n + g

0

y = Y / L

0

y = Y / L

0

y = Y / L

g

Де k′ – кількість капіталу в розрахунку на одиницю праці з постійною ефективністю [ K/(L·E) ]

Переваги

Недоліки

1. описує механізм довгострокового рівноважного економічного зростання за повного використання усіх видів ресурсів;

2. такий чинник, як технологічний прогрес забезпечує постійне економічне зростання, що являє собою надійну основу зростання добробуту;

3. пояснює, що критерієм оптимальності економічного зростання є максимізація споживання.

1. не ставить , а тому і не досліджує проблеми короткострокового економічного зростання;

2. екзогенні задані параметри (s, δ, n , g) в інших моделях перетворюються в ендогенні, оскільки вони тісно пов’язані з параметрами системи і можуть суттєво впливати на економічне зростання;

3. не враховує такі обмеження економічного зростання, як екологічні, інституційні, стохастичні, глобалізаційні тощо.