Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
макро в таблицях.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.09 Mб
Скачать

Соціально-економічні наслідки безробіття

Для суспільства

1. Відставання ВВП від потенційного рівня

Закон Оукена: При перевищенні фактичного рівня безробіття над природним рівнем на 1%, відставання фактичного ВВП від потенційного складає 2,5 %.

Y – Y*

---------- = - β (u – u*)

Y*

Y,Y* - фактичний та потенційний ВВП;

u, u* - фактичний і природний рівень безробіття;

β – емпіричний коефіцієнт чуттєвості ВВП до динаміки циклічного безробіття (2-3%)

2. Посилення соціальної напруги у суспільстві (масові протести, політичні конфлікти тощо).

3. Ускладнення криміногенної ситуації у країні, зростання злочинності, пониження рівня безпеки тощо.

Індивідуальні

  1. зниження (іноді до нульового рівня) грошових доходів;

  2. проблеми з обсягом та якістю споживання;

  3. втрата кваліфікації;

  4. психологічні проблеми: стреси і розлад здоров’я.

Функції безробіття як інструмента ринкового механізму

Стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці

Стихійне регулювання попиту і пропозиції в галузевому, територіальному, професійному та кваліфікаційному аспектах

Пристосування найманих працівників до умов ринку

Резервування частини робочої сили в різні періоди економічної кон’юнктури в одних сегментах ринку та надання можливості їх використання в інших.

Забезпечення мобільності ресурсів у просторі і часі

Надання тимчасової перерви у трудовій діяльності найманим працівникам із метою зміни роботи тощо.

Державна політика зайнятості та її види

Державна політика зайнятостікомплекс економічних, адміністративних, законодавчих та організаційних заходів держави, спрямованих на захист працівників від фінансових втрат, викликаних безробіттям.

Активна

Пасивна

Спрямована на зниження рівня безробіття

Передбачає виплату допомоги безробітним і надання послуг з підбору робочого місця через державну службу зайнятості.

  1. профілактика вивільнення працівників для збереження робочих місць, навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації;

  2. активний пошук і підбір робочих місць;

  3. фінансування створення робочих місць;

  4. організація нових робочих місць через систему суспільних робіт.

Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності

Інфляція - стійкий процес знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності з причини підвищення загального (середнього) рівня цін

За характером

Відкрита (явна)

Стійке підвищенні середнього рівня цін

Рt – Pt-1

π = ----------

Pt-1

π – рівень інфляції

Рt, Pt-1 – рівень цін в періодах t, t-1

Прихована (подавлена)

Виникнення товарного дефіциту чи штучного обмеження споживання

Вимірюється неформальними показниками (рівень товарних запасів, час очікувань у черзі тощо).

За рівнем (у % річних)

Помірна (повзуча)

Рівень цін зростає темпами до 10% річних

Підприємці, фінансові структури та уряд можуть адекватно реагувати на міни ринкових цін.

Галопуюча

Річне зростання цін від 10% до 200%

Можливості для узгодження дій не значні, передбачуваність і стабільність обмежені до краю.

Вимагає кардинального перегляду грошової політики.

Гіперінфляція

Темпи зростання цін перевищують 200% річних

Втрачається будь-яка довіра до національної валюти та обіцянок уряду. Руйнуються господарські зв’язки, масово банкрутують підприємства.

Типи інфляції за причинами виникнення

Інфляція попиту

Інфляція витрат (пропозиції)

Має місце, коли відбувається автономне зростання сукупного попиту.

Графічно: переміщення кривої AD праворуч.

Являє собою витрат виробництва, що випереджають зростання реального доходу і продуктивності праці.

Графічно: переміщення кривої AS ліворуч.

Причини (фактори)

Монетарні

  1. приріст грошової маси;

  2. відтік грошей з сектору майна;

  3. збільшення боргових зобов’язань;

  4. зростання швидкості грошового обігу.

  • шоки пропозиції (різке порушення у пропозиції, не пов’язане зі змінами у сукупному попиті);

  • зростання заробітної плати;

  • зростання цін на енергію та сировину.

Немонетарні

  1. зміни у поведінці економічних суб’єктів;

  2. зміни у структурі сукупного попиту.

Сполучення інфляції попиту і інфляції пропозиції формують інфляційну спіраль, в якій інфляційні сподівання економічних агентів виконують роль передавального механізму.

70

Правило “величини 70” = > t = -----

π

Де, t – кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін;

π – темп інфляції

Соціально-економічні наслідки інфляції

Несподіваної інфляції

Очікуваної інфляції

  1. Зниження реальних доходів населення;

  2. посилення майнової і соціальної диференціації суспільства;

  3. знецінення заощаджень населення;

  4. втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних товарів;

  5. посилення диспропорцій у сфері виробництва тощо.

  1. «Сеньйораж» – доход, який отримує держава від випуску додаткової кількості грошей;

  2. зміна реальної процентної ставки: r = i – πe.

При темпах інфляції, що перевищує 10%, рівняння Фішера має вигляд: r = (i – πe) : (1 + πe)

  1. втрати, пов’язані з впливом інфляційного податку на кількість грошей у населення (доводиться частіше знімати кошти з поточного рахунку);

  2. чим вищий темп інфляції, тим більш нестійкі відносні ціни;

  3. втрати від порушення принципів оподаткування і незручностями перерахунків з поправкою на інфляцію.

Взаємозв’язок інфляції і безробіття: крива Філліпса

Оригінальна крива (1958 р.)

Модифікована крива

Характеризує

Взаємозв’язок між щорічними процентними змінами грошової заробітної плати і рівнем безробіття

Залежність рівня інфляції від трьох факторів:

  1. очікуваної інфляції;

  2. відхилення фактичного рівня безробіття від потенційного;

  3. шокових змін пропозиції.

Графічна інтерпретація

Процентні зміни ЗП

0 N нульовий темп

зростання ЗП

Рівень

5,5 безробіття (%)

π %

висока очікувана інфляція

π1

π0 низька очікувана інфляція

u* u

Висновки

Зростання зарплати може існувати з помітною величиною безробіття. Дослідження довели, що зарплата починає зростати задовго до досягнення повної зайнятості, приблизно на рівні безробіття у 5,5%.

У будь-який момент уряд може обрати на кривій Філліпса деяку комбінацію рівнів інфляції і безробіття для короткострокового періоду. Цей вибір залежить від очікуваного темпу інфляції: чим він вищий, тим вище розміщається крива Філліпса.

Компроміс між інфляцією і безробіттям

π = πe + f[(Y – Y*) : Y*] +ε

π, πe – фактичний та очікуваний рівень інфляції;

f[(Y – Y*) : Y*] – інфляція попиту;

ε - зовнішній ціновий шок (інфляція пропозиції)

γ- емпіричний коефіцієнт (2-3%)

Оскільки (Y – Y*) : Y* визначається динамікою циклічного безробіття у відповідності до закону Оукена, то рівняння короткострокової кривої Філліпса прийме вигляд:

π = πe – γ (u - u*) + ε.

Рис. 4.3. Антиінфляційна політика держави