Тема 7. Грошовий ринок і теоретичні основи монетарної політики

Грошово-кредитна система включає:

У широкому розумінні

У вузькому розумінні

1. сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм, методів та інструментів кредитування і грошового обігу;

2. ринок позичкових коштів (фінансовий ринок);

3. сукупність кредитно-фінансових інститутів (інфраструктура фінансового ринку);

4. грошово-кредитну політику.

грошово-кредитна інфраструктура, чи банківська система:

1. центральний банк,

2. система комерційних банків,

3. спеціалізовані кредитно-фінансові установи: страхові компанії, ощадні установи, пенсійні фонди, трасти, фінансово-інвестиційні компанії, брокерські та лізингові фірми

Структура банківської системи

Центральний банк (НБУ) - державна установа, підпорядкована законодавчому органу

Комерційні банки - фінансові інститути, орієнтовані на прибуток.

Ф у н к ц і ї

1. емісійна (випуск банкнот);

2. акумуляція та зберігання касових резервів інших кредитних установ і офіційних золотовалютних резервів держави;

3. кредитування комерційних банків;

4. кредитування і виконання розрахункових операцій для уряду;

5. грошово-кредитне регулювання.

1. ведення депозитних рахунків, приймання заощаджень;

2. надання різноманітних кредитів, а також

3. безрахункові перекази коштів, купівля-продаж цінних паперів, операції за домовленістю, консультаційні послуги з питань оптимізації господарсько-фінансової діяльності, зберігання цінностей у сейфах тощо.

Функції банківської системи

1. акумулювання тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб і перетворення їх на капітал;

2. посередництво в кредиті, що полягає у перерозподілі банками тимчасово вільних грошових коштів;

3. посередництво у платежах, яке полягає в організації банками безготівкових розрахунків між суб’єктами грошового ринку переказуванням коштів з рахунку на рахунок або заліком взаємних вимог;

4. створення кредитних засобів обігу: комерційні банки, перетворюючи вклади в активи (надані позики) можуть створювати додаткові платіжні засоби у вигляді кредитних грошей, тобто залишків на поточних рахунках клієнтів.

Грошова маса – загальний обсяг грошей в економіці

Грошовий агрегат – специфічне угрупування деяких категорій грошових одиниць, що визначене законодавством у відповідності з принципом ліквідності

У різних країнах світу існують різні підходи щодо включення активів різного ступеня ліквідності грошової маси

Класифікація МВФ

Класифікація НБУ (1993 р.)

М₀ – національна готівкова валюта

М₀ – готівка поза банківською системою

М₁ = М₀ + поточні депозити;

М₁ = М₀ + кошти на рахунках і поточних депозитах;

М₂ = М₁ + строкові та накопичувальні депозити, депозитні сертифікати, цінні папери, що перекуповуються за угодою

М₂ = М₁ + строкові депозити і валютні заощадження

М₃ = М₂ + дорожні чеки, комерційні папери

М₃ = М₂ + кошти клієнтів за трастовими операціями банків

М₄ = М₃ + ліквідні державні цінні папери, облігації, що вільно обертаються, євровалютні рахунки, пасиви окремих фінансових посередників.

Класична

Кейнсіанська

(теорія переваги ліквідності)

Ґрунтується на кількісній теорії грошей і розглядає лише трансакційний попит на гроші, який визначається потребами в грошах для здійснення поточних платежів між моментами отримання доходу.

Мотиви, що спонукають людей зберігати частину грошей у вигляді готівки:

1. трансакційний мотив (потреба в готівці для поточних операцій);

2. мотив обачності (зберігання деякої суми готівки на випадок непередбачених обставин у майбутньому);

3. спекулятивний мотив, заснований на оберненій залежності між ставкою процента і курсом облігації: курс облігації = а / і,

де

а – фіксована сума доходу, яку приносить облігація,

і - поточна ринкова ставка процента.

Варіанти

За Фішером попит на гроші базується на рівнянні обміну: MV = PQ => M = PQ :V

Теорія касових залишків (“Кембриджський ефект”) розглядає реальний попит на гроші (М/P)^D = kY

де k = ¹/_V – коефіцієнт еластичності попиту по доходу, або частка номінальних грошових залишків у доході (РY).

Величина попиту на гроші залежить від:

1. рівня цін (пряма залежність)

2. реального обсягу національного виробництва (пряма залежність);

3. швидкості обороту грошей (обернена залежність).

Функція загального попиту на гроші

Алгебраїчне та вербальне вираження

Графічна інтерпретація

M^D = L (Y₊, і_-)

(M/P) ^D = L (Y₊, r_-)

і М^D

i₀

M

Пряма залежність від рівня доходу (Y) і обернена - від реальної процентної ставки (r).

Функція пропозиції грошей

Пропозиція грошей визначається їх кількістю в економіці: (M/P) ^S = M/P,

де (M/P)^S – пропозиція реальних касових залишків.

r M/P

M/P

Пропозиція грошей (М^S = С+D) включає в себе:

1. готівку (С) поза банківською системою;

2. депозити (D), які економічні агенти при необхідності можуть використати для укладання угод.

Фактори пропозиції грошей

1. діяльність ЦБ, який безпосередньо емітує грошові засоби і контролює їх пропозицію шляхом відповідної політики;

2. кредитна політика комерційних банків.

Балансовий звіт комерційного банку - перелік активів і вимог до комерційного банку, який відображає його фінансове положення в деякий конкретний момент часу

АКТИВИ

ПАСИВИ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Резерви – всього

в тому числі:

• касова готівка

• резерви в ЦБ

Позики

Цінні папери

Інші активи

Депозити – всього

в тому числі:

• чекові

• термінові і ощадні

Акціонерний капітал

Інші пасиви

Роль комерційних банків у мультиплікативному розширенні депозитів

Резерви - сума засобів, внесених на банківські рахунки і не виданих у якості кредитів.

Часткове банківське резервування - система, при якій вартість банківських резервів менша, ніж загальна сума банківських депозитів, називається

Сучасна банківська система заснована на частковому резервуванні депозитів і здатна збільшувати пропозицію грошей (“створювати гроші”).

Кредитна мультиплікація – процес емісії платіжних засобів в межах системи комерційних банків.

Додаткова пропозиція грошей, що виникла в результаті появи нового депозиту, дорівнює:

М^S = 1/r * D, де

r – норма банківських резервів

D – початковий вклад.

Простий банківський мультиплікатор або депозитний мультиплікатор: m = 1/r

Модель пропозиції грошей з урахуванням ролі ЦБ

Змінні, що визначають пропозицію грошей

1) норма резервування депозитів - відношення суми резервів до суми депозитів

rr = TR / D;

де TR = R + Е,

тобто фактичні резерви банку = обов’язкові резерви + надлишкові резерви

rr = (E+R) : D

2) коефіцієнт депонування грошей

cr = C / D

3. грошова база В =C+TR

В =C+TR

Грошовий мульти-плікатор

m = M^S/ B

M^S C+D

m = --------- = -----------

B C+TR

cr+1

m = --------

cr+rr

Пропозиція грошей

M^S = mB = [(cr+1): (cr+rr)](C+TR)

Грошовий ринок - ринок, на якому попит на гроші та пропозиція грошей визначають рівень процентної ставки (“ціну” грошей)

L (Y,r) = (M/P) ^S

r (M/P)^S

r₀ (M/P)^D

M^/P MP

Рівність між кількістю грошей, які господарські агенти хочуть зберігати в своїх портфелях активів, та кількістю грошей, що пропонуються ЦБ при здійсненні грошово-кредитної політики.

Коливання рівноважних значень процентної ставки

Вплив зростання рівня доходу

Вплив скорочення пропозиції грошей

r

L^S

r₂

r₁ L^D (Y₂)

L^D (Y₁)

M^ / P M / P

r L^S₁₂ L^S₁

r₂

r₁

L^D

M^₂/P M^₁/P M / P

Зростанні доходу з Y₁ до Y₂ спричиняє збільшення попиту на гроші (крива L^D переміщується праворуч), що, відповідно, викликає підвищення процентної ставки.

Скорочення пропозиції грошей (переміщення кривої L^S ліворуч) при незмінному попиті на гроші призведе до підвищення процентної ставки.

Грошово-кредитна (монетарна) політика - сукупність заходів держави в сфері грошового обігу і кредитних відносин

Короткострокові цілі

Стратегічні цілі

а) грошова маса;

б) ставка процента;

в) обмінний курс.

а) економічне зростання;

б) повна зайнятість;

в) стабільність цін;

г) стійкий платіжний баланс.

Інструменти кредитно-грошової політики

Прямого регулювання

1. ліміти кредитування;

2. пряме регулювання ставки процента.

Непрямого регулювання

операції на відкритому ринку

Купівля-продаж центральним банком облігацій державного займу комерційним банкам і населенню в цілому. Купуючи цінні папери, ЦБ збільшує резерви комерційних банків і сприяє зростанню грошової пропозиції.

зміна норми обов’язкових резервів

Збільшення норми резервування зменшує кредитні можливості комерційних банків, а зменшення, навпаки, збільшує таку можливість.

зміна облікової ставки (ставки рефінансування)

Змінюючи облікову ставку, ЦБ може впливати на резерви комерційних банків, розширюючи чи скорочуючи їх можливості в кредитуванні населення та підприємств.

Жорстка монетарна політика

Гнучка монетарна політика

Підтримка на визначеному рівні грошової маси

Підтримка на визначеному рівні ставки процента

r L^S

Δ r

L^D₂

L^D₁

ΔM

r

L^S

L^D₂

L^D₁

ΔM

Застосовування за умови

Зростання попиту на гроші пов’язано з інфляційними процесами

Необхідності ізолювати динаміку реальних змінних від непередбачуваних змін швидкості грошового обігу

Ланцюги передавального механізму

Δ(М/Р) ►

Δr ►

ΔІ ►

ΔY

ЦБ купує державні цінні папери на відкритому ринку

↑ М

r M₁/P M₂/P

r₁

r₂ L

r

r₁

r ₂ I^D

I₁ I₂ I

P AD₁ AD₂

Y₁ Y₂ Y

Політика дешевих грошей

Політика дорогих грошей

Проблема: безробіття і спад

Проблема: інфляція

ЦБ купує облігації, зменшує норму резервування або знижує облікову ставку

↓

пропозиція грошей зростає

↓

Процентна ставка зменшується

↓

інвестиційні видатки зростають

↓

сукупний попит збільшується

↓

Реальний ВВП зростає на величину, кратну приросту інвестицій

ЦБ продає облігації, підвищує норму резервування або підвищує облікову ставку

↓

пропозиція грошей зменшується

↓

процентна ставка зростає

↓

інвестиційні видатки зменшуються

↓

сукупний попит зменшується

↓

інфляція зменшується