Добробут – забезпеченість населення матеріальними та духовними благами

З метою здійснення точнішого виміру рівня добробуту американські вчені В. Нордхауз і Дж. Тобін запропонували показник чистого економічного добробуту (ЧЕД)

ЧЕД = ВВП – Нек.еф. + ПД + ТДб – ТДаб + ВЧ – Мон

Нек.еф – негативні екологічні ефекти у грошовому вираженні;

ПД – позаринкова діяльність підприємств у грошовому вираженні;

ТДб – результати тіньової діяльності підприємств, що виробляють блага (у грошовому вираженні);

ТДаб - результати тіньової діяльності підприємств, що виробляють антиблага (у грошовому вираженні);

ВЧ – грошове вираження збільшення вільного часу та якості відпочинку;

Мон – негативні наслідки свавілля монополій та урбанізації

Нові макроекономічні показники, що відображають нові ціннісні характеристики економічного добробуту

Індекс людського розвитку (ІЛР)

1) тривалість життя; 2) грамотність; 3) ВВП на одну особу

Індекс економічної свободи (ІЕС)

Агрегований показник, що включає 10 факторів

Рівень глобалізації

Агрегований показник, що включає 4 параметри

Поведінка номінальних та реальних величин

Періоди

Номінальні величини

Реальні величини

Короткий

Змінюються повільно

Мобільні, “гнучкі”

Довгий

Змінюються досить сильно, їх вважають “гнучкими”

Змінюються дуже повільно. Для зручності їх вважають постійними

Характер поведінки номінальних величин (зокрема цін) в короткому і тривалому періодах впливає на результати економічної політики в залежності від часового періоду

„AD – AS” Оперує сукупностями або агрегатами: показниками рівня цін і реального обсягу виробництва

Р (Рівень цін

AS

AD

Y (випуск, доход)

Характеризує

Рівноважний обсяг національного виробництва і рівноважний рівень цін

Значення

1. є основою для вивчення коливань обсягу випуску та рівня цін в економіці в цілому;

2. є основою для аналізу причин та наслідків змін рівня випуску та цін в економіці;

3. описує різні варіанти економічної політики держави

Сукупний попит (AD)

(від англ. aggregate demand)

Сума всіх витрат на кінцеві товари та послуги, вироблені в економіці

Обернена залежність між сукупним випуском (реальним обсягом продукції), який готові придбати економічні агенти, та загальним рівнем цін в економіці

Структура AD

Крива AD

C + I + G + Nx

Р

▪ В

▪ С AD

Y

Має від’ємний нахил, що пояснюється дією так званих цінових факторів. Їх вплив характеризується зміною в обсязі сукупного попиту і відображається рухом вздовж кривої AD (наприклад, від С до В).

Від’ємний нахил кривої AD пояснюється ціновими факторами:

1

Рівнянням кількісної теорії грошей

MV = PY ;

P =MV/Y ; Y=MV/P

Чим вищий рівень цін, тим менші реальні запаси грошових засобів (M/P), і, відповідно, тим менша кількість товарів та послуг, які побажають купити споживачі (Y)

2

Ефектом багатства (реальних касових залишків)

або ефектом Пігу

При підвищенні цін зменшується купівельна спроможність фінансових активів (або майна у грошовій формі), що змушує споживачів скорочувати свої видатки на споживчі товари, тому величина сукупного попиту теж скорочується, і навпаки.

3

Ефектом відсоткової ставки

або ефектом Кейнса

При зниженні рівня цін споживачам знадобиться менша кількість грошей на необхідний обсяг благ. Надлишок грошей вони можуть спрямувати в більш доходний сектор економіки, наприклад, відкрити депозит чи позичити під проценти. Зниження рівня цін призводять до зниження ставки процента, стимулює видатки на інвестиційні товари і розширює сукупний попит

4

Ефектом імпортних закупок (обмінного курсу)

Існує обернена залежність між зміною рівня цін в національній економіці, у порівнянні з іншими країнами, та зміною чистого експорту в національному сукупному попиті

Нецінові фактори AD - все що впливає на зміну споживчих, інвестиційних, державних видатків та зміну чистого експорту

Вплив

Графічна інтерпретація

Зумовлюють збільшення чи зменшення сукупного попиту, що проявляється у переміщенні кривої AD в положення AD₁ (праворуч-вгору) чи в положення AD₂ (ліворуч-вниз) відповідно.

Р AD AD₁

AD₂

Y

Характеристика нецінових факторів AD

Зміни в споживчих витратах (ΔС)

Залежать від добробуту споживачів та їх сподівань відносно змін в доходах, заборгованості та податкового тягаря.

Зміни в інвестиційних витратах (ΔІ)

Залежать від рівня відсоткових ставок, очікуваних прибутків від інвестицій, податків з підприємств, технологій, надлишкових потужностей.

Зміни в державних витратах (ΔG)

Пов’язані з тим, що прагнення держави купувати товари та послуги збільшує державні закупки національного продукту за даного рівня цін, що буде викликати зростання сукупного попиту до тих пір, доки податкові сплати та процентні ставки будуть залишатись без змін.

Зміни у витратах на обсяг чистого експорту (ΔNx)

Визначаються наступним:

1. більш високий рівень експорту створює умови для підвищення попиту на товари, що вивозяться за кордон;

2. скорочення імпорту передбачає збільшення внутрішнього попиту на товари вітчизняного виробництва.

Сукупна пропозиція (AS) (від англ. aggregate suply)

Вартісне вираження загальної кількості товарів та послуг, вироблених за кожного можливого рівня цін. Часто використовують як синоніми ВВП та ВНД

Пряма або додатна залежність: більш високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропозиції їх для продажу, і навпаки

Графік AS

Р AS

2 3 1

Y

Форма кривої AS відображає зміни витрат виробництва на одиницю продукції в умовах зміни обсягів національного виробництва/

Особливості: має три відрізки

1 - класичний (вертикальний)

описує економічну поведінку довгостроковому періоді

3 – кейнсіанський (горизонтальний)

описує економічну поведінку в короткостроковому періоді

2 – проміжний

(зростаючий)

характеризує зростання витрат виробництва на одиницю продукції,

Характеристика нецінових факторів АS

Загальна риса

1. зміна цін на ресурси (внутрішні та імпортовані);

2. зміна в продуктивності або ефективності факторів виробництва;

3. зміна правових норм (інституційні чинники), що впливають на макроекономічне середовище країни (оподаткування, соціальний захист, підтримка малого бізнесу, державне регулювання тощо);

4. зміна структури ринку (посилення чи послаблення монополістичних тенденцій або конкуренції на ринках);

5. цінові очікування економічних агентів;

6. ступінь інтегрованості країни у світову економіку (зростання рівня відкритості національної економіки забезпечує більш ефективне використання ресурсів)

▼

за умови їх зміни, змінюються і витрати на одиницю продукції

Передумови

Характеристики

1. обсяг випуску залежить лише від кількості факторів виробництва та технології і не залежить від рівня цін;

2. зміни в факторах виробництва і в технологіях відбуваються повільно;

3. економіка функціонує в умовах повної зайнятості, а отже обсяг випуску дорівнює потенційному;

4. ціни і номінальна зарплата – гнучкі. Їх зміни підтримують ринкову рівновагу.

Кількість продукції, виготовленої при повному використанні всіх придатних за даних технологій ресурсів, називається рівнем виробництва при повній зайнятості, або природним рівнем виробництва, а отриманий ВВП – потенційним.

Розрив ВВП = ВВП_Ф – ВВП_П = Y – Y*,

де Y – фактичний ВВП,

Y* - потенційний ВВП.

Передумови

Причини відносної жорсткості номінальних величин у короткому періоді

1. економіка функціонує в умовах неповної зайнятості ресурсів;

2. ціни, номінальна заробітна плата та інші номінальні величини - відносно жорсткі, повільно реагують на зміни ринку і тому визначаються як постійні;

3. реальні величини (обсяг випуску, зайнятість, реальна зарплата тощо)- більш гнучкі, швидше реагують на ринкові коливання

1. тривалість трудових контрактів;

2. державне регулювання мінімальної заробітної плати:

3. ступінчатий характер змін цін та заробітної плати;

4. терміни дії контрактів на поставки сировини та готової продукції;

5. діяльність профспілок

Довгострокова крива сукупної пропозиції: LRAS

Короткострокова крива сукупної пропозиції: SRAS

P LRAS

P₁ E₁

P₂ E₂ AD₁

AD₂ Y

Y₀

P AD₁

AD₂

E₂ E₁ SRAS

P_E

Y₂ Y₁

Крива AS вертикальна на рівні випуску при повній зайнятості Y* і будь-які коливання сукупного попиту будуть відбиватись лише на зміні рівня цін, який визначається точкою перетину кривої AD з LRAS.

Характеризує економіку в стані спаду. При цьому ресурси (робоча сила, устаткування тощо) задіяні у виробництві не повністю, а отже реальний обсяг виробництва менший за потенційний (природний).

Зміни сукупного попиту у даному випадку проявляються у зміні обсягу виробництва.

Проміжний відрізок характеризує ситуацію, коли розширення обсягу випуску супроводжується зростанням цін. Причиною може бути погіршення якості ресурсів, нестача сировини, низька кваліфікація робочої сили, застаріла технологія чи устаткування тощо. Все це збільшує собівартість одиниці продукції і виробники вимушені підвищувати ціни заради отримання прибутку. Тому на проміжному відрізкові AS зростання обсягу виробництва супроводжується підвищенням цін.

У короткому періоді

У довгому періоді

Точка перетину кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін та рівноважний обсяг виробництва

Рівновага досягається в точці перетину AD з LRAS. Ціни змінюються так, щоб забезпечити цю рівновагу. Тому, коли економіка знаходиться у стані тривалої рівноваги, крива SRAS повинна також пройти через цю точку

P AD AS

P₀

Y₀ Y

P AD LRAS

P₀ SRAS

Y* Y

При порушенні рівноваги, близької до повної зайнятості, наприклад, в результаті зростання сукупного попиту, слідом за безпосередньою реакцією і встановленням короткострокової рівноваги в економіці поступово відбувається перехід до стійкого, довгострокового рівноважного стану.

Цей процес досягається за допомогою коригування цін.

В результаті підвищення інвестиційного попиту (AD₁ збільшується до AD₂), рівновага переміститься з т. А в т. В, де при незмінному рівні цін реальний обсяг виробництва (Y) більший за потенційний (Y*).

↑AD => ↑Y, але деякий час ціни будуть залишатись незмінними.

Поступово почнуть зростати середні сукупні витрати (при відсутності достатньої кількості ресурсів та зростанні попиту на них зростає їх ціна, наприклад, заробітна плата), а отже, зростуть і ціни на виготовлену продукцію. Рівновага установиться в т. С.

P LRAS

C

B SRAS

P₀

A AD₂

AD₁

Y* Y

У довгому періоді економіка шляхом саморегуляції повертається до рівня потенціалу, заданого наявними ресурсами та технологією

Ефект храповика

При зростанні сукупного попиту від AD₁ до AD₂ рівновага переміститься від Е₁ до Е₂, причому випуск збільшиться від Y₁ до Y₀, а рівень цін – від Р₁ до Р₂.

Проте, якщо ціни не мають тенденції до зниження, зменшення сукупного попиту від AD₂ до AD₁ не поверне економіку до її попереднього стану Е₁, а виникне нова рівновага – Е’₂, за якої рівень цін залишиться Р₂ а обсяг виробництва спаде нижче свого початкового рівня до Y₂.

AD₂ LRAS

P AD₁

_E2’

P₂ ^E2 SRAS

P₁ ^E1

Y₂ Y₁ Y₀ Y