Vі Центр медичної реабілітації та санаторного лікування Пуща Водиця мо України

6.1.Історія виникнення закладу (Сердюк Марина)

14 серпня 1946 року організований окружний будинок відпочинку "Пуща -Водиця" Київського військового округу на 100 ліжок. (Розпорядження Командуючого військами Київського округу від 14.08.1946 р.)

2 квітня 1947 року будинок відпочинку "Пуща Водиця" Київського округу був переформований у військовий санаторій "Пуща Водиця" на 100 ліжок і утримується за штатом 27/656.(Директива заступника начальника тилу Збройних Сил СРСР від 15 квітня 1947 р.)

15 березня 1954 року військовий санаторій "Пуща Водиця" Київського міського округу переведений із 100 ліжок до 150 ліжок чисельністю 14 військовослужбовців і 26 працівників і службовців. (Директива начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР від 5 лютого 1980р.)

1 жовтня 1980 року військовий санаторій "пуща Водиця" переведений на 300 ліжок чисельністю 6 офіцерів і 140 працівників і службовців. (Директива начальника генерального штабу Збройних сил СРСР від 5 лютого 1980 р.)

1 лютого 1996 року військовий санаторій "Пуща Водиця (на 300 ліжок) переведений на 250 ліжок чисельністю 9 військовослужбовців, 214 працівників і службовців (Директива міністра оборони України від 11.08.95 р.).

З 1 лютого 2001 року військовий санаторій "Пуща водиця" чисельність 8 військовослужбовців та 183 працівників переведений на штат чисельністю 6 військовослужбовців та 163 працівника і переіменований у Центральний військовий санаторій "Пуща Водиця" на 250 ліжок, умовне найменування військова частина А-1931. (Директива міістра оборони України від 27 січня 2000р.).

30 квітня 2005 року Центральний військовий санаторій "Пуща Водиця" переведений зі штату чисельністю 5 військовослужбовців на 163 працівника на штат 131 працівник на 250 ліжок , умовне найменування військова частина А-1931 (Директива міністра оборони України).

З 1 січня 2008 року Центральний військовий санаторій "Пуща-Водиця" (м.Київ),що утримується за штатом чисельністю 25 працівників переформовано у Центр медичної реабілітації а санаторного лікування "Пуща-Водиця" (на 250 ліжок).(Додаток З)

6.2. Територіальний план структури закладу (Сердюк Марина)

6.3 Функціональна характеристика закладу (Сулименко Артем)

Їдальня, кількість місць: 300. Кількість прийомів їжі: 3. Відстань до їдальні від спальних корпусів не більш ніж, 30 м. Наявність замовного меню.

Дієтичне меню: гастрит зі зниженою кислотністю, хронічний коліт; захворювання печінки та жовчних шляхів; цукровий діабет; захворювання органі в кровообігу, для покрашення робот серця, нирок; захворювання, при яких відсутні зміни в системі травлення і не потрібна спеціальна дієта. Забезпечує різноманітне повноцінне харчування.

Дієтичний раціон 1 (непротертий варіант) об'єднує існуючі дієтні столи за Певзнером №1 та №5 призначається при хронічних захворюваннях шлунка з підвищеною кислотністю і при хронічних панкреатитах.

Мета призначення: нормалізація секреторної і рухової функції шлунка і підшлункової залози, запобігання жирової інфільтрації підшлункової залози.

Харчування цієї групи хворих базується на таких принципах: повноцінність, збалансованість, помірність, механічне і хімічне шудіння.

Дієтичний раціон складається з вегетаріанських, дієтичних супів та овочевих відварів на пару, нежирних сортів відварного м'яса і риби, молочних і кисломолочних продуктів. Енергоцінність раціону складає: Б -100-120 г; Ж - 80-100 г; В - 400-450г; енерг. 3500 ккал; вільної рідини 1,5л.

Дієтичний раціон 2 - об'єднує дієти №2 і №5, призначається при хронічних захворюваннях шлунка із пониженою кислотністю при хронічних холециститах.

Мета призначення: забезпечити повноцінним харчуванням. При цьому сприяти посиленню функцій залоз шлунка, які збереглися, жовчовиділенню, хімічному шудінню печінки, нормалізації її функції, помірно впливати на функцію кишечника.

Методика дієтотерапії при цьому спрямована на активний вплив на жовчовидільну систему, перешкоду застою жовчі, а також на стимуляцію секреторної і моторної функції шлунка. Дієта має бути збагачена овочами, фруктами.

Енергоцінність раціону складає: Б-100-120г; Ж -100-110г; В - 350-400г, енерг. 3500-3600 ккал.

Дієтичний раціон 3 - об'єднує існуючі дієти №8, №9, який призначається при захворюваннях внаслідок порушення обміну речовин, зокрема на цукровий діабет, ожиріння І та II ступеню.

В основі цих захворювань лежить розлад обміну вуглеводів, жирів. Внаслідок цього страждає ендокринна, центральна нервова системи.

Мета призначення: вплив сприятливим чином на обмін речовин, нормалізацію вуглеводного обміну, запобігання порушенню жирового обміну. В раціоні повинні бути нежирні сорти м'яса та риби, не гострі та несолоні сири, яєчні білки.

З дієтраціону виключаються або обмежуються вуглеводи за рахунок цукру, кондитерських виробів, солодких напоїв, варення, меду та ін.

Цукор у стравах і напоях замінюється на ксиліт, сорбіт (30г в день), інші замінники цукру. Енергетична цінність складає: Б-100-110г; Ж-80-90г(40% олія); В-250-300 г, енерг. 2770-3000 ккал.

Дієтичний раціон 4-об'єднує дієти №10, №7, №6, призначається при захворюваннях серцево-судинної, сечо видільної систем, опорно-рухового апарату. Мета призначення: сприяння поліпшенню кровообігу, функції серцево-судинної системи, помірному функції нирок, зменшенню гіпертензії і набряків, поліпшенню виведення з організму азотистих пуринів і інших продуктів обміну речовин.

У дієтраціоні обмежується вміст натрію хлориду і екстрактивних речовин, зменшується споживання рідини, але збільшується вміст калію, магнію, ліпотропних речовин, продуктів, справляють злужнюючу дію (молочні продукти, овочі, фрукти). Енергоцінність раціону складає: Б-100-110г; Ж-80-90 г; В-400-450г; енерг.3500 ккал.

Дієтичний раціон 5- призначається для хворих та відпочиваючих в санаторно-курортних закладах, які не потребують спеціального харчування.

Мета призначення-забезпечення фізіологічно повноцінним харчуванням в умовах санаторію. Хімічний склад і енергоцінність: Б-110-120г; Ж-100-110г (30% олія); В-400-450г; енерг.3600- 3800ккал, вільна рідина 1,5-2л, кухонна сіль 8-10г.

Особливість організації харчування в санаторно-курортних закладах полягає в тому, що воно повинно бути організовано одночасно для різноманітного контингенту з урахуванням особливого підходу до структури продуктового набору та забезпечення харчовими речовинами відповідно фізіологічних вимог.

Харчування в санаторіях здійснюється за 7-денним меню, які складаються з урахуванням дієтичних раціонів та середньодобових норм продуктів. Меню можна корегувати залежно від профілю санаторію, вартості харчування, сезонності. Семиденні меню затверджуються на медраді санаторію та узгоджуються в міській СЕС (прилад меню див. у Додатку 1). В основу меню покладена збалансованість добового раціону за основними хімічними нутрієнтами (білками, жирами, вуглеводами) та амінокислотним складом, мінеральними речовинами, вітамінами тошо. При цьому обов'язково враховується енергетична цінність лікувального раціону, а також різноманітного харчування та доцільного поєднання продуктів і кулінарних страв.

За необхідності, в особливих випадках (наприклад, поєднання декількох захворювань, загострення перебігу хвороби, при індивідуальних особливостях стану хворого) призначається індивідуальне харчування.

В санаторно-курортній практиці допускається розширений асортимент страв, комерційна система організації харчування на замовлення.

Працівники їдалень добре підготовлені теоретично та практично з питань дієтичної кулінарії. Дієтичні страви готують за спеціальними рецептурами та технологією. Кухарі мають високий кваліфікаційний розряд і відповідні знання у лікувальному харчуванні. Первинним та основним документом на виробництві є картотека страв, тобто набір технологічних карток, які використовуються в харчуванні. Кожна картка-розкладка має свою нумерацію в картотеці. Складається та підписується інженером-технологом, завідуючим виробництва, лікарем-дієтологом, затверджується керівником санаторію. За потреби до рецептур страв та кулінарних виробів вносяться зміни, компоненти відповідно до "Норм взаємозаміни продуктів при приготуванні дієтичних страв". В кожній картці-розкладці описується приготування кулінарних страв та виробів.

З метою удосконалення контролю і безпеки продуктів харчування на підприємствах організовано систему забезпечення якості. Система якості на виробництві містить наступні критерії:

• відповідальність;

• контроль;

• безпека сировини і продуктів харчування;

• закупівля продовольчих товарів;

• управління процесом при готування їжі.

Найважливішою передумовою ефективної та ритмічної роботи виробництва є раціональна організація постачання їдалень продуктами харчування.

Відповідно до чинних вимог на підприємстві створена і функціонує бракеражна комісія та ведеться наступна документація:

• журнали бракеражу сирих продуктів та готової їжі;

• журнал обліку (теоретичних підрахунків) хімічного складу та калорійності раціону;

• журнал вітамінізації їжі;

• папка для лабораторних аналізів;

• журнал обліку медогляду персоналу харчоблоку;

санітарний журнал, куди записуються результати досліджень санітарного стану харчоблоку.

Харчоблок оздоровчого закладу включає: обідні зали, виробничі, складські, побутові та технічні приміщення, які повинні утримуватися в зразковій чистоті.

Сервіровка столу до прийому страв, тобто правильне розміщання у визначеному порядку всіх необхідних для цього предметів сервіровки (посуд, столова білизна, прибори й ін.). Сервіровка столу повинна відповідати таким вимогам:

• відповідати в йду обслуговування - сніданок, обід, в ечер я;

• відповідати меню закусок, страв і напоїв, які подаються;

• бути естетичною - поєднуватися з формою столу, кольором скатертини і серветок (з формою їхнього згортання) і з загальним інтер'єром зали;

• відображати національну особливість і тематичну спрямованість підприємства харчування, залу й ін.;

• всі предмети сервіровки слід розташовувати відповідно до правил.

Висока кваліфікація обслуговуючого персоналу вимагає знання предмет в сервіровки, їхніх назв і призначення, а також акуратності, художнього смаку і великого бажання зробити приємне гостям.

Харчування у їдальнях організовано на сучасних наукових засадах та рекомендаціях. Крім системи на замовлення, на підприємствах передбачено реалізацію комерційного харчування, комплексних обідів.

Проводиться уніфікація виробництва, використовуються продукти харчування у дрібній розфасовці.

Фахівцями та майстрами-кухарями розробляються та впроваджуються в меню фірмові страви, практикуються нові форми обслуговування.

У їдальнях працюють школи "Кулінарної майстерності" та "Гостинності" та раз у п'ять років проводиться атестація кухарів і офіціантів на рівень кваліфікації.

Колективи їдалень проводять активну роботу шодо впровадження нових форм організації.