2. Медико географічна та фізико географічна характеристика курорту (Гльоза Ян)

Санаторій має загальнотерапевтичний профіль. Функціонує круглий рік. Розташований в одному з живописних куточків столиці України і є прекрасним кліматичним курортом. Знаходиться в 23 км. від центру міста Києва в північно-західній його частині. Санаторій займає 5,7 га лісового масиву. Санаторій має вигідне розташування - безпосередня близькість від центральної частини столиці України поєднується з віддаленістю від міської метушні і тишею лісу.

Клімат теплий, помірно вологий. Середньорічна температура повітря +7° С. Лето тепле (у липні +20° З), зима м'яка (у січні - 5°С). Клімат курорту Пуща-водиця володіє широкою позитивною цілющою дією на організм людини.

Клімат курорту Пуща-Водиця має багатогранний позитивний цілющий вплив на організм людини.

Територія санаторію і навколишній район покриті густим сосновим та листяним лісом. Рельєф місцевості рівний, грунт пісчаний.

На березі прекрасного живописного природнього озера розміщується пляж, аеросолярій, човнова станція.

На территорії парку санаторію облаштовані тенісний корт, волейбольна та бадмінтонна площадки, інші спортивні споруди, а також літній танцювальний майданчик.

Круглий рік функціонує плавальний басейн 10 х 25 м, є сауна, більярд, тренажерний зал.

Курорт витягнутий з Північного Заходу на Південний Схід вздовж річок Горенка та Котурка, що є притокою р. Горенка. На цих річках влаштовані численні ставки, зокрема: ставок Сапсаїв, Міський ставок, ставок Горащиха, ставок Двірець, ставок Карачун, озеро УТОГ та ще кілька невеликих лісних ставків. Річка Водиця (від якої і походить назва) — це не паралельна назва Котурки, а окрема річка (струмок), неіснуюча нині права притока Дніпра (Почайни). Згідно з картами XIX ст., Водиця починалася в болоті Синяковому, протікала у південно-східному напрямі і впадала в заплавне озеро Біле, поєднане з Дніпром.

Лікувальні ванни (перлинні, морські, йодо-бромні, хвойні, валеріанові, бішофітние);

Лікувальні душі (циркулярний, душ Шарко, підводний душ-масаж);

лікувальний плавання в басейні

Механізм дії ванн з мінеральних вод складається з впливу температурного, гідростатичного, механічного, хімічного і радіоактивного факторів. Дія перших трьох факторів є загальним для ванн з мінеральних вод усіх типів.

При застосуванні душів або купань в басейнах з мінеральною водою її специфічні ефекти доповнюються впливом на організм фізичних вправ або механічного подразнення шкіри, м'язів і сухожиль, в зв'язку з чим, вплив процедури на кровообіг і інші системи організму значно посилюється.

Відмінності у властивостях мінеральних вод обумовлюють диференційовані показання та протипоказання до призначення таких ванн.

На території санаторію відсутні бальнеологічні ресурси природного походження даної місцевості, всі вони завезені з інших місць, що аж ніяк не впливає на їх якість.

Біотою є історично сформована сукупність представників флори та фауни, об'єднаних спільною областю поширення. Звідси ресурси живої природи, сприятливі як для лікування та оздоровлення, так і задоволення духовних потреб людини та організації окремих видів туризму (мисливські тури, фіш-тури тощо). Такими ресурсами є:

-рекреаційні ліси;

-складові природно-заповідного фонду (ботанічні, лісові, ентомологічні, іхтіологічні, орнітологічні, загальнозоологічні заказники; ботанічні та зоологічні пам'ятки природи; ботанічні сади та зоопарки);

-фауна мисливських господарств.

Ліс є не просто складовою біосфери, а «найскладнішим і найпотужнішим рослинним угрупуванням», яке впливає на кліматичний та гідрологічний режим місцевості, продукування кисню, процес ґрунтоутворення і захист ґрунтів від ерозії, поширення представників флори та фауни тощо.

Санаторій "Пуща-Водиця" розташований на території мальовничого заповідного парку площею 6 га лісового масиву. Густий сосновий і листяний ліс, квіткові клумби, альпійські гірки створюють неповторний мікроклімат, що благотворно діє на організм людини.

На березі прекрасного природного озера є пляж, аеросолярій і човнова станція.

Завдяки піщаним грунтам вологість від опадів у Пущі-Водиці незначна.

Пуща-Водиця здавна привертала до себе увагу не тільки любителів природи і натуралістів, але і простих людей, що шукають естетичної насолоди і життєдайногї дії її лікувальних властивостей.

Природа Пущі-Водиці прекрасна в будь-який час року. Ранньою весною, з появою перших зграй зябликів і одиночних шпаків, оживає ліс. Сильніше пахне ліс. Велично шумить сосновий бір. Повітря особливо ароматний і свіжий. Разом з ним в людини як би вливається здоров'я і бадьорість.

Лісовий клімат Пущі-Водиці характеризується вдалим поєднанням таких особливостей, як захищеність від вітрів, відносно рівна добова температура, відсутність пилу, тінь, м'якість освітлення і більша прозорість атмосфери.

Завдяки численним лісовим просікам, що створює хорошу вентиляцію повітря, навіть при високій температурі влітку тут не відчувається спеки і духоти, дихається легко і вільно.

Необхідно відзначити також тривалий період сонячного сяйва в Пущі-Водиці. Цей період триває в році 1800 годин.

Наявні літературні дані говорять про те, що лікування повітрям покращує роботу серцево-судинної системи, зміцнює м'язи, нервову систему, покращує апетит і сон. Під впливом повітря змінюється склад крові.

В умовах лісових насаджень Пущі-Водиці можливості вибору місця для повітряних ванн в кожному санаторії необмежені.

Вдихання великої кількості чистого, прохолодного повітря, насиченого киснем і озоном, якими так багате повітря Пущі-Водиці, особливо цілюще.

Наявність прекрасних багатоводних проточних ставків у Пущі-Водиці дозволяє влітку вдало поєднувати можливість використання повітряних і сонячних ванн з купанням.

Пуща-Водиця, розташована на здоровій піднесеній місцевості з чудовими лісами і кліматом, є особливо цінним курортом з широкими перспективами подальшого розвитку.

Лікувально-діагностична база санаторію оснащена сучасною апаратурою, що дає можливість кваліфіковано проводити діагностику та ефективне лікування захворювань, як основного, так і супутнього характеру.

Пуща-Водиця надихала багатьох відомих людей. У свій час тут гостролювали Петро I, Катерина II, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Леся Українка.

Пуща надихала багатьох митців котрі писали картини на її честь. Одним з таких був Федор Зотикович Коновалюк - украинский живописец, народився 21 березня 1890р. (село Калівка Вінницька обаласті ), помер 20 грудня 1984р[1].(Додаток Б)

ІІІ. Історія формування і розвиток курорту пуща водиця

(Шершньова Наталія)

Чи не найвідомішою дачної місцевістю біля Києва була Пуща-Водиця із заповідним дубово-сосновим лісом, де ще в XI столітті любили пополювати київські князі (в літописах 1009 -1010 рр.. Згадується про полювання князя Володимира), а в 1724 р. було створено казенне лісове господарство. У 1890-х рр.. міська дума заснувала тут дачне селище Пуща - Водиця. У 1904 р. були побудовані протитуберкульозні, а надалі загальносоматичні санаторії. З 1981 р. Пуща - Водиця - селище міського типу.

Значну роль у розвитку дачного селища Пуща-Водиця зіграли в кінці ХІХ століття київські лікарі Ф. Г. Яновський і

Г. Р. Рубінштейн, за ініціативою яких в Пущі були побудовані перші санаторії, а дачі почали знімати хворі. Чимало посприяв створенню селища Пуща-Водиця і голосний Київської міської думи Чоколов, який у 1883 році виступив з пропозицією організувати дачну місцевість. Дачне селище з 600 ділянками з'явився в Пущі-Водиці через десять років, в

1893 році. Принцип самоврядування селища Пуща-Водиця дійсно нагадував пристрій класичного "міста-саду": ділянки здавалися приватним особам в довгострокову оренду, а власником лісових угідь залишалася Київська міська дума. Площа однієї ділянки складала 2700 кв. м, ділянка забудовувалася протягом двох років з початку оренди, а площа будинку повинна була складати не менше 72 кв. м. Селище поступово перетворювався на курорт для хворих легеневими захворюваннями, чому посприяла прокладка двох трамвайних ліній

(1904 р.), поєднали його з Києвом, і телефонний зв'язок.

Власниками дач у Пущі-Водиці були архітектори В. і І. Ніколаєва, Е.Брадтман, фабриканти Я. Рихерт і І. Сніжко; бував тут і архітектор В.Городецький. [1]

«Ліс і бір великий», що розташовувався на околицях древнього Києва згадується в літописах початку XI ст. Згідно літописів місцина відома з часів Кия, Щека і Хорива. З XI століття згадується як місце князівського полювання (в літописах 1009 −1010 рр. згадується про полювання князя Володимира).(Додаток В)

В 1571 році польський король Сигізмунд II Август видав грамоту міщанам на право «в тие пущи входити… и дрова добровольно брати». За вказівкою Петра I в 1724—1725 роках на території заповідної зони було закладено лісове господарство. У 1793 територія була передана у власність Києву як «Лісова дача Пуща-Водиця». У 1794-98 згадувався хутір Пуща-Водиця. З тих пір північно-західну околицю Києва іменують Пуща-Водицею. Її територія відвіку покрита лісом, який довгий час був предметом суперечок Межігорського і Братського монастирів. В 1793 році проблема була розв'язана радикально — Сенат передав місцевість у власність міста. «Міська лісова дача» мала площу 3180 десятини і обслуговувалася (досить недбало) лісовим господарством. В XVI—XVIII століттях ці землі перебували у володінні київських міщан.

Значну роль в розвитку дачного селища Пуща-Водиця зіграли в кінці ХІХ століття київські лікарі Ф. Г. Яновский і Р. Р. Рубінштейн, за ініціативою яких в Пущі були побудовані перші санаторії, а дачі почали знімати хворі. Немало посприяв створенню селища Пуща-Водиця і член Київської міської думи, київський купецький староста Микола Чоколов, який в 1883 році виступив з пропозицією організувати дачну місцевість. Дачне селище з 600 ділянками з'явилося в Пущі-Водиці через десять років, в 1893 року. Селище знаходилося між річками Котуркою і Горенкою і мало 7 вулиць, перетнутих 16 «лініями». Принцип самоврядування селища Пуща-Водиця дійсно нагадував устрій класичного «міста-саду»: ділянки здавалися приватним особам в довгострокову оренду, а власником лісових угідь залишалася Київська міська дума. Площа однієї ділянки складала 2700 кв. м, ділянка забудовувалася протягом двох років з початку оренди, а площа будинку повинна було складати не менше 72 кв. м. Власниками дач в Пущі-Водиці були архітектори Володимир Ніколаєв,

Е.Брадтман, фабриканти Я.Ріхерт і І.Снєжко; бував тут і архітектор

В.Городецький. В 1904 році тут пустили перший трамвай. Цікаво, що назви ліній кондуктора, як правило, оголошували так само урочисто, як оповістять назви станцій на чорноморських курортах Одеси. До речі, місцевість в Пущі на тихій річечці Водиці була не менше значним оздоровчим центром. Учені вважали її природним інгаляторієм, повністю наповненим озоном і киснем, що благотворно впливає на організм людини. Отже недаром тут побудували близько 40 санаторіїв, будинків відпочинку, профілакторіїв і дитячих оздоровчих центрів.

До революції 1917 року в Пуща-Водиці проходили нелегальні маївки, конференція більшовиків (1907 р.), засідання Київського комітету РСДРП (1911р.), засідання Всеукраїнського тимчасового партійного комітету (червень 1918р.). В роки чорної реакції, після поразки революції 1905 — 1907 рр. тут ховалися від переслідувань революціонери. В 1912 р. на одній з маївок в Пущі-Водиці брало участь більше 200 чоловік.

У роки Другої світової війни через лісопарк проходив передній край Лютезького плацдарму. Саме звідси 6 листопаду 1943 року на київські вулиці прийшла довгождана перемога. І як пам'ять про героїчне минуле дотепер на деяких ділянках Пуща-Водицького лісу ще можна знайти воронки від снарядів, зруйновані траншеї і забуті бліндажі.

У покинутій гущавині, біля Мостища, Горенки і урочища Гнилий Ліс, існують також редути часів війни 1812 року, а одну з просік у села Лютіж місцеві жителі назвали Кутузовською. Відомо, що в 1806—1810 роках прославлений стратег Бородінськой битви Михайло Кутузов був військовим губернатором Києва і проводив у цих місцях навчання з ополченцями, готуючись до оборони міста від нашестя наполеонівських військ.

За радянської влади було розміщено санаторії, будинки відпочинку, піонерські табори. Заклади лікування і відпочинку розміщували як у самому селищі, так і в лісі («Пуща-Озерна», «Лісова поляна»). Показання: активні форми туберкульозу легень, захворювання і наслідки травматичних уражень периферичного відділу нервової системи тощо. Сезон — цілий рік.

З 1981 р. мала статус селища міського типу, підпорядкованого Подільському адміністративному району Києва. Після проведення адміністративно-територіальної реформи, 14 березня 2002 селище ліквідували, а його територію приєднали до Оболонського району Києва. В цьому статусі Пуща-Водиця перебуває і на сьогоднішній день.(Додаток Г)