Тема № 3. Методика підготовки до виступу. Риторика монологу

Промова повинна ретельно готуватися: необхідно визначити тему, мету, назву виступу з урахуванням складу слухачів і обстановки, потім скласти попередній план, підібрати теоретичний і фактичний матеріал.

Працюючи над книжковими джерелами, потрібно використати швидкий перегляд, вибіркове читання, поглиблене читання, робити дослівні виписки, конспектувати й т.д.

Після підбору матеріалу до виступу пишуть або його повний текст, або конспект, тези, або план.

Репетиція – необхідна частина підготовки. Особливу увагу варто звернути на техніку вимови, міміку, жести.

Відомо три способи виступу. Читають звичайно виступи офіційного змісту. Інші промови або створюють у момент проголошення, або відтворюють по пам’яті, більшою або меншою мірою відступаючи від оригіналу.

Необхідно проаналізувати свій виступ, щоб урахувати його позитивні й негативні сторони.

Завдання

1. Чи були у вашому житті випадки, коли вам вдавалося виголосити вдалу промову експромтом? А коли підготовлений заздалегідь виступ не мав успіху? Якщо це трапилося з вами, подумайте, чому так відбувалося?

2. Прочитайте фрагменти зі спогадів про публічні виступи:

1. Грановський постійно готувався до кожної майбутньої лекції довідками, обдумуванням усього, що стосувалося її предмета. Але з’являючись на кафедрі, він не приносив із собою сирого матеріалу науки у вигляді важкого запасу. Він не любив ні численних цитат, ні франтівства з посиланнями на імена й заголовки наукової літератури, ніякого вченого убранства. Весь зовнішній зміст науки, здавалося, був тоді власністю його духу (А.В. Станкевич).

2. Інтонація його (Менделєєва) голосу постійно змінювалася: то він говорив на високих тенорових нотах, то низьким баритоном, то скоромовкою, наче дрібні камінчики з гори котяться, то зупиниться, тягне, підшукує для своєї думки образний вислів і завжди підшукає таке, що у двох-трьох словах ясно виразить те, що хотів сказати. Ми незабаром звикли до цього оригінального способу викладу, що гармоніював і з оригінальним виглядом Менделєєва й разом з тим допомагав засвоєнню того, що він говорив (В.Е. Тищенко).

3. Ключевський карбував закінчення вимовлених слів так, що для уважного слухача не міг пропасти жоден звук, жодна інтонація голосу, що звучав неголосно, але незвичайно ясно.

4. Неквапливість лекції була такою, що при невеликій навичці можна було... записувати, не користуючись стенографією, буквально слово в слово, як вона вимовлялася (П.І. Яковлев).

5. Із закритими очима, трохи розгойдуючись на кафедрі взад і вперед, не поспішаючи, низьким регістром свого баритона починав Соловйов промовляти свою лекцію й упродовж 40 хвилин рідко піднімав тон. Він саме промовляв, а не читав, а промовляв уривчасто, наче різав свою думку тонкими скибочками, і його було легко записувати...

При уривчастій вимові лекція Соловйова не була уривчаста за своїм складом, текла рівно й плавно, великими періодами з підрядними реченнями.... Читання Соловйова не зачіпало й не зачаровувало, не било ні на почуття, ні на уяву, але воно змушувало міркувати. З кафедри чувся не професор, що читає в аудиторії, а вчений, що міркує вголос у своєму кабінеті.

...У Соловйова легкість промови походила від ясності думки, що вміла знаходити собі потрібне вираження в слові. Голос, тон і склад промови, манера читання – вся сукупність його викладацьких засобів і прийомів давала зрозу­міти, що все, що говорилося, було ретельно й давно продумане, зважене й обмірюване, відвіяне від усього зайвого, що звичайно пристає до зріючої думки, і одержало свою теперішню формулу, остаточну обробку. От чому його думка чистим і повновагим зерном падала в уми слухачів (В.О. Ключевський).

1. За цими матеріалами підготуйте невелике повідомлення на кожну з тем, попередньо склавши робочий план.

• Що головне в лекціях, що захоплюють слухачів?

• Чи може захопити лекція, що читається за записом?

• Як діє на слухачів зовнішність оратора, його міміка, поза, жести?

2. Придумайте тему для свого повідомлення за спогадами про публічні виступи. Складіть робочий план повідомлення. Залежно від того, перед ким ви будете виступати, визначите мету промови й придумайте її заголовок.

3. Уявіть собі, що у вас є можливість відвідати лекції на різні теми. Яку з них ви б вибрали? Чому? (Тема актуальна, тема цікава для вас, ви нічого про це не знаєте; ви захоплені цим питанням тощо).

• Чудо літургії. Усипіння й смерть.

• Українська естрада: яка вона?

• Переддень Відродження: творчість Данте й живопис Джотто.

• Платне чи безкоштовне має бути навчання в школі й вузі?

• Як улаштувати домашній комфорт.

Назвіть самі теми лекцій, які вам хотілося б послухати.

4. Відомий судовий оратор і блискучий лектор А.Ф. Коні порекомендував так починати виступ про М.В. Ломоносова. Якій аудиторії може бути адресований цей виступ?

У вступі можна змалювати (коротко – неодмінно коротко, але сильно!) кар­тину втечі в Москву хлопчика-дитини, а потім: минуло багато років. У Петер­бурзі, в одному зі стародавніх будинків часів Петра Великого, у кабінеті, заставленому фізичними приладами й заваленому книгами, кресленнями й рукописами, стояв біля столу чоловік у білій перуці й придворному мундирі й пояснював Катерині II нові досліди з електрики. Чоловік цей був той самий хлопчик, що колись темної ночі втік з рідного дому.

5. Складіть робочий план виступу на одну із запропонованих нижче тем, підберіть матеріал до неї, напишіть свій виступ (хвилин на 2–3), запам’я­тайте його й виголосіть:

• Чи можу я стати лідером? (Яким я уявляю собі лідера?)

• Гарна й погана реклама на телебаченні.

• Книги, які я переріс.

• Моє ставлення до детективної літератури.

6. Складіть робочий план виступу на тему, що цікавить вас, доберіть матеріал до неї, напишіть свій виступ (хвилини на 2–3), запам’ятайте його й виголосіть. При підготовці виступу врахуйте певний тип слухачів.

7. Розгляньте схему 3 (див. рис. 3):