Основні правила поведінки в спорі:
Доводячи справедливість своєї думки, не бути голослівним, використовувати переконливі аргументи.
Поважати співрозмовника, не допускати імпульсивної оцінки його думки: «Ви не праві», «Ви помиляєтеся», «Ви все переплутали» і тощо. Краще сказати: «Я думаю, інакше», «Я розумію вас, але не можу повністю погодитися із цією позицією, і от чому...»
Дотримуватися теми розмови, не переводячи її в інше русло.
Говорити не все, що можна сказати, а тільки те, що допомагає вирішити спір.
Не вважати, начебто те, що зрозуміло для вас, завжди зрозуміло й для іншого.
Звертатися до того, чия думка оскаржується, використовуючи особову форму, у тому числі й звертання по імені (імені та по батькові).
Не прагнути будь-що довести свою правоту. Якщо співрозмовник говорить справу й виявився правий, то треба змінювати свою точку зору. Визнавати свої помилки не означає приниження в очах партнера по спілкуванню.
Використовувати «луну-відповідь» – повторення фраз співрозмовника: «так ви говорите, що....» (для кращого розуміння його точки зору).
Ніколи не гарячитися в спорі. Віддавати собі накази: «Зупинися! Навіщо я кричу?»
Уникайте формулювань, що ускладнюють плин суперечки:
Замість:
«Всі ви повинні визнати...»
«Я впевнений у тому, що...» «Коли-небудь ви зрозумієте...»
Доцільно:
«Чи не думаєте ви, що...»
«У мене склалося враження, що...»
«Чи згодні ви з тим, що...»
Підготуйте усне повідомлення «Логічність – основа переконливості промови». При підготовці використайте схему 1 (див. рис. 1):
Рисунок 1. Схема 1
II. Психологічні основи риторики
Дайте відповідь на запитання:
Як перебороти страх перед публічним виступом?
Як установити контакт із аудиторією й здобути прихильність?
Як утримати увагу слухачів?
Як привернути увагу слухачів?
Як впливати на емоції слухачів?
Прочитайте основні прийоми залучення й утримання уваги в усному виступі, розширте їх власними коментарями й доповніть такими, які ви самі виробили.
НЕСПОДІВАНКА. Використати в мовленні несподівану й невідому слухачам інформацію, а також яскраві формулювання з «оживляючим ефектом».
ГУМОР. Не «засушувати» мовлення. Включати в усний виступ смішні, парадоксальні приклади, веселі жарти, забавні історії. Пам’ятати при цьому про доречність і міру використання гумору.
СПІВПЕРЕЖИВАННЯ. Захоплено описувати події, що зв'язують вас зі співрозмовниками; використовувати такі факти, які змушували б аудиторію співпереживати, співчувати.
ПРОВОКАЦІЯ. На короткий час викликати в слухачів реакцію незгоди з викладеною інформацією (оцінкою інформації).
ПИТАННЯ. Частіше формулювати запитання до співрозмовників. Краще починати запитання словами «Чому...?», «Чим пояснити...?», «У чому причина...?», « Чи згодні ви...?»
ПАУЗИ В МОВЛЕННІ. Вони підсилюють напруженість, втягують співрозмовників в обговорення, проблеми (обмірковування ідей, речень). Крім того, паузи, у мовленні оратора відновлюють зоровий контакт із аудиторією.
ЗМІНА ТЕМПУ Й ТОНАЛЬНОСТІ. Найважливіші думки й складні проблеми виділяти гучністю голосу й більш повільним темпом мовлення.
МОВНІ НАКАЗИ. Періодично використовувати в мовленні вирази типу: «Зверніть увагу на...», «Уявіть собі, що...», «Майте на увазі...»
ЕКСПРЕСІЯ. Вибрати такі формулювання, які помітно відрізняються від звичного стилю (яскраві порівняння, влучні словосполучення).
АПЕЛЯЦІЯ. При необхідності використовувати посилання на авторитет співрозмовників і відомих для аудиторії фахівців (теоретиків і практиків).
Ознайомтеся з розділами «Оратор і слухачі», «Загальний досвід і міркування» книги професори Бременського університету X. Леммермана. «Учебник риторики», М., 1999. – С. 191–233 і дайте відповідь на запитання: «Як ви розумієте вислів «будь-яке мовлення подібне до облоги душі слухача»:
Чому основою будь-якої відповідальної промови є чесність?
Чи справедливо вважають звертання першим кроком до зближення оратора зі слухачами?
Що таке психологія мас?
Що таке «акторська лихоманка»? Назвіть способи впоратися з нею.
Прочитайте методичні рекомендації «Вісімнадцять способів домогтися впевненості при публічному виступі», прокоментуйте їх, по можливості, доповніть власними порадами:
Виробіть правильне ставлення до своїх страхів. Твердо знайте: аудиторія рідко буває вороже настроєною. Невелика кількість адреналіну не принесе шкоди. Як стверджує Гельвецій: «Думка входить у свідомість через ворота почуттів». Професійні оратори, актори теж переживають хвилювання, коли з’являються перед аудиторією.
Аналізуйте свою аудиторію або свого передбачуваного співрозмовника, почувайте його настрій.
Готуйтеся, готуйтеся, готуйтеся!
Зробіть «заспокійливі» записки (плани, власні імена, дати, образні вислови тощо).
Уявіть свій успіх: уважну аудиторію, упевнену посмішку, себе, упевненого й переконливого мовця.
Використовуйте аудіовізуальні засоби.
Практикуйтеся, практикуйтеся, практикуйтеся, але не в день свого виступу.
Заздалегідь ознайомтеся з кімнатою, де ви будете виступати.
Розслабтеся, відпочиньте й уникайте будь-якого збудження:
Будьте впевнені у своєму вступі й висновку.
Подбайте про температуру, освітлення та вентиляцію.
Одягніться так, щоб ваш костюм сприяв успіху.
Не витрачайте енергію до виступу.
Установіть «контакт очей» з декількома дружелюбними особами.
Говоріть голосно, щоб розігнати нервозність.
Використайте свою дотепність, але не заготовлені жарти, які можуть і не спрацювати.
Постарайтеся уникати помилок. Але не вибачайтеся, якщо їх допустите, більшість слухачів навряд чи помітять помилки.
Не тримайте себе занадто серйозно.
Ознайомтеся із книгою Д. Карнегі «Як завойовувати друзів і впливати на людей», розкажіть, як пропонує автор стати хорошим співрозмовником, справити гарне враження, у чому секрет мистецтва поводження з людьми, як зацікавити їх. Чи згодні ви з порадами автора книги, чому?