Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
історія україни .docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
192.76 Кб
Скачать

3.Урср в 1946-1950-х рр.

Війна принесла багато втрат Україні. У важких умовах жила більшість населення України.Досить складним залишалося внутрішньополітичне становище, особливо в західних регіонах України, де з поверненням радянської влади з небаченою силою спалахнула боротьба з ОУН - УПА.Після завершення війни Україна активно виходить на міжнародну арену.Одним з найважливіших наслідків Другої світової війни для України було остаточне визначення західних кордонів УРСР. 16 серпня 1945 року між СРСР і Польською республікою укладений договір про радянсько-польський кордон. За цим договором, кордон між обома країнами встановлювався вздовж лінії Керзона. 10 лютого 1947 р. підписаний радянсько-румунський договір. 26 листопада 1944 р. в Мукачеві І з’їзд делегатів народних комітетів Закарпатської України ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР. 29 червня 1945 р. підписано договір та протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз'єднання з радянською Україною. На Ялтинській конференції (лютий 1945 р.) США та Великобританія погодились підтримати пропозиції Радянського Союзу щодо прийняття на Установчій сесії ООН Української РСР та Білоруської РСР в члени Організації Об’єднаних Націй. 25 квітня 1945 р. делегація УРСР взяла участь в установчій конференції ООН в Сан-Франциско. Україна стала однією з країн засновниць ООН. У внутрішній політиці головним завданням була швидка відбудова економічного потенціалу республіки. У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства Української РСР на 1946 – 1950 рр.” В ньому були визначені такі головні завдання:збільшити обсяги промислового виробництва на 3 % у порівнянні з 1940 рр. збільшити виробництво електроенергії на 13 % від довоєнного рівня;підвищити продуктивність праці на 36 %;досягнути довоєнний рівень посівних площ, відновити довоєнне поголів’я худоби всільському господарстві.Наслідки відбудови промисловості слід оцінювати позитивно. В роки четвертої п’ятирічки (1946 – 1950 рр.) обсяг промислового виробництва у цілому перевищив довоєнні показники на 15%, тобто на 10% більше ніж планувалося.Проте були і серйозні недоліки. Відбудова промисловості здійснювалась екстенсивними методами, ще більше поглибилась диспропорція у розвитку важкої і легкої промисловості В грудні 1947 р. була одночасно скасована карткова система та проведена конфіскаційна грошова реформа.Сільське господарство за підсумками четвертої п’ятирічки досягло лише 90% довоєнного рівня. Для виконання плану нереальних хлібозаготівель влада часто вдавалась до репресивних заходів. Неминучим наслідком такої політики став голод взимку 1946 – 1947 рр., який у тій чи іншій мірі охопив всі обл України за виключенням західних. Усього у 1946 – 1947 р. від голоду померло близько 800 тис. осіб, з них найбільше в Харківській, Запорізькій, Ворошиловградській, Сталінській та Одеській областях.

Білет5 Перші державні поселення на теориторії України. 1.Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці (IX – перша половина VII ст. до н.е.), але маючи своїх царів кіммерійці так і не змогли утворити повноцінну державу. У VII ст. до н.е. могутня хвиля скіфських племен витіснила кіммерійців з Причорномор’я. Підкоривши більшість місцевого населення причорноморських степів скіфи у II пол. VII ст. до н.е. утворили політично-консолідоване об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до III ст. до н.е. За Геродотом територія цього державного утворення розташовувалась у межиріччі Дунаю та Дону.Столицею Великої Скіфії було Кам’янське городище на Дніпрі. Територія держави ділилася на номи, очолювані призначеними царем вождями. Характерною рисою скіфського суспільства була його неоднорідність. Кульмінаційним став кінець V ст. до н. е. Саме в цей час відбулася якісна зміна: патріархально-родовий скіфський племінний союз перетворився на рабовласницьку державу на чолі з царем. В основісистеми управління скіфським суспільством лежала «варварська демократія». Влада царя не була абсолютною і обмежувалася радоюскіфських племен та народними зборами усіх воїнів. Найбільшого розквіту Скіфія досягла в IV ст. до н. е., під час правління царя Атея. III ст. до н. е.— період занепаду скіфської держави.У III ст. до н. е. в поволзько-приуральських степах сформувався союз кочових іраномовних племен — сарматів. Хоча сарматам і не вдалося подолати родоплемінну відособленість, консолідуватися в єдиний етнос і створити, подібно скіфам,власну повноцінну державу, вони активно діяли на історичній арені протягом шести сторіч, залишивши сліди своєї діяльності на величезній території

2.Повстання 1591-1593 рр.Косинського.Приводом до збройного виступу Косинського стала його суперечка за землю з представниками родини Острозьких – київським воєводою Костянтином-Василем Острозьким та його сином Янушем. Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь. У битві під П’яткою 23-31 січня 1593р. повстанці зазнали поразки і уклали компромісну угоду, за якою повстання припинялося, козаки зобов’язувалися визнати владу короля, а К.Косинського зняти з гетьманства. Однак повстання не припинилося. У травні 1593р. Косинський на чолі загону спробував оволодіти Черкасами, але при цьому загинув.Наслідки і значення: -масове покозачення селян і міщан; -на захоплених територіях запроваджувався козацький лад; -повстання збагатило досвід у боротьбі за свої права; -поширення козацьких звичаїв «на волості» сприяло утвердженню у свідомості українців нового соціального ідеалу – козацтва; смерть загальновизнаного лідера (Косинського) відчутно вплинула на розгортання козацького руху.НаливайкоПісля походу восени 1595 року в Угорщину Северин Наливайко почав організовувати визвольне повстання проти Речі Посполитої. Він звернувся з листом до польського короля, обґрунтовуючи доцільність створення в межиріччі Дністра та Бугу козацької території на чолі з виборним гетьманом, яка мала б служити плацдармом для боротьби з татаро-турецькою агресією.Спочатку козацьким військом захоплено Волинь.Потім бойові дії перейшли на терени Білорусі.На початку 1596 року С.Наливайко об’єднав свої сили із загонами Г. Лободи й М. Шаули.24 березня 1596 року під Білою Церквою козаки завдали поразки ворожому авангарду, а в бою біля урочища Гострий Камінь обидві сторони зазнали серйозних втрат.Тут Наливайко був обраний гетьманом.Протягом року він утримував під козацьким контролем значну частину України та Білорусі.Завершенню козацького повстання передувала жорстока кровопролитна битва.Довідавшись про наближення головних сил ворога, козаки почали відступ на схід. В урочищі Солониця біля Лубен вони були оточені армією С.Жолкєвського й через 2 тижні капітулювали. Разом із кількома значними старшинами С. Наливайко був виданий полякам і після жорстоких тортур страчений 11 березня 1597 року у Варшаві.

3.Початком російської збройної агресії на території України була анексія Криму , яка була спрямована на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єктів Російської Федерації, що було здійснено протягом березня 2014 р. Насильницька анексія Криму не визнається українською державою, не визнається Генеральною асамблеєю ООН, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, а також суперечить рішенню Венеціанської комісії, натомість російською владою трактується як "повернення Криму до Росії". Згідно із Законом України територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається тимчасово окупованою територією.Конфронтація насильства у Донецькій, а згодом у Луганській областях розпочалася в середині квітня 2014 р., коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу (зокрема, Слов'янську, Артемівську та Краматорську). Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних Сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.Першим кроком на шляху перебудови освітньої галузі став прийнятий Верховною Радою України ще в 1991 р. Закон "Про освіту", який визначив школу як основу духовного та соціально-економічного розвитку держави. Згідно з законом та доповненням до нього освіта мала бути доступною, гуманною, незалежною від політичних партій, громадських і релігійних організацій, забезпечувати рівні можливості для всіх людей та інше.В 1990 р. Було створено Українську наукову асоціації (УНА), В 1994 р. Академію наук України проголошено Національною. Вагомий внесок у відтворення історичної пам'яті та повернення забутих імен діячів культури і мистецтва зробили Спілка письменників України та її друковані органи: газета "Літературна Україна", часопис "Вітчизна" та інші.Україна завжди мала добрі спортивні традиції . Після здобуття незалежності було створено національний олімпійський комітет (НОК) .Перше Олімпійське золото для незалежної України здобула Оксана Баюн

Білет 6 1.Причини занепаду Київської держави Період розпаду та занепаду державності (друга третина ХІІ ст. - перша половина ХІІІ ст.) характеризується загостренням міжусобної боротьби, посиленням нападів кочовиків, економічним застоєм. Сильні доцентрові тенденції спостерігаються під час княжіння Ярополка Володимировича (1132-39), Всеволода Ольговича (1139-46), Ізяслава Мстиславича (1146-54) та Ростислава Мстиславича (1158-67). Занепад Києва почався з розгрому міста в 1169 р. військами володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського. Остаточне зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 р. ознаменувало собою завершення київського періоду в історії України. Давньоруська держава розпалася на 15 окремих земель, які не визнавали влади Києва.

Серед причин занепаду Київської Русі можна назвати такі:

• надто великі для середньовіччя розміри держави за відсутності захищених природних кордонів, надзвичайна родючість земель, що притягувала завойовників;

• розвиток вотчинного землеволодіння, княжі чвари та міжусобиці;

• слабкість державного устрою, невпорядкованість права успадкування великокнязівського престолу за наявності величезної кількості нащадків;

• перманентна зовнішня агресія кочових народів (із 1061 по 1210 половці вчинили 46 набігів на руські землі), татаро-монгольська навала;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]