- •Предмет і завдання патологічної фізіології. Нозологія. Етіологія. Патогенез
- •Історія розвитку патологічної фізіології.
- •Основні поняття загальної нозології:
- •Принципи класифікації хвороб.
- •Молекулярні механізми альтерації клітин:
- •Роль медіаторів у регуляції судинних реакцій при запаленні:
- •Регуляція збільшення проникності судинної стінки при запаленні:
- •Проліферація і репарація.
- •Особливості пухлинних клітин.
- •Особливості злоякісних пухлин:
- •Мутаційні механізми:
- •Антибластомна резистентність.
- •Механізми захисту пухлин від імунного нагляду:
- •Гормони, що регулюють вуглеводний обмін:
- •Патогенез
- •Залежність вмісту води в організмі та її перерозподіл між водними секторами від віку і статі
- •Осмотично активні речовини та осмотичний тиск в нормі та при патології
- •Ефективні осмотично активні речовини як головна рушійна сила переміщення води між водними компартментами
- •Механізми підтримання сталості обєму і тиску крові
- •Особливості вео у дітей раннього віку та причини і механізми їх розвитку
- •Потреба дітей у воді та натрії
- •Різновиди, причини та наслідки порушень вео в дітей
- •Обмін електролітів та його порушення
- •Обмін натрію та особливості його порушення в дитячьому віці
- •Обмін калію та його порушення в дітей
- •Обмін кальцію та його порушення в дітей
- •Обмін магнію та його порушення в дітей
- •Обмін хлору та його порушення в дітей
- •Обмін фосфору та його порушення в дітей
Залежність вмісту води в організмі та її перерозподіл між водними секторами від віку і статі
Загальна кількість води у ембріона людини в перші місяці перевищує 90%, у новонароджених (табл. 2) сягає 75-80%, у віці 3-6 місяців зменшується до 70%, а з 5 років та у дорослих чоловіків дорівнює 60%. У жінок та гладких чоловіків води 50-55%, а у людей похилого віку – 45-55%. Вся вода розподіляється між двома головними рідинними компартментами: внутрішньоклітинним і позаклітинним. У дорослого 2/3 води знаходиться всередині клітин, у дитини грудного віку – біля половини, а у новонародженого – ще менше. При цьому внутрішньоклітинний обєм найбільш сталий, а зміна загальної кількості води відбувається за рахунок позаклітинного сектора. Позаклітинна рідина поділяється на внутрішньосудинну, інтерстиціальну і трансцелюлярну, до якої відносяться спиномозкова, плевральна, перикардіальна, внутрішньоочеревинна, си-новіальна рідини, а також вода, яка знаходиться у травному каналі. Найбільш
Таблиця 2. Середній загальний вміст води в організмі та окремих його компартментах у % до маси тіла в залежності від віку
Вік
|
Загальна вода |
Внутрішньо-клітинна вода |
Позаклітинна вода |
|
плазми |
інтерстицію |
|||
Недоношені новонароджені |
80 |
33 |
6 |
40 |
Доношені новонароджені |
75 |
34 |
5,5 |
35 |
3 місяці |
70 |
35 |
5 |
30 |
6 місяців |
70 |
38 |
5 |
26 |
1-3 роки |
65 |
40 |
5 |
19 |
5-10 років |
60 |
40 |
4,5 |
15 |
Дорослий |
60 |
40 |
4,5 |
15 |
Худорлявий дорослий |
65 |
41 |
5 |
17 |
Гладкий дорослий |
50 |
36 |
4 |
9 |
сталим з усіх позаклітинних компартментів є обєм внутрішньосудинної рідини, від якого залежить нормальна робота серцево-судинної системи, а отже й існування організму. Він майже не відрізняється в дітей та дорослих. Якщо в дорослих плазма крові становить біля 5% маси тіла, а сама плазма на 90% складається з води та на 7% з білка, то внутрішньосудинна вода становить близько 4,5% від маси тіла. Найменш стабільною є інтерстиціальна або міжклітинна рідина, до якої відноситься і лімфа. Вона у новонароджених складає 1/2 всієї води, а у дорослих – лише 1/4. Трансцелюлярна вода за нормальних умов становить 1-2% маси тіла, але може значно збільшуватися, наприклад, при асциті.