- •1. Праця як предмет наукового економічного дослідження.
- •2. Економіка праці в системі наук.
- •3. Населення як демоекономічна категорія.
- •4. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.
- •5. Економічна активність населення.
- •6. Поняття трудового потенціалу.
- •7. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •8. Сутність соціально-трудових відносин та фактори, що їх обумовлюють.
- •9. Формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки.
- •10. Якість трудового життя як критерій стану соціально-трудових відносин.
- •11. Соціальна політика та соціальний захист населення.
- •12. Сутність соціального партнерства.
- •13. Система соціального партнерства в Україні.
- •14. Роль держави в системі соціального партнерства.
- •15. Правове регулювання трудових конфліктів в Україні.
- •16. Регулювання трудових відносин на основі системи колективних договорів.
- •17. Сутність, форми прояву та особливості ринку праці.
- •18. Основні елементи ринку праці.
- •19. Сегментація ринку праці в сучасних умовах.
- •20. Механізм функціонування сучасного ринку праці.
- •21.Інфраструктура державного регулювання ринку праці та її функції.
- •22. Гнучкість ринку праці.
- •23. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості.
- •24. Державне регулювання зайнятості в Україні.
- •25. Економічна сутність безробіття та його фактори.
- •26. Види та форми безробіття.
- •27. Соціальний захист від безробіття в Україні.
- •28. Правові аспекти регулювання зайнятості населення в Україні.
- •29. Міжнародний досвід регулювання зайнятості населення.
- •30. Державна служба зайнятості як головний інфраструктурний елемент ринку праці.
- •31. Суть, зміст і завдання організації праці.
- •32. Класифікація робочих місць, їх організація, планування, обслуговування, атестація та раціоналізація.
- •33. Сутність та методи нормування праці.
- •34. Класифікація витрат робочого часу. Основні методи їх вивчення.
- •36. Сутність продуктивності та ефективності праці.
- •37. Показники та методи вимірювання продуктивності праці.
- •38. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
- •39. Механізм управління продуктивністю праці в сучасних умовах господарювання.
- •40. Вартість робочої сили, фактори, які впливають на її формування.
- •41. Доходи населення. Диференціація доходів населення.
- •42. Функції та елементи оплати праці.
- •43. Форми і системи оплати праці. Сучасні системи оплати праці.
- •44. Рівень життя, нерівність і людський розвиток.
- •45. Законодавче регулювання оплати праці в Україні.
- •46. Сутність і значення планування праці.
- •47. Планування продуктивності праці.
- •48. Планування чисельності працівників.
- •49. Планування фонду оплати праці.
- •50. Планування соціального розвитку трудових колективів.
- •51. Система трудових показників у сфері праці.
- •52. Методика аналізу чисельності, структури та руху кадрів.
- •53. Методика аналізу продуктивності праці.
- •54. Методика аналізу витрат на оплату праці.
- •55. Звітність у сфері праці.
- •56. Аудит у сфері праці.
- •57. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення.
- •58. Основні причини виникнення та види міжнародної трудової міграції.
- •59. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура.
53. Методика аналізу продуктивності праці.
Аналіз чисельності і структури працюючих починають з оцінюванню їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності проти розрахункової чи проти минулого періоду. При цьому окремо виділяють склад і структуру персоналу основної діяльності .
Важливими характеристиками зміни чисельності і структури робітничих кадрів є:
а) відносне скорочення приросту чисельності працюючих стосовно зростання обсягу виробництва та фінансових результатів господарської діяльності;
б) підвищення частки робітників у складі персоналу основної діяльності як передумова зростання продуктивності його праці.
Разом з цим, велике значення приділяють аналізу забезпеченості підприємства кваліфікованими кадрами та надлишку чи нестачі робітників у провідних виробничих підрозділах за професіями і спеціальностями. Періодичний аналіз професійного складу робітників має важливе значення для поліпшення технічного процесу і дає змогу виявити нестачу чи надлишок робочої сили за тією чи іншою професією, спеціальністю та проводити оперативні заходи щодо поліпшення професійного складу кадрів робітників.
Аналіз професійного складу кадрів здійснюють способом порівняння необхідної і фактичної чисельності робітників за кожною професією.
У результаті виявляють найнезабезпеченіші робочою силою ділянки виробництва та невідповідність кваліфікації робітників виконуваним роботам. Враховуючи неможливість чіткої комплектації виробничих підрозділів кадрами заданої кваліфікації, застосовують різні форми опанування суміжних професій. Невідповідність між кваліфікацією робітників і характером виконуваних ними робіт погіршує техніко-економічні показники роботи підприємства чи його підрозділів. При перевищенні кваліфікації робітників над розрядністю робіт нераціонально використовують кваліфіковані кадри, зростає собівартість продукції за рахунок непродуктивних доплат, послаблюється стимул до високопродуктивної праці. В іншому разі збільшується брак, погіршується використання виробничого устаткування й інструменту, зменшується обсяг виробництва продукції і т. ін. Однією з важливих умов успішної роботи підприємства є постійний склад робітників. Склад працюючих постійно змінюється, що характеризує коефіцієнт обігу.
Аналіз руху робочої сили передбачає детальне вивчення процесів, пов’язаних з прийманням та звільненням працівників підприємства. З цією мстою вивчається загальний обсяг руху працівників, причини звільнення (з диференціацією за категоріями персоналу), якість та джерела покриття додаткової потреби в персоналі.
У процесі аналізу чисельності персоналу розрізняють явочну, облікову і середньооблікову чисельність працівників підприємства.
Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу.
Облікова чисельність – це обліковий склад працівників на певну дату звітного періоду. До облікового складу працівників підприємства слід включати всіх працівників, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один і більше днів.
Середньооблікова чисельність працівників за звітний період визначається шляхом додавання чисельності працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця та діленням одержаної суми на число днів місяця.
Важливим, у процесі аналізу є порівняння явочної чисельності з обліковою з мстою визначення об’єктивних чи невиправданих причин невиходів працівників на роботу. Для здійснення аналізу руху робочої сили доцільно використовувати аналітичні показники: Коефіцієнт обороту з приймання персоналу, Коефіцієнт обороту з вибуття персоналу, Коефіцієнт плинності кадрів, Коефіцієнт постійності складу персоналу, Коефіцієнт загального обороту персоналу, Коефіцієнт змінюваності персоналу.