Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora_OA.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
820.74 Кб
Скачать

1.Предмет та методи фінансової науки.

Фінансова наука вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні й використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного та соціального розвитку. Фінанси існують об'єктивно, тому пізнання їх функціонування пов'язано з аналізом, вивченням і точним описанням фактів, що належать до процесів здобування державою і підприємницькими структурами необхідних коштів для втілення своїх цілей.

Предметом фінансової науки є діяльність держави, підприємницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов'язані зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів. Тобто предметом є економічні в ідносини з приводу формування, розподілу і використання централізованих а децентралізованих фондів у грошовій формі.

Предметом науки про фінанси є фінансові відносини, які виникають на всіх рівнях

господарювання:

-Загально-державному (мікрорівні)

-Регіональному(рівень адміністративно - територіальних одиниць)- місцеві органи

-Макрорівні (рівень суб‘єктів господарювання)

-Міжнародному рівні- міжнародні суб’єкти господаювання: інститути і уряди

Фінансова наука вивчає факти і явища в конкретних умовах організації держави та інтересів різних верств населення. Але врахування цього повинно здійснюватися виходячи з поняття закономірностей фінансових явищ, їхньої об'єктивної необхідності.

Фінансова наука входить до складу соціально-економічних наук, проте вона вивчає вужче коло фінансових явищ - лише ті, що пов'язані з перерозподілом за допомогою фінансів валового внутрішнього продукту. Це диктує необхідність застосування певного методологічного підходу до вивчення фінансового життя в країні. Передусім необхідності врахування інтересів усіх учасників процесу створення валового внутрішньою продукту: держави як представника суспільства в цілому, виробничих структур і безпосередньо зайнятого в суспільному виробництві населення.

Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об'єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.

Фінансова наука повинна бути впорядкованим процесом одержання знань, їхньою повною систематизацією відповідно до існуючої економічної ситуації в державі. Фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тільки при використанні певних методів пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи індукції і дедукції.

2.Фінансові відносини: сутність, сфери, об’єкти та суб’єкти.

Фінанси – це сукупність грошових відносин, повязаних з формуванням, мобілізацією і розмішенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом віртості створенного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного богатства.

Фінанси — це не просто гроші, доходи чи видатки або суспільне чи персоніфіковане багатство, а сукупність відносин, насамперед розподільного характеру, які опосередковуються через доходи і видатки підприємницьких структур, держави, фінансових інституцій і міжнародних організацій.

Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються і фінансові відносини, і фінансова діяльність. Саме вони є тією універсальною властивістю, що поєднує всі аспекти функціонування фінансів. У них завжди чітко відображаються відносини двох суб’єктів з яскраво вираженим їх характером: обмін — оплата рахунків за товари і послуги; розподіл і перерозподіл — сплата податків, виплата дивідендів, отримання субсидій та ін. Вхідні потоки пов’язані або з формуванням фінансових ресурсів — надходження від розміщення акцій, отримання кредиту, бюджетні асигнування тощо, або з отриманням доходів — надходження оплати за товари, роботи, послуги. Вихідні потоки відображають або видатки чи витрати, або процес повернення фінансових ресурсів, що використовувались на поворотній основі, або розміщення тимчасово вільних ресурсів на фінансовому ринку.

Фінансові явища та процеси можна досліджувати на різних рівнях.

-Загально-державному (мікрорівні)

-Регіональному(рівень адміністративно - територіальних одиниць)- місцеві органи

-Макрорівні (рівень суб‘єктів господарювання)

-Міжнародному рівні- міжнародні суб’єкти господаювання: інститути і уряди

На рівні національної економіки, тобто на макрорівні, досліджуються інтегральні показники загальної величини фінансових ресурсів, їхня динаміка, взаємозв'язок із валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, їхня структура, розміщення за місцем володіння та розпорядження тощо.

Дослідження фінансових явищ і процесів на рівні підприємницької структури або окремого громадянина, тобто на мікрорівні, включає вивчення процесів створення й використання фондів фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб'єкта або окремого громадянина. Тут об'єктом дослідження є загальна сума валових доходів і валових витрат, амортизаційних відрахувань, прибутку, грошова вартість основних та обігових коштів.

Обєктами фінансових відносин є:

1)Національне богатство (вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів). Належить: основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси.

2)ВВП (додана вартість, віроблена у країні виробниками товарів, робіт, послуг у поточному році). Належить: Амортизація, З/п, прибуток, позичковий %, рента, непрямі податки.

Субєктами фінансових відносин є:

-домогосподарства

-фірми

-держава

-домогосподаства, фірми і держава за кордоном.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]