51. Система трудових показників у сфері праці.

Трудові показники – це сукупність якісних і кількісних вимірників ступеня ефективності використання живої праці в процесі виробництва. Вони прямо впливають на кінцеві результати діяльності підприємства, а саме на обсяг виробництва, собівартість, прибуток, рентабельність. Тому аналіз трудових показників має надзвичайно важливе значення при плануванні економічного і соціального розвитку підприємства.

Науковці вирізняють дві групи трудових показників: узагальнювальні та часткові.

Узагальнювальні показники відображають трудовий потенціал підприємства, ефективність та продуктивність праці, рівень матеріального стимулювання та оплати праці, а також ступінь використання фонду робочого часу.

1. У ринкових умовах господарювання надзвичайно важливим для кожного підприємства є визначення оптимальної чисельності працівників:

– забезпеченость підприємства персоналом (відповіднысть фактичної чисельності плановій потребі загалом та за окремими категоріями і группами).

Узагальнювальним показником, який характеризує кваліфікаційний склад працівників, є середній тарифний розряд, який визначається як арифметична середньозважена тарифних розрядів на підприємстві.

Чисельності працівників та динаміка її зміни визначається для попередньої оцінки загальної кількості працівників підприємства загалом та за окремими категоріями (групами) персоналу, а також зміни чисельності працівників порівняно з попередніми періодами.

Загальна зміна чисельності працівників має відповідати темпам розвитку господарської діяльності підприємства.

Рух робочої сили – показник, пов’язаний з прийманням та звільненням працівників підприємства.

Серед показників чисельності розрізняють явочну, облікову ісередньооблікову чисельність працівників підприємства.

Явочна чисельність включає всіх працівників, які з’явилися на роботу.

Облікова чисельність – це обліковий склад працівників на певну дату звітного періоду. До облікового складу працівників підприємства слід включати всіх працівників, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один і більше днів.

Середньооблікова чисельність працівників за звітний період визначається шляхом додавання чисельності працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця та діленням одержаної суми на число днів місяця.

2. Показники фонду робочого часу (ФРЧ) є основою для обґрунтування виробничої програми підприємства (порівняння трудомісткості виробничої програми і нормативного фонду робочого часу працівників основною виробництва).

3. Показники продуктивності праці характеризують ефективність праці, кількість та якість виконаної роботи за одиницю часу або витрати часу на виконання одиниці роботи. Основними показниками рівня продуктивності праці є виробіток і трудомісткість.

До узагальнювальних показників продуктивності праці належать середньорічний, середньоденний, середньогодинний виробіток на одного робітника, а також середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Індивідуальні показники – це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду.

4. Важливим трудовим показником є аналіз витрати на оплату праці

Вони характеризують оцінку доцільності застосування форм та систем оплати праці; активність запровадженої системи матеріального стимулювання; виявлення нераціональних витрат на оплату праці, що потребують удосконалення або ліквідації.

До часткових показників праці належать:

– фондоозброєність;

– зарплатомісткість;

– сума витрат, доходів, прибутку, що припадає на одного середньооблікового працівника.