Тема 17. «Закон вартості-закон товарного виробництва : сутність, механізм дії, функції».

Економічний зміст закону вартості.

Закон вартості — особливий економічний закон (діє у деяких су­спільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необ­хідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільне необхідною працею (за­траченою на виробництво товару з урахуванням умов її відтво­рення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

У найбільш загальній формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між ви­робниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспіль­не необхідних витрат на їх виготовлення.

Механізм дії закону вартості як стихійного рушія розвитку продуктивних сил проявляється таким чином. Ціни за якими товаровиробники реалізують свою продукцію на ринку, відповідають суспільно необхідним затратам праці. Товаровиробники, які здійснюють виробництво більш досконалими засобами виробництва, затрачають на виробництво продукції менше часу, ніж суспільно необхідний час. Тому при реалізації продукції вони збагачуються. Це штовхає інших товаровиробників підвищувати продуктивність праці шляхом удосконалення техніки і технології виробництва, організації праці тощо.

Закон вартості виконує найважливіші суспільні функції:

1.Ф-ція стихійногго регулятора виробництва.

Якщо товар виробляється більше ніж попит на них, то ціна буде падати і це буде служити стимулом для скорочення їх виробництва, та навпаки.

2.Є стихійним стимулятором технічного прогресу.

У конкурентній боротьбі перемагають і забезпечують собі високий дохід ті виробники, у яких індивідуальні витрати нище суспільних необхідних витрат.У такому положенні знаходяться виробники, у яких технічний рівень виробництва вище.Таким чином конкурентна боротьба спонукає їх технвчно вдосконалюючи виробництво.

3.Закон вартості веде до деференціації виробників.

 

Тема 18: «Перетворення грошей у капітал.Загальна формула капіталу і її протиріччя»

 

Аналіз формул простого товарного обігу та загальної формули капіталу:

 Існує 2 форми руху грошей:

1. Т-Г-Т

2. Г-Т-Г

В 1му випадку при простому товарному товарному обігу гроші виступають просто як гроші, таким чином відіграють роль попередників при обміні товарів.

У 2му випадку гроші рухаються як капітал.

Ці 2 форми мало чим відрізняються:

1. В обох випадках відбувається автокупівля продажу.

2. В обох випадках збігаються речовинні аспекти руху

3. В обох випадках виражені економічні відносини між продавцями та покупцями.

Однак між 2ма цими формами грошей існують принципові відмінності:

1. фази обігу протилежні

2. агенти обміну відіграють різну роль

У 1му випадку гроші витрачаються остаточно, а в 2му випадку вони лише авансуються.

Дана формула(Г-Т-Г^I)- загальна формула капіталу.

Ця формула несе в собі протиріччя за законами товарного виробництва, обмін здійснюється на рівні еквівалентів або рівних вартостей.

 Протиріччя загальної форми капіталу полягає в тому, що виявляється порушеною в вимогах закону вартості про обмін еквівалентів(Г<Г^I).

Як же вирішуються суперечності загальної формули капіталу?

Вирішення суперечності загальної формули капіталу на базі закону вартості К. Маркс пов'язує з виникненням робітника, по-перше, вільного як особа і, по-друге, вільного від засобів виробництва й засобів існування, тобто появою товару "робоча сила". Капіталіст купує на ринку робочу силу — специфічний товар, споживання дає йому змогу не тільки зберегти, а й збільшити вартість капіталу, виробивши додаткову вартість.