Модуль…Тема 9

Товарне виробництво — організація суспільного виробництва, за якої окремі продукти виробляються відокремленими товаровиробниками, і для задоволення Індивідуальних, колективних і суспільних потреб необхідна купівля-продаж на ринку цих продуктів, які стають товарами.

Причини виникнення та еволюція товарного виробництва

Товарне виробництво існувало вже 5—7 тисячоліть тому, за часів первісного суспільства. Тією чи іншою мірою воно було поширене в різних соціально-економічних системах. Так, автори посібнику «Україна і світ», характеризуючи економіку Стародавньої Греції, звертають увагу на те, що широкого розвитку набули у грецьких містах грошовий обіг і товарне виробництво. Щодо нашої країни, то тут вже на початку ХІІІ століття з'являється тенденція товарного ремесла, коли предмети вироблялися не тільки на замовлення, а й на продаж. Отже, існують спільні для різних історичних епох причини виникнення товарного виробництва.

Товарному виробництву властиві особливі сили розвитку, які виявилися в зародковій формі вже на початкових етапах виникнення елементів товарної системи, що протягом тисячоліть перетворилася на загальну форму виробництва. До них належать сили руху та постійного розвитку і вдосконалення виробництва, сили саморозвитку, саморегулювання. Якщо економіка тієї чи іншої країни пов'язана з товарним виробництвом, то держава (центр) не може зупинити розвиток виробництва, продуктивних сил, а може стати лише гальмом чи, навпаки, сприяти цьому розвиткові.

Товарне виробництво має такі основні риси:

1) суспільний поділ праці. В умовах товарного господарства виробництво складається з різнорідних і відокремлених господарських одиниць. Кожна з них спеціалізується на виробництві певного продукту, так, промисловість розпадається на різні галузі: текстильну, харчову, шкіряну, металургійну та ін.;

2) приватна власність на засоби виробництва. В процесі розкладу первіснообщинного ладу виникла приватна власність на землі та на засоби виробництва. Суспільний поділ праці створював умови для виникнення й утвердження приватної власності. Відносини приватної власності на засоби виробництва і продукцію є важливою рисою товарної форми виробництва;

3) обмін товарами як форма економічного зв’язку між виробниками. В умовах спеціалізованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляє не для себе, а на ринок, і через ринок отримує все необхідне, то єдиною формою зв’язку між товаровиробниками виступає обмін товарами;

4) стихійний характер товарного господарства. Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукцію на ринок і які залежать від ринку; це об’єктивно породжує стихію виробництва;

5) наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів. Простий обмін (Т—Т) поступово замінюється товарним обігом, а разом з грошима з’являються ціни.

Просте товарне виробництво — це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.

Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва.

Порівняльна характеристика

простого та капіталістичного товарного виробництва

Просте товарне виробництво

А. Виникає після першого суспільного поділу праці (скотарство

відокремлюється від землеробства).

Розвивається у зв'язку з другим і третім суспільним поділом праці (

ремесло відокремлюється від землеробства і скотарства; торгівля

відокремлюється у самостійну сферу діяльності).

Б. Грунтується на: дрібній приватній власності;

праці власника засобів виробництва; ручних знаряддях праці.

В. Регулюється в основному традиціями і госпо-дарями-панами. Ринок

новному традиціями і госпо-дарями-панами. Ринок

обмежується товарами: золотом, рабами, тканинами, посудом, продуктами

харчування,спеціями.

Відсутні ринки землі, робочої сили, грошей.

Капіталістичне товарне виробництво

А. Виникає в XVI ст. під впливом повсякденного запровадження у

економічне життя науки і технології. Розвивається у зв'язку з: первинною

механізацією праці (1770—1780 pp.); запровадженням парового двигуна,

залізниці (1830—1890); широким використанням електротехнічного та

важкого машинобудування (починаючи з кінця XIX ст. до цього часу).

Б. Грунтується на: великій приватній власності; найманій праці;

механічних знаряддях праці.

В. Регулюється в основному ринком, а також державними інституціями.

Ринок диференціюється на ринок засобів виробництва і ринок предметів

споживання. Об'єктом купівлі-продажу стають: робоча сила, земля, ліс,

паливно-енергетичні та сировинні ресурси, цінні папери, валюта, кредитні

ресурси, інформація.

Просте товарне виробництво грунтується в основному на праці самого

товаровиробника, якому і належить вироблений ним продукт. Таке

виробництво є дрібним, у ньому відсутній глибокий поділ праці.

Товаровиробник виконує всі операції при виготовленні готового продукту і

реалізує його з метою задоволення своїх потреб. Купівля-про-даж на такій

стадії розвитку товарного виробництва здійснюється через вільне

ціноутворення і стихійний розвиток.

Водночас у суспільствах, яким було притаманне просте товарне

виробництво, і виробництво, і розподіл в основному здійснювалися за

традиціями, що склалися, і за наказом господаря (пана).

За цих умов «робити гроші» вважалося непристойною справою, було гріхом.

Багатство у такому суспільстві належало не тим, хто «робив гроші», а

тим, хто мав привілеї, землю, тобто багатство було наслідком могутності.

Так, Юлій Цезар став багатим лише тоді, коли став правителем Іспанії.

Капіталістичне товарне виробництво створює ринкову систему, для якої

характерно те, що люди можуть не тільки вільно обирати собі роботу, а і

їх мають обрати. Праця, земля, природні ресурси, засоби виробництва

стають товаром. Таке виробництво перетворюється на високомеханізоване із

застосуванням комплексів машин, масове. Головними тут є галузі

матеріального виробництва, що постійно розвиваються.