Xj3dkhbhu речовин, що викидаються промисловими підприємствами,

пестицидів і мінеральних добрив, що застосовуються в сільському

господарстві, забруднень усіх видів транспорту, належать також

шуми транспортні, виробничі, іонізуюче випромінювання, вібрації,

світлові та теплові впливи.

Екологічна криза торкнулася вже й навколоземних просторів

біосфери. Одним із вражаючих наслідків антропогенного забруднення

атмосфери стало зменшення загального вмісту озону в атмосфері,

перш за все в стратосфері, де зосереджена основна його кількість.

Понад десять років тому над Антарктидою виявлено "озонову діру",

розміри якої з року в рік збільшуються, хоча з незначними

коливаннями. Отже, озоновому екрану, який формувався мільярди

років і завдяки якому організмами заповнився весь земний простір,

загрожує небезпека, створюється реальна загроза існуванню життя.

Техногенні пошкодження природного середовища поділяють на

механічні руйнування та забруднення. Перший (і найстаріший) тип по

шкоджень відбувається головним чином у місцях видобутку корисних

копалин і будівництв. Технологічними аспектами гармонізації

взаємодії суспільства і природи в цих умовах займається екологічна

технологія, а точніше, ціла група екологічних дисциплін.

Наприклад, питання технології гірничих розробок і будівництва

Інженерних споруд вивчає інженерна екологія.

До головних видів забруднень навколишнього середовища

належать:

механічні домішки (пил, попіл, шлаки, будівельне сміття

тощо), хімічне, радіоактивне, механічне, теплове, електромагнітне

й акустичне (шумове). Сюди слід додати і забруднення

хвороботворними та іншими живими організмами. Промислові

технології, пов'язані з хімічними та іншими забрудненнями природи,

є об'єктом дослідження промислової екології. Питаннями здорового

житла з точки зору інсоляції, шумів і вібрації, теплоємності,

електромагнітного забруднення тощо займається будівельна екологія.

Надзвичайно інтенсивно, особливо в зв'язку із аварією на ЧАЕС,

розвивається молода наука — радіоекологія. Дослідженням екології

хвороботворних мікроорганізмів займається паразитологія.

Різкі зміни у фізико-механічному та хімічному складах

ґрунтів, які виникають у процесі їх обробітку важкою

сільськогосподарською технікою та внаслідок непродуманої хімізації

земель, зумовили виникнення ще однієї наукової дисципліни —

агроекології. Вивченням міських біогеоценозів і пошуком шляхів їх

norhl3g`v3? займається урбоекологія. Безліч проблем

життєдіяльності міст (тверді та рідкі відходи, атмосферне заб

руднення, шуми тощо) зумовлюють розвиток комунальної екології.

Зняття запони секретності з діяльності військових полігонів і зон

бойових дій дало поштовх до розвитку беллоїдної (військової)

екології. До нових напрямів, щоправда, пов'язаних головним чином

із закритим типом екосистем, належить космічна екологія (екологія

людини та інших живих організмів у кораблі та відкритому космосі).

У процесі розвитку згадані спеціалізовані наукові галузі в

основному зосереджують свої зусилля на питаннях охорони природи і

раціонального природокористування. І все ж основою, фундаментом

усіх цих наук залишається екологія — "наука про біологію

середовища". І лише вона може знайти ключ до розв'язання проблем

сталого розвитку.

2. ВИДИ ПЛАТЕЖІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.

2.1 Плата за землю

Плата за землю в Україні стягується у виді земельного чи

податку орендної плати в залежності від того, знаходиться земельна

ділянка у власності чи передана у користування на умовах оренди.

Розмір плати за землю встановлюється в розрахунку на рік у виді

платежів за одиницю земельної площі і залежить від якості і

місцезнаходження ділянки виходячи з кадастрової оцінки землі.

Законодавчо стягування плати за землю регулюється Земельним

кодексом України, Законом України "Про плату за землю" від 9 липня

1992 р., нормами щорічних законів про Державний бюджет (вони

вносять зміни щодо розміру платежів).

Платниками є юридичні і фізичні особи — власники землі,

землекористувачі, орендарі земельних ділянок. Об'єктом

оподатковування є земельна ділянка, що знаходиться в чи власності

в користуванні, у тому числі на умовах оренди. У залежності від

призначення виділені групи земель сільськогосподарського і

несільськогосподарського призначення. Для числення плати за землю

встановлено два види середніх ставок — за 1 га земель

сільськогосподарських угідь і за 1 м2 у межах населених пунктів.

Середні ставки плати за землі сільськогосподарського призначення

диференційовані по областях у залежності від виду земель:

а) рілля і багаторічні насадження;