Тема 6 27

1. Модель управління як системоутворювальний комплекс методів, набору форм впливу, принципів 27

2. Компоненти управлінських моделей. 28

3. Комбінація управлінських моделей. 31

Тема 7 34

1. Техніка і форми передачі розпоряджень 34

2. Об'єктивізація доручень. 35

3. Рівномірність, конкретність завдань. 36

4. Свобода дії у виконанні. 37

5. Урахування суб'єктивних факторів у розпорядчій діяльності. 38

6. Зворотне делегування 40

7. Об'єктивність оцінювань 42

8. Право на помилку. Види помилок та наслідки 44

9.Заходи щодо профілактики та усунення помилок 45

10. Статичний та динамічний аспекти 46

11.Типові порушення та їх причини .Чому покликана служити дисципліна 47

12. Дисциплінарний вилив 49

13. Застосування системи стягнень та заохочень 51

14. Правила накладання дисциплінарних стягнень 53

Тема 8 55

1. Умови виникнення ризикової ситуації 55

2. Суб'єкт та об'єкт ризику 55

3. Зовнішні та внутрішні фактори ризику 56

4. Класифікація факторів ризику за аспектами прояву: економічні, фінансові, юридичні, соціально-психологічні 57

5. Аналіз та оцінювання ризику 58

6. Методи кількісного та якісного оцінювання ризику 61

7 Специфічність вибору альтернатив управлінських рішень в умовах ризику 61

8 Концепція управління ризиком 64

9. Інструментарій впливу на ризик 65

10. Модель поведінки системи управління в ситуації ризику 65

11.Критерії ризикозахищеності організації. 66

Тема 9. Управління результативністю менеджменту організації 68

1Класифікація інструментів інтенсифікації розвитку підприємства, таксономія методів 68

2.Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації 69

3. Області обмеження розвитку організації. 71

4. Діагностування якості менеджменту організації. 71

5.Система показників оцінювання ефективності і якості менеджменту організації. 72

Тема 3. Організаційний механізм менеджменту організації

1 Жорсткий» та «м'який» системний підхід до управління організаційними процесами

Жорсткий системний підхід до управління - це застосування насамперед технічних методів і нововведень у прогнозуванні і управлінні ресурсами і структурою організації. Організація розглядається як механічна система. Хоча, жорсткий системний підхід ефективний при плануванні, координації й контролю організаційної діяльності, але він органічний у сфері соціальних відносин, адже неможливо описувати поведінку людей технічними способами.

Існують три основні методи жорсткого системного підходу: системний інжиніринг, системний аналіз і дослідження операцій.

Системний інжиніринг - спосіб проектування складних систем, при якому досягається ефективна координація всіх компонентів

Під системним аналізом розуміється всебічний підхід до прийняття рішень, необхідний для правильного вибору або розробки напрямки діяльності.

Дослідження операцій - це набір наукових системних моделей обліку ймовірностей, ризику, за допомогою яких можливо запобігти і зіставити результати альтернативних рішень або стратегій. Відмінність м'якого системного підходу від жорсткого в тому, що він має справу з людиною, його світоглядом, цінностями, інтересами. Вже створюється не одна модель аналізу, а декілька, обговорюються різні точки зору, для того щоб визначити найбільш ефективний шлях організаційного розвитку. «М'які» концептуальні моделі є основою для дискусій щодо впровадження узгоджених змін. Однак, не завжди можливе досягнення консенсусу. Якщо влада визначає результат суперечки, тоді м'який системний підхід не буде ефективним. Спроба подолання цього обмеження реалізується в критичному системному підході. "М'який" системний підхід в організаційній теорії розроблявся П. Чекландом, Р. Акофф, С. Черчманом, Д. Кацем, С. Біром та ін

Критичний системний підхід виділяє цінність власне критики як такої. Інша сторона критичного знання полягає у розумінні сильних і слабких сторін організації як системи, а також доступних методів її системного дослідження.

Критичний системний підхід передбачає, що в організації існує суспільний тиск, що веде до появи і розвитку певних системних теорій і методологій, які є прийнятними для керівників, відповідають їх уявленням, і можуть допомогти прийняти правильне управлінське рішення. При цьому не відбувається ділення за типом, наприклад, «застаріле-прогресивне», і т. п., бо цей підхід визнає рівність всіх варіантів системних підходів. Така різноманітність свідчить про нові можливості використання більш ефективного вирішення проблемних ситуацій в організаціях .