Список літератури

1. Духнович О. В. Народна педагогія про загальні правила наставляння // Педагогіка: хрестоматія / уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С.38-41.

2. Макаренко А. С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Педагогіка: хрестоматія / уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л.Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С. 45, 48.

3. Макаренко А. С. Методика шкільного виховання // Педагогіка: хрестоматія / уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – С. 382-384.

4. Мороз О., Омеляненко В. Перші кроки до майстерності. – К. : Знання, 1992. – 26 с.

5. Мындыкану В. М. Педагогическая техника и мастерство учителя. – Кишинев : ШТНИИНЦА, 1991. – 198 с.

6. Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Г. Сучасні педагогічні технології. – К. : Просвіта, 2000. – Р.1.

7. Освітні технології / за заг. ред. О. М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.

8. Педагогічна майстерність / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Вища школа, 1997. – Р. 3.

9. Педагогічна майстерність: підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущеко, І. Ф. Кривонос та ін.; за ред. І. А. Зязюна.. – К. : Вища школа, 2004. – Р. 3.

10. Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. – К. : Радянська школа, 1981. – С. 194, 195.

11. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Педагогіка: хрестоматія / уклад.: А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – С.62-63.

12. Учителю о педагогической технике / Под ред. Л. И. Рувинского. – М. : Педагогика, 1987. – 160 с.

Лекція 11.

ТЕМА: ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

МЕТА: Обґрунтувати педагогічну пріоритетність розвитку вчителя, як творчої особистості

ПЛАН

11.1. Поняття про педагогічну творчість учителя в навчально-виховному процесі. Особливості педагогічної творчості.

11.2. Алгоритм педагогічної творчості. Етапи педагогічної творчості.

11.3. Умови, від яких залежить педагогічна творчість.

Структурно-логічна схема лекції

11.1 Творчість — суттєва ознака педагогічної діяльності, яка характеризується постійною спрямованістю учителя на пошук оптимальних за конкретних умов рішень.

На творчому характері педагогічної професії акцентують увагу класики педагогіки: Я.-А. Коменський, І. Г. Песталоцці, А. Дістервег, К. Д. Ушинський. В. О. Сухомлинський.

Так, А. Дістервег писав, що без потягу до наукової праці учитель підпадає під владу трьох демонів: механічності, рутини, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається.

К. Д. Ушинський підкреслював, що праця педагога більше, ніж якась інша, потребує постій­ного натхнення, пошуку.

Як показує аналіз діяльності українських учителів-новаторів М. П. Гузика, Т. Л. Сірик, В. Ф. Шаталова, О. А. Захаренка та інших, для них характерними є такі компоненти творчості:

• цілеспрямованість в роботі, її неперервність, циклічність, послідовність, взаємозв'язаність цілей, змісту, форм, методів, прагнення до цілісності;

• увага до духовного світу дитини, її здоров'я, знання сім'ї школяра, прагнення досягти всебічного, гармонійного розвитку дитини;

• різноманітність видів діяльності та їх оптимальний вибір;

• широкий діапазон використання форм навчальної діяльності, постійний пошук нових, максимальне використання можливостей кожної форми;

• діалектичний підхід до методів, пошук своєї системи методів, комплексу впливів на свідомість учнів;

• максимальна увага до самовиховання і самонавчання учнів;

• прагнення до узагальнення свого досвіду;

• духовність, окриленість всіх форм і методів навчання.

Під педагогічною творчістю слід розуміти такий варіант організації її професійної діяльності, який на реально-доступному рівні забезпечує:

1. максимально можливі у кожному конкретному випадку результати розв’язання навчально-виховних завдань, що стоять перед сучасною школою, при раціональних затратах робочого часу, власних зусиль і зусиль учня.

2. безперервне зростання загальної та професійної культури педагога, його активної пошукової діяльності, спрямованої на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Педагогічна творчість передбачає наявність у вчителя:

по-перше, комплексу загальних рис творчої особистості: ерудованості, почуття нового, здатності до самоаналізу і аналізу діяльності дітей і своїх колег, гнучкості і широти мислення, активності, волі, розвинутого уявлення;

по-друге, специфічних професійно-педагогічних особливостей і якостей особистості учителя: педагогічна спостережливість, розподілена увага, вміння цікаво передавати накопичені знання, розуміти точку зору учня, його інтереси, проектувати розвиток особистості школяра;

по-третє, досконалого володіння педагогічною технікою як матеріалізованою основою вільної творчості;

по-четверте, здатності до оптимізації процесу діяльності учнів, вибору найбільш результативних форм, методів, засобів навчання і виховання.

Особливості педагогічної творчості:

1. Педагогічна творчість жорстко лімітована, спресована в часі. Вчитель не може чекати, доки прийде «осяяння», він повинен знайти оптимальну методику заняття, яке відбудеться сьогодні, а найчастіше прийняти нове рішення на самому уроці в лічені секунди, якщо склалася не передбачена ним заздалегідь ситуація, можливе несподіване ускладнення. Тут, за словами А. С. Макаренка, потрібен негайний аналіз і негайна дія.

2. Будучи обмеженою в часі, здійснюючись безперервно і систематично, педагогічна творчість приносить плоди, що визрівають, як правило, далеко не відразу. Вчитель порівняно швидко отримує лише безпосередні, часткові, значною мірою тільки освітні результати своєї діяльності (знання, уміння, навички), не завжди може зіставити задум з його наслідком.

3. Оскільки педагогічна творчість тісно поєднана з навчально-виховним процесом, то вона завжди повинна приносити позитивні результати. Негативні припустимі лише в уявних пробах і прикидках, а такі способи перевірки гіпотез, як доказ від супротивного, доведення до абсурду, протипоказані в практичній діяльності вчителя.

4. Особливістю педагогічної творчості є те, що це завжди співтворчість. Вона тісно пов'язана, злита з творчістю усього вчительського колективу, кожного учня. Один з основних партнерів учителя по творчості – учень, надзвичайно складний, динамічний, неповторний. Діючий сьогодні педагогічний засіб, завтра виявляється безплідним. Нове втрачає привабливість і новизну, творче завдання сприймається вже як стереотипне. Чим краще організоване навчання, тим швидше росте учень як особистість. Ось чому необхідний постійний розвиток усіх елементів педагогічної системи: мети, змісту, засобів, методів, форм.

5. Відмінною рисою педагогічної творчості є те, що значна його частина здійснюється на людях, у публічній обстановці. Це вимагає від учителя уміння управляти своїми психічними станами, оперативно викликати в себе і учнів творчу наснагу.

6. Специфічний не тільки предмет педагогічної творчості – людина, яка розвивається, особистість, що формується, а й її «інструмент» – особистість учителя-творця (як відзначають дослідники психології творчості, що тільки в акторській і педагогічній діяльності ми зустрічаємося з цим унікальним збігом особистості та інструмента творчості), а також сам процес, що являє собою взаємотворчість партнерів, і, нарешті результат – знання, уміння, здібності, почуття, ідеали, що стають надбанням учня і які просувають його як особистість до нового етапу розвитку.[3, 13-15].

11.2. Професійна своєрідність діяльності педагога є те, що повна алгоритмізація її практично неможлива, хоча в педагогічній праці існує певна система прийомів і навичок, яким вчитель навчений. Однак ці прийоми і навички використовуються в постійно змінюючих нестандартних ситуаціях, які вимагають корекції.

У цьому полягає специфіка педагогічної творчості.

Етапи творчого процесу педагога:

1. виникнення педагогічного задуму, спрямованого на вирішення педагогічної задачі;

2. розроблення задуму;

3. впровадження педагогічного задуму в діяльність, спілкування;

4. аналіз і оцінка результатів творчості.

11.3. Творчість, особливо масова, не виникає сама собою. Для її розвитку і визрівання потрібні сприятлива атмосфера, стимулююче середовище, відповідні зовнішні і внутрішні умови.

До найбільш істотних зовнішніх (об'єктивних) умов, від яких залежить педагогічна творчість, слід віднести:

1. вимоги суспільства до школи, що відображають сучасну соціальну ситуацію, а також перспективи суспільного і науково-технічного прогресу;

2. рівень розвитку сучасної науки, особливо науки про людину, і передусім педагогіки і психології;

3. стан масової шкільної практики, у тому числі забезпечення професійної підготовки вчителів і забезпеченість школи засобами навчання, зокрема технічними;

4. методичні настанови, вміщені в програмах, підручниках, інструктивних матеріалах органів народної освіти; вимоги, що висуваються органами народної освіти, інспекторами і методистами до школи і вчителя;

5. педагогічна позиція певного колективу, його творчий потенціал, психологічна атмосфера, налаштованість на спільний пошук кращих вирішень, що багато в чому визначається якостями особистості керівників школи, а також вже усталеними традиціями [3, 15].