- •1.2. Змістові модулі з “основ педагогічної майстерності”
- •1.3. Структурно-логічні схеми лекцій
- •Список літератури
- •Лекція 3.
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Список літератури
- •Лекція 4
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Список літератури
- •Список літератури
- •Список літератури
- •Лекція 7. Тема: авторитет учителя
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Список літератури
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Поведінка вчителя у конфліктній ситуації
- •Список літератури
- •Логічно-структурна схема лекції
- •Вимоги до особистості творця.
- •Список літератури
- •Список літератури
- •Лекція 11.
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Список літератури
- •Лекція 12.
- •Структурно-логічна схема лекції
- •Список літератури
- •1.4. Практичні та лабораторні заняття
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •4. Структура професійного самовиховання вчителя початкових класів уключає такі компоненти:
- •6. Судження майбутнього вчителя про ступінь наявності в нього знань, умінь, навичок у співвідношенні з певним еталоном, зразком є:
- •Навчально-виховного процесу
- •Зміст заняття
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •2. Сердечність, м’якість, агресивність, наглість, підозрілість – це
- •3. Схильність бачити недоліки дітей і їх критикувати, ідеалізація учнів, інтерес чи байдужість до них – це
- •Картка самостійної роботи
- •Тестова карта оцінки стилю спілкування вчителя
- •Ключ до питальника
- •Стиль педагогічного спілкування
- •3. Якому стилю педагогічної взаємодії характерні такі риси: тон звертання дружній, товариський, вміє вислухати дітей, є неофіційним лідером класу, має чіткий перспективний план:
- •Зміст заняття
- •Приклад
- •Приклад
- •Завдання:
- •Приклад
- •Завдання:
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Завдання:
- •Приклад
- •Завдання:
- •План заняття
- •Література
- •Зміст заняття
- •1. Положення, що педагогічний такт – це форма поведінки, коли вчитель йде на моральний компроміс, в ім’я високих моральних цілей є:
- •2. Які з перелічених нижче положень є умовами, що сприяють оволодінню педагогічним тактом:
- •Учителя
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •2. Рольовий компонент педагогічного авторитету включає такі елементи:
- •3. Соціальний компонент педагогічного авторитету включає такі елементи:
- •Практичне заняття № 8.
- •Педагогічна техніка як прийом організації поведінки вчителя початкових класів. Артистицизм учителя.
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •1. Оволодіння комплексом прийомів, які допомагають вчителеві глибше, яскравіше, талановитіше виявити себе і досягти успіхів у навчально-виховній роботі є:
- •2. Система знань, необхідних учителеві для розв’язання стратегічних, тактичних, а також процедурних завдань під час організації навчально-виховного процесу є:
- •3. Які з поданих нижче принципів є принципами к.С. Станіславського, що можуть бути застосовані у процесі формування майбутнього педагога:
- •Картка самостійної роботи
- •Практичне заняття № 9-10. Тема: Педагогічна творчість учителя
- •Зміст заняття
- •Яка з перекислених характеристик не є особливістю педагогічної творчості:
- •Практичне заняття № 11. Тема: Організація співтворчої виховної роботи в початкових класах
- •Зміст заняття
- •План заняття
- •Зміст заняття
- •Початкових класів
- •Зміст заняття
- •Література
- •Зміст заняття
- •Лабораторне заняття № 4.
- •Література
- •Зміст заняття
- •Динамічні підготовчі вправи
- •Лабораторне заняття № 5.
- •Література
- •Зміст заняття
- •2. Контрольно-оцінний компонент модульної технології курсу “основи педагогічної майстерності”
- •Для н отаток для н отаток
Структурно-логічна схема лекції
3.1. Самовиховання – це усвідомлена діяльність, спрямована на можливу оптимальну реалізацію людини себе як особистості, тобто удосконалення самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок, подолання власних недоліків у процесі діяльності шляхом спеціальних вправ і тренувань.
Самовиховання є складовою самовдосконалення, своєрідним соціальним досвідом, який попередньо нікому не даний, але котрим необхідно оволодіти.
Професійне самовиховання з одного боку є продовженням, наслідком, умовою ефективності професійного виховання вчителів. З іншого – процеси професійного самовиховання і виховання органічно переплітаються.
Професійне самовиховання – це послідовні і логічні етапи формування професійних якостей особистості педагога, внаслідок чого зростає рівень його вихованості, удосконалюються мотиви і способи поведінки особистості та її діяльності.
У структуру професійного самовиховання входять такі компоненти: рефлексивний і релятивний.
Рефлексивний компонент професійного самовиховання – це процес самопізнання у формі роздумів над власними переживаннями, відчуттями, думками, над рівнем своєї готовності до педагогічної діяльності.
Релятивний (творчий) компонент професійного самовиховання – це свідома діяльність вчителя, спрямована на зміну, вдосконалення як своєї особи, так і рівня педагогічної майстерності.
3.2. Методи самовиховання – система прийомів і правил самовиховання, розроблена у відповідності до педагогічних принципів і закономірностей, використання яких сприяє ефективності самоформування особистості педагога і його професійних якостей.
Рефлексивний компонент досягається за допомогою таких методів: самоспостереження, самоаналіз і самооцінка.
Самоспостереження – це спостереження особистості за своєю діяльністю і переживаннями, тобто за своїми діями, вчинками, почуттями і думками. Самоспостереження розрізняють за часом. Воно буває безпосереднє і ретроспективне.
Самоаналіз допомагає вчителеві визначити причини, чому саме так сталося, внаслідок яких його особистіних якостей.
Самооцінка – це судження вчителя про ступінь наявності в нього знань, умінь, навичок у співвідношенні з певним еталоном, зразком.
Серед методів самовиховання, що сприяють релятивному компоненту, виділяють самопереконання, самонаказ, самонавіювання, тренінг.
Самопереконання сприяє здійсненню вольових зусиль, коли вчитель використовує нові докази, що розширюють і зміцнюють мотиви виконання ним накресленої програми.
Самонаказ використовується для виправлення конкретних недоліків і виховання позитивних якостей. Самонаказ, що відповідає основним життєвим цілям учителя, його переконанням, є більш ефективним, ніж той, що суперечить спрямованості особистості.
Самонавіювання – метод впливу на психіку, але без всякого критичного аналізу, ідеї.
Самонавіювання буває цілеспрямованим і нецілеспрямованим.
Самонавіювання, як метод творчого компоненту, вчителями використовують у ситуаціях для зняття надлишку психічної напруги перед тим, як зайти у клас, у конфліктних ситуаціях, також для створення творчого самопочуття.
Особливим методом творчого компоненту є тренінг, зокрема професійно-педагогічний тренінг, який є підгрунтям для складання студентами програми професійного самовиховання.