Поведінка вчителя у конфліктній ситуації

Для ефективного подолання конфліктної ситуації вчителеві необхідно обрати поведінку, враховуючи власний стиль, стиль інших, втягнутих до конфлікту людей. Психолого-педагогічна наука виокремлює такі стилі поведінки в конфліктній ситуації.

1. Авторитарний (силовий) стиль втручання в конфлікт.

2. Конкуренція або суперництво.

3. Уникнення.

4. Пристосування.

5. Замовчування конфлікту.

6. Співробітництво.

7. Компроміс.

Педагог повинен уміти успішно використовувати кожен зі стилів вирішення конфліктної ситуації, враховуючи конкретні обставини: вміти поступатися, йти на розумний компроміс, встановлювати партнерські стосунки й водночас обстоювати власну позицію, розширюючи арсенал стилів, а не діяти за єдиним стандартом.

8.4. Система проектування навчально-виховного процесу передбачає сукупність компонентів, що взаємопозв’язані між собою і наперед розкривають послідовність і характер взаємодії вихователів та вихованців.

Ефективність проектування навчально-виховного процесу визначається такими організаційно-педагогічними умовами:

1) забезпечення пріоритетності навчання та виховання серед інших педагогічних пріоритетів; 2) сприйняття, усвідомлення й реалізація педагогічними працівниками нової парадигми навчання та виховання; 3) створення й цілеспрямоване використання навчально-виховного середовища; 4) врахування в процесі складання проекту регіональних особливостей, специфічних умов діяльності навчального закладу.

Структура системи проектування навчально-виховного процесу має такий вигляд :

1) психолого-педагогічна діагностика фізичного, інтелектуального, соціального і духовного розвитку школярів; 2) визначення та обґрунтування педагогічних завдань, попереднє прогнозування; 3) організація (самоорганізація) діяльності та спілкування учнів; 4) моніторинг (відстежування) динаміки рівня їх життєвої активності; 5) регулювання (саморегулювання) і корекція (самокорекція) відхилень у фізичному, психологічному, соціальному, духовному розвитку і поведінці, а також міжсуб’єктної особистіснорозвивальної взаємодії в педагогічних системах; 6) аналіз і прогнозування педагогічних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному та груповому рівнях .

Проектування педагогічного процесу складається з трьох етапів:

1. моделювання; 2) власне проектування; 3) конструювання ;

Педагогічне моделювання (створення моделі) – це розробка мети (загальної ідеї) створення педагогічних систем, процесів або ситуацій і основних шляхів її досягнення.

Моделювання є поточне та перспективне.

До етапів педагогічного моделювання навчального процесу належить:

1. педагогічне цілеутворення;

2. конструювання змісту навчального матеріалу;

3. вибір методів і прийомів навчання;

4. вибір форм організації навчального процесу;

5. прогнозування результатів навчання.

Педагогічне проектування (створення проекту) – це майбутня розробка створеної моделі і доведення її до рівня практичного використання.

Педагогічне конструювання – це майбутня деталізація створеного проекту.

Проектування педагогічних ситуацій і задач можна організовувати у двох напрямках:

– через метод конкретних педагогічних ситуацій;

– через ситуативне проектування.

Розв’язання педагогічних ситуацій у процесі підготовки вчителя є не що інше, як відтворення й імітація процесів вироблення та прийняття рішень, що їх реально здійснює вчитель-практик. А саме, відтворення процесів:

1) аналізу педагогічних ситуацій;

2) проектування змісту і форм діяльності учнів;

3) реальної взаємодії вчителя та учнів.