§ 72. Zweigliedrige oder paarige Präpositionen.

nach ... zu – в напрямку до, в сторону до, nach dem Garten zu,

um ... willen – в ім’я (чого-н.), заради, через (щось),

von... an – з, починаючи з, від (якого-н. часу),

von ... auf – з, von Judend auf

von ... aus – з (чого-н.), von diesem Punkte aus,

von ... her – від, von Leipzig her,

bis an (Akk.) – до, bis ans Grab,

bis auf (Akk.) – до; аж до...; до самої, до самих; bis auf die Grundmauern niederbrennen; за виключенням

bis in – до bis in die Stadt,

bis gegen (Akk.) – приблизно, близько до, bis gegen Mitternacht,

bis nach (Dat.) – до, bis nach Berlin,

bis über (Akk.) – до, bis über die Knie,

bis unter (Akk.) – до, bis unter das Dach,

bis zu – до,

über ... hindurch – через,

um ... herum – через

Двочленні або парні прийменники (Zweigliedrige oder paarige Präpositionen) складаються з двох прийменників, або з прийменника та прислівника з близьким або подібним значенням, при цьому один прийменник посилює, уточнює значення другого. В таких сполученнях прийменник стоїть звичайно перед тим словом, до якого він відноситься, а уточнюючий (другий прийменник або прислівник) після нього.

• um den Friedens willen in der ganzen Welt … (в ім’я миру в усьому світі …)

• Von dieser Zeit an beginne ich Morgengymnastik zu machen. (Починаючи з цього часу я буду робити ранкову гімнастику.)

• Von diesem Tag an beginnen wir an einem neuen Problem zu arbeiten. (З цього дня ми починаємо працювати над новою проблемою.)

Виключенням є прийменник bis, що стоїть разом з другим прийменником перед тим словом, до якого він відноситься.

• Wir bleiben in dieser Stadt bis zum nächsten Montag. (Ми залишимося в цьому місті до наступного понеділка).

Die Syntax

Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає функцію слів у реченні, способи обєднання слів в словосполучення та речення, структуру і типи словосполучень та речень.

§ 73. Die Satzglieder (члени речення)

Підмет (das Subjkt) – це головний член речення, що означає предмет чи особу, який стосується висловлювання. Підметом може бути іменник або особовий займенник. Якщо невідомо, хто виконує дію, або діючої особи взагалі немає, тоді функцію формального підмета виконує неозначено-особовий займенник man або безособовий es.

Wir lesen. – Der Herr liest eine Zeitung. – Wir haben gerade gefrühstückt. – Die Sonne geht auf. – Man hat ihn gestern im Theater gesehen. – Es ist 7.30 Uhr.

Присудок (das Prädikat) – це головний член речення, що виражає дію, стан або ознаку предмета. (Через присудок передаються і інші категорії – час, спосіб, число). Присудки бувають дієслівні та іменні. Дієслівний присудок виражається дієслівними формами.

• Mein Freund arbeitet im Labor.

• Ich kann dieses Thema lernen.

• Mein Freund hat geglaubt tüchtig gearbeitet zu haben.

• Er wird bei uns übernachten.

В іменному присудку зв’язка завжди виражена дієсловом:

• Mein Freund ist ein tüchtiger Student.

• Er hat Hunger.

Дієслівні та іменні присудки можуть бути простими і складеними. У залежності від складності і, таким чином, розмірів присудка у ньому змінюється тільки одне дієслово. Це відмінюване дієслово може стояти в реченні тільки Präsens або в Präteritum (ідеться про змістове дієслово, або допоміжні дієслова, які у комбінації з незмінюваними формами створюють ту чи іншу дієслівну конструкцію).

• Meine Mutter steht gewöhnlich früh auf.

• Der Professor wird uns prüfen.

• Ich muss für meinen Aufsatz viel Material sammeln.

• Er wird bestimmt geschlafen haben.

Додаток (das Objekt) – це другорядний член речення, який називає предмет або особу, на які певним чином (прямим або непрямим способом) спрямована дія, що йде від підмета:

• Ich lese ein interessantes Buch.

• Ich kaufe der Mutter Blumen.

• Ich gratuliere dir zum Geburtstag.

Обставина (das Adverbiale). Обставинами називають такі другорядні члени речення, які вказують на спосіб, міру та ступінь дії, процесу, стану, міру, час, причину, мету, умову, допустовість існування предмета, явища тощо. В реченні обставина відноситься до дієслова. Обставина може передаватися:

1. іменником (з прийменником і без прийменника): In einem Jahr sind wir mit dem Studium fertig. Es hat den ganzen Tag geschneit.

2. прислівником: Er spricht deutsch gut.

3. числівником: Die Konferenz wird vom 12. bis 17. April dauern.

4. дієприкметником (Partizip I und Partizip II) в повній чи короткій формі: Das Stück war spannend.

Означення (das Attribut) – це другорядний член речення для вираження ознаки, приналежності, кількості предметів та осіб. Означення може належати до будь-якого члена речення, вираженого іменником і узгоджуватися з ним у роді, числі та відмінку. Таким чином означення може виражатися:

1. прикметником: ein interessantes Buch;

2. займенником: dieses Buch; meine Schulfreunde;

3. дієприкметниками (Partizip I und Partizip II); lesendes Mädchen; das gelesene Buch;

4. числівником; die dritte Tür; zwei Wochen;

5. іменником в Genitiv: die Wohnung des Vaters;

6. іменником з прийменником; das Geschenk für den Vater;

7. інфінітивною групою: den Absicht, nach Kaukasus zu fahren;

8. прислівником: die Treppe rechts.