- •Die Morphologie
- •§ 1. Das Verb (дієслово), Grundformen des Verbs (основні форми дієслова)
- •§ 2. Präsens (Gegenwart)
- •§ 4. Perfekt (vollendete Gegenwart)
- •§ 5. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „haben“ bilden:
- •§ 6. Das Perfekt mit dem Hilfsverb „sein“ bilden:
- •§ 7. Дієслова, які утворюють Perfekt або з „sein“, або з „haben“.
- •§ 8. Plusquamperfekt (vollendete Vergangenheit)
- •§ 9. Perfekt і Plusquamperfekt модальних дієслів, дієслів „lassen“, „helfen“, „lernen“, „lehren“, „bleiben“, дієслів руху, а також дієслів, що означають відчуття.
- •§ 10. Futur I (Zukunft)
- •§ 11. Futur II (vollendete Zukunft)
- •§ 12. Genus des Verbs (стан дієслова)
- •§ 13. Vorgangspassiv
- •§ 14. (Das Stativ) Zustandspassiv oder das resultative Passiv
- •§ 15. Subjektloses Passiv
- •§ 16. Der Konjunktiv
- •§ 17. Präsens Konjunktiv (Konjunktiv I)
- •§ 18. Значення і вживання Konjunktiv I в Präsens:
- •§ 19. Präteritum Konjunktiv (Konjunktiv II)
- •§ 20. Perfekt und Plusquamperfekt Konjunktiv
- •§ 21. Futur I und Futur II Konjunktiv
- •§ 22. Konditionales I und Konditionales II
- •§ 23. Значення і вживання Konjunktiv II:
- •§ 24. Beispiele der Verwendung des Konjunktivs:
- •§ 25. Der Imperativ
- •§ 26. Infinite Formen des Verbs. (неособові / іменні) форми дієслова.
- •§ 27. Infinitiv (інфінітив/ неозначена форма дієслова)
- •§ 28. Залежний інфінітив.
- •§ 29. Вживання Infinitiv з часткою «zu» або без «zu»:
- •§ 30. Der Infinitivsatz
- •§ 31. Modalverben, ihre Bedeutungen und Gebrauchsbeispiele.
- •§ 32. Вживання модальних дієслів для виразу впевненості, сумніву, припущення, наказу, побажання.
- •§ 33. Модальні дієслова з Infinitiv I Passiv:
- •§ 34. Повнозначні дієслова, які мають модальне значення.
- •§ 35. Das Verb „lassen“:
- •§ 36. Das Verb „brauchen“:
- •§ 37. Модальні конструкції з дієсловами „scheinen“ і „glauben“:
- •§ 38. Модальні значення дієслів „verstehen“,
- •§ 39. Інфінітивна група з дієсловами „pflegen“ і „suchen“:
- •§ 41. Infinitivkonstruktionen „um ... Zu“,
- •§ 42. Partizipien (дієприкметники)
- •§ 43. Partizip I
- •§ 44. Das Gerundivum
- •§ 45. Partizip II
- •§ 46. Die abgesonderten Partizipialfügungen
- •§ 47. Перехід Partizip I і іі в прикметники і прислівники.
- •§ 48. Das Substantiv. (Іменник) Der Artikel. (Артикль)
- •§ 49. Deklination der Substantive.
- •§ 50. Утворення множини іменників
- •§ 51. Deklination der Substantive im Plural.
- •§ 52. Das Adjektiv (прикметник)
- •§ 53. Deklination der Adjektive
- •§ 54. Zahladjektiv (Числівник)
- •§ 55. Die Grundzahlen
- •§ 56. Ordnungszahlen
- •§ 57. Die Bruchzahlen
- •§ 58. Das Pronomen (займенник)
- •§ 59. Personalpronomen (persönliches Fürwort)
- •§ 60. Possessivpronomen (besitzanzeigendes Fürwort)
- •§ 61. Demonstrativpronomen (hinweisendes Fürwort)
- •§ 62. Reflexivpronomen (das rückbezügliches Fürwort)
- •§ 63. Das unpersönliche Pronomen „es“
- •§ 64. Reziprokpronomen (die wechselbezüglichen Fürwörter)
- •§ 65. Interrogativpronomen (die fragenden Fürwörter)
- •§ 66. Relativpronomen (die bezüglicher Fürwörter)
- •§ 67. Indefinitpronomen und Negativpronomen
- •§ 68. Das Adverb (Прислівник)
- •§ 69. Die Pronominaladverbien
- •Verben mit präpositionalem Objekt
- •§ 70. Komparation der Adjektive und Adverbien (Ступені порівняння прикметників та прислівників)
- •§ 71. Die Präpositionen (прийменники)
- •§ 72. Zweigliedrige oder paarige Präpositionen.
- •Die Syntax
- •§ 73. Die Satzglieder (члени речення)
- •§ 74. Das erweiterte Attribut (поширене означення)
- •§ 75. Der Satz (речення)
- •§ 76. Der zusammengesetzte Satz
- •§ 77. Die Satzreihe
- •§ 78. Die zweigliedrigen Konjunktionen/Doppelkonjunktionen (подвійні сполучники)
- •§ 79. Das Satzgefüge
- •Inhalt:
§ 46. Die abgesonderten Partizipialfügungen
(дієприкметникові звороти)
Дієприкметникові звороти або групи вказують на обставину, яка супроводжує дію і виражається присудком всього речення. Частіше за все вони відповідають підрядному реченню часу, способу дії або причини, іноді умовному реченню і реченню обставини поступки.
Дієприкметник І (Partizip I) або дієприкметник ІІ (Partizip II), який вживається з пояснювальними словами, що його доповнюють, називається поширеним дієприкметниковим зворотом і утворює так звану діє прикмет-никову групу, яка на письмі відокремлюється комами. Переклад дієприкметникового зворота (або дієприкметникової групи) слід починати з дієприкметника.
• Mit Kupfer legiert, diente das Gold als Münzmetall. (Сплавляючись з міддю, золото служило металом для (виготовлення) монет).
• Von Versuchen zur Darstellung metallischen Chroms ausgehend, gelangte Goldschmidt zu seinem aluminothermischen Verfahren. (Виходячи з дослідів отримання металичного хрому, Гольдшмидт прийшов до свого флюміно-термічного методу.)
В реченні дієприкметниковий зворот завжди означає підмет. В поширеному дієприкметниковому звороті дієприкметник не має закінчення. В головному реченні Partizip стоїть на останньому місці, інколи – на першому.
• Sich auf seine Verantwortung besinnend, übernahm der Politiker das schwere Amt. (Усвідомлюючи свою відповідальність, політик зайняв важку посаду.)
або:
• Der Politiker übernahm, sich auf seine Verantwortung besinnend, das schwere Amt. (Політик зайняв важку посаду, усвідомлюючи свою відповідальність.)
В підрядному реченні дієприкметниковий зворот стоїть після підмета:
• Der Kranke war tief beunruhigt, nachdem die Ärzte, laut über seinen Fall diskutierend, das Krankenzimmer verlassen hatten. (Хворий був глибоко занепокоєний, після того як лікарі, голосно обговорюючи його випадок, залишили палату).
Merken Sie sich! Partizip I означає активний процес, Partizip II – пасивний:
• Napoleon, auf die Insel St. Helena verbannt, schrieb seine Memorien. (Засланий на острів Святої Олени, Наполеон писав свої мемуари.)
Partizip I у функції обставини способу дії за своїм значенням близький до підрядних речень способу дії, що вводяться сполучником „indem“.
• Viel lesend, bereichern wir unsere Kentnisse. (Багато читаючи ми збагачуємо свої знання.) = Indem wir viel lesen, bereichern wir unsere Kentnisse. (Завдяки тому, що ми багато читаємо, ми збагачуємо свої знання.)
Поширений Partizip II виконує функцію різних обставин, а саме:
обставини способу дії (Modalangabe). У цій функції Partizip II найчастіше сполучається з іменником у знахідному відмінку, утворюючи дієприкметникову групу:
• Zwei ältere Frauen, die Kopftücher unter dem Kinn verknotet, schritten über die schmalen Wege. – Підв’язавши хустки під підборіддям, дві жінки похилого віку, крокували вузенькими стежками
обставини часу (Temporalangabe). Така конструкція за своїм значенням близька до підрядних речень часу, які вводяться сполучниками „nachdem“, „als“ „wenn“:
• Nach Hause zurückgekert, machte ich mich sofort an die Arbeit. (Die abgesonderte Partizipialgruppe) – Повернувшись додому, я негайно взявся до роботи. = Nachdem ich nach Hause zurückgekert war, machte ich mich sofort an die Arbeit. (Temporalsatz) – Після того як я повернувся додому, я негайно взявся до роботи.
обставини причини (Kausalangabe). Така конструкція за своїм значенням близька до підрядних речень причини, які вводяться сполучниками „weil“, „da“:
• Die Einkaufe noch nicht besorgt, konnte ich nicht nach Hause gehen. (Die abgesonderte Partizipialgruppe) – Не зробив покупки, я не зміг повернутись додому. = Da ich die Einkaufe noch nicht besorgt hatte, konnte ich nicht nach Hause gehen. (Kausalsatz) – Оскільки я не зробив покупки, я не зміг повернутись додому.
обставини умови (Bedingungangabe). У такій функції поширений Partizip II за своїм значенням близький до підрядних умовних речень:
• Gründlicher vorbereitet, wäre uns dieser Versuch besser gelungen. (Грунтовніше підготовлений, цей дослід вдався б нам краще.)
• Besser isoliert, könnte man diesen Stromleiter verwenden. (Die abgesonderte Partizipialgruppe) – Цей провідник струму можна було б застосувати, якби він був краще ізольований. = Wenn dieser Stromleiter besser isoliert wäre, könnte man ihn verwenden. (Bedingungssatz) – Якби цей провідник струму був краще ізольований, його можна було б застосувати.
обставини поступки (Konzessivangabe). У такій функції поширений Partizip II за своїм значенням близький до підрядних допустових речень і вводиться допустовими сполучниками „obwohl“, „obgleich“, „obschon“, „trotzdem“, „wenn auch“:
• Obwohl erkältet, (doch) ging er zur Arbneit. = Obwohl er erkältet war, ging er (doch) zur Arbeit. – Хоча він і застудився, (все ж таки) він пійшов на роботу.