- •1.Концепція походження грошей
- •2.Причини,що породжують необхідність використання грошей.Труднощі обміну.
- •3.Суть грошей
- •5..Якісні властивості грошей:
- •6.Теорії грошей
- •7.Характеристика повноцінних і неповноцінних грошей
- •8.Готівкові та безготівкові форми грошей
- •9.Кредитні гроші
- •10.Металеві гроші
- •11.Паперові гроші,їхні ознаки
- •12.Вексель,його в-сті,види,реквізити
- •13.Особливості обігу векселів в Україні
- •14.Банкнота.Ознаки «класичної банкноти».Сучасні банкноти.
- •15.Чек,його різновиди
- •16. Особливості обігу чеків в Україні. Грошові та розрахункові чеки.
- •17.Депозитні гроші.
- •18.Електронні гроші
- •19.Платіжні картки
- •20.Грошова система, її призначення
- •21.Елементи грошової системи
- •22.Типи грошових систем
- •23.Біметалізм.Латинський монетний союз.
- •24.Монометалізм та його різновиди
- •25.Становлення та розвиток грошової системи України
- •26.Суть грошового обігу
- •27.Структура грошового обігу
- •28.Модель грошового обігу
- •29.Грошова маса, її структура. Грошові агрегати
- •30.Грошова база
- •31.Швидкість обігу грошей
- •32. Рівень монетизації економіки.
- •33. Закон грошового обігу
- •34. Економічна суть і особливості функціонування грошового ринку.
- •35. Інструменти грошового ринку
- •36. Суб’єкти грошового ринку.Ціна на грошовому ринку
- •37.Монетариська теорія попиту на гроші(Кембріджська школа, і Фішер, м. Фрідмен)
- •38. Кейсіанська теорія на гроші.
- •39. Пропозиція грошей.
- •40. Рівновага на грошовому ринку.
- •41. Суть та цільова спрямованість грошово-кредитної політики
- •42. Монетарний режим.
- •43. Норма обов’язкових резервів як інструмент грошово-кредитної політики.
- •44.Кредит овернайт
- •45. Операція репо.
- •47.Порядок проведення тендерів з підтримання ліквідності банків.
- •49.Операції на відкритому ринку як інструмент грошово кредитної політики.
- •50.Політика «дешевих» і «дорогих» грошей.
- •51.Поняття та необхідність проведення грошових реформ .
- •52.Класифікація грошових реформ.
- •53.Грошова реформа в україні.
- •54.Понятт,суб’єкти та об’єкти кредиту.
- •55.Передумови виникнення кредиту.
- •56.Причини,що обумовлюють необхідність кредиту.
- •57.Принципи кредитування
- •58.Форми забезпечення зобов’язань позичальника
- •59.Функції кредиту
- •60. Теорії кредиту
- •62. Види процента
- •61. Суть і функції процента
- •63. Форми кредиту
- •66. Поняття та структура кредитної системи.
- •67. Цб його призначення і статус.
- •68. Операції центрального банку.
- •72.Комерційні банки, їх види.
- •73.Органи управління та контролю банку.
- •74.Організаційна структура банку.
- •75. Операції комерційних банків. Обмеження на діяльність банків.
- •76.Функції банків
- •77.Поняття та функції фінансових посередників у ринковій економіці.
- •78.Небанківські кредитні установи.
- •79.Договірні ощадні інститути.
- •81.Поняття валюти та валютних цінностей,класифікація.
- •80.Інвестиції небанківських посередників
- •82.Поняття,об’єкти,суб’єкти,ціна на валютному ринку.
- •83.Структура валютного ринку.
- •85.Валютні операції та їх класифікація.
- •86. Валютні угоди з негайною поставкою
- •87. Особливості форвардних та ф’ючерсних угод.
- •88. Валютний опціон.
- •89.Валютний своп.
- •90.Валютний курс. Валютне котирування.
- •91. Купівельна спроможність валюти. Паритет купівельної спроможності.
- •92. Чинники, які впливають на валютний курмс:
- •94. Поняття і структура національної валютної системи.
- •93.Режими валютних курсів.
- •95. Поняття і структура міжнародної валютної системи.
- •96.Валютна політика і валютне регулювання.
- •97. Методи валютного регулювання.
- •99. Паризька валютна система, її ознаки.
- •100. Генуезька валютна система, її принципи.-
- •101. Принципи Бретен-Вудської валютної системи.
- •102. Ямайська валютна система її принципи-
- •103. Європейська валютна система її принципи.
- •104. Критерії конвергенції.
- •105. Спз як резервний і платіжний засіб мвф.
- •107. Група Світового банку
- •108. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •109. Банк міжнародних розрахунків
- •110. Європейський інвестиційний банк
108. Європейський банк реконструкції та розвитку
— міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира — Лондон). До Ради директорів входять Президент, три віце-президенти і 23 директори. Кожен віце-президент координує діяльність тієї чи іншої територіальної групи. ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% — у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій.
109. Банк міжнародних розрахунків
– спеціалізований міждержавний фінансовий інститут, який об’єднує на акціонерній основі частину фінансових ресурсів центральних банків 30 країн. Найвищий орган – загальні збори акціонерів, які скликаються щорічно. Розв’язанням готових питань займається Рада директорів. Місце перебування – м. Базель (Швейцарія). При банку також діє Комітет з питань банківського нагляду. Банк міжнародних розрахунків незмінно залишається центральною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членів, контролюється ними, надає чимало суто спеціалізованих послуг центральним банкам як членам БМР, так і іншим центральним банкам. Одна з основних цілей міжнародної діяльності Банку полягає в зміцненні міжнародної фінансової стабільності. БМР є місцем зустрічі представників центральних банків; є банком центральних банків — зберігає їх депозити, які становлять значну частку світових валютних резервів, здійснює розрахунки між ними на кліринговій основі; є агентом або довіреною особою з різноманітних міжнародних фінансових домовленостей.
110. Європейський інвестиційний банк
- державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Штаб-квартира розташована в місті Люксембург. Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується із внесків країн-учасниць. За рахунок випуску облігаційних позик на міжнародному грошовому ринку та на національних грошових ринках країн Європейського інвестиційного банку формуються залучені кошти банку. На рентабельні проекти надають звичайні кредити, на малорентабельні — пільгові. Керівні органи— Рада керуючих, Директорат і Правління. До Ради керуючих входять міністри фінансів країн ЄС. Вона визначає загальну кредитну політику, розглядає і затверджує річні баланси, вносить зміни до статутного капіталу. Директорат приймає рішення про надання кредитів та гарантій при залученні коштів встановленні відсоткових ставок. Оперативне керівництво здійснюють президент і п'ять його заступників.