- •1.Концепція походження грошей
- •2.Причини,що породжують необхідність використання грошей.Труднощі обміну.
- •3.Суть грошей
- •5..Якісні властивості грошей:
- •6.Теорії грошей
- •7.Характеристика повноцінних і неповноцінних грошей
- •8.Готівкові та безготівкові форми грошей
- •9.Кредитні гроші
- •10.Металеві гроші
- •11.Паперові гроші,їхні ознаки
- •12.Вексель,його в-сті,види,реквізити
- •13.Особливості обігу векселів в Україні
- •14.Банкнота.Ознаки «класичної банкноти».Сучасні банкноти.
- •15.Чек,його різновиди
- •16. Особливості обігу чеків в Україні. Грошові та розрахункові чеки.
- •17.Депозитні гроші.
- •18.Електронні гроші
- •19.Платіжні картки
- •20.Грошова система, її призначення
- •21.Елементи грошової системи
- •22.Типи грошових систем
- •23.Біметалізм.Латинський монетний союз.
- •24.Монометалізм та його різновиди
- •25.Становлення та розвиток грошової системи України
- •26.Суть грошового обігу
- •27.Структура грошового обігу
- •28.Модель грошового обігу
- •29.Грошова маса, її структура. Грошові агрегати
- •30.Грошова база
- •31.Швидкість обігу грошей
- •32. Рівень монетизації економіки.
- •33. Закон грошового обігу
- •34. Економічна суть і особливості функціонування грошового ринку.
- •35. Інструменти грошового ринку
- •36. Суб’єкти грошового ринку.Ціна на грошовому ринку
- •37.Монетариська теорія попиту на гроші(Кембріджська школа, і Фішер, м. Фрідмен)
- •38. Кейсіанська теорія на гроші.
- •39. Пропозиція грошей.
- •40. Рівновага на грошовому ринку.
- •41. Суть та цільова спрямованість грошово-кредитної політики
- •42. Монетарний режим.
- •43. Норма обов’язкових резервів як інструмент грошово-кредитної політики.
- •44.Кредит овернайт
- •45. Операція репо.
- •47.Порядок проведення тендерів з підтримання ліквідності банків.
- •49.Операції на відкритому ринку як інструмент грошово кредитної політики.
- •50.Політика «дешевих» і «дорогих» грошей.
- •51.Поняття та необхідність проведення грошових реформ .
- •52.Класифікація грошових реформ.
- •53.Грошова реформа в україні.
- •54.Понятт,суб’єкти та об’єкти кредиту.
- •55.Передумови виникнення кредиту.
- •56.Причини,що обумовлюють необхідність кредиту.
- •57.Принципи кредитування
- •58.Форми забезпечення зобов’язань позичальника
- •59.Функції кредиту
- •60. Теорії кредиту
- •62. Види процента
- •61. Суть і функції процента
- •63. Форми кредиту
- •66. Поняття та структура кредитної системи.
- •67. Цб його призначення і статус.
- •68. Операції центрального банку.
- •72.Комерційні банки, їх види.
- •73.Органи управління та контролю банку.
- •74.Організаційна структура банку.
- •75. Операції комерційних банків. Обмеження на діяльність банків.
- •76.Функції банків
- •77.Поняття та функції фінансових посередників у ринковій економіці.
- •78.Небанківські кредитні установи.
- •79.Договірні ощадні інститути.
- •81.Поняття валюти та валютних цінностей,класифікація.
- •80.Інвестиції небанківських посередників
- •82.Поняття,об’єкти,суб’єкти,ціна на валютному ринку.
- •83.Структура валютного ринку.
- •85.Валютні операції та їх класифікація.
- •86. Валютні угоди з негайною поставкою
- •87. Особливості форвардних та ф’ючерсних угод.
- •88. Валютний опціон.
- •89.Валютний своп.
- •90.Валютний курс. Валютне котирування.
- •91. Купівельна спроможність валюти. Паритет купівельної спроможності.
- •92. Чинники, які впливають на валютний курмс:
- •94. Поняття і структура національної валютної системи.
- •93.Режими валютних курсів.
- •95. Поняття і структура міжнародної валютної системи.
- •96.Валютна політика і валютне регулювання.
- •97. Методи валютного регулювання.
- •99. Паризька валютна система, її ознаки.
- •100. Генуезька валютна система, її принципи.-
- •101. Принципи Бретен-Вудської валютної системи.
- •102. Ямайська валютна система її принципи-
- •103. Європейська валютна система її принципи.
- •104. Критерії конвергенції.
- •105. Спз як резервний і платіжний засіб мвф.
- •107. Група Світового банку
- •108. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •109. Банк міжнародних розрахунків
- •110. Європейський інвестиційний банк
60. Теорії кредиту
-натуралістична теорія, капіталотворча теорія
Натуралістична теорія досягла найбільшого розвитку в епоху домонополістичного капіталізму. Основоположниками натуралістичної теорії кредиту є класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Міль. Зростання наприкінці 19 ст. та у 20 ст. ролі кредиту і значення банків у розвитку виробництва та державному регулюванні економіки послабити передумови для подальшого розвитку натуралістичної теорії . Її замінила капіталотворча теорія.
Суть натуралістичної теорії кредиту:
1)обєктом кредиту є тимчасово вільний капітал. 2)позиковий капітал- це дійсний капітал (у речовій формі) його рух збігається з рухом виробничого капіталу. 3)роль кредиту полягає в переході матеріальних благ від одного суб’єкта до іншого, тобто їхньому перерозподілі в суспільстві. 3)банки є пасивними посередниками в кредиті. 4)пасивні операції банків є первинними порівняно з активними.
Капіталотворча теорія. Основоположниками вважають шотландця Дж. Ло, міністра фінансів за часів правління короля Франції Людовіка 15. Дж. Ло вважав що кредит – це гроші і багатства і він спроможний надати руху всім невикористаним виробничим ресурсам. Згодом ідеї Дж. Ло розвинув англійський економіст Г. Маклеод. У Маклеода кредит і гроші це купівельна сила, а все, що має купівельну силу це багатство. Популярність капіталотворчої теорії зросла наприкінці 19 на початку 20 ст., що було зумовлено значним посиленням ролі банків в економіці.
На початку 20 ст. значний внесок у розвиток капіталотворчої теорії зробили Ган, Кейнс, Хансен. Вони трактували кредит як засіб створення капіталу. Ган, вважав що банки не просто перерозподіляють наявні в економіці капіталу, а надаючи кредити сприяють постійне економічне зростання і розвитку, кредит створює депозити і відповідно капітал.
Ідеї Гана розвинули Кейнс та його послідовники які вважали що кредит визначає економічний розвиток а кризи і безробіття можуть бути ліквідовані втручанням ЦБ та уряду в економічні процеси. На думку Кейнса високий рівень процента стимулює суб’єктів грошового ринку віддавати перевагу купівлі цінних паперів, а не вкладати у розширення вир-ва чи споживання.
Кейнс зробив висновок, що вплив кредиту на рівень процента є відчутним лише в певних межах після виходу за які розширене кредитування набуває інфляційного характеру. Його послідовники Семуельсон, Хансен, Харріс розвинули ідею про необхідність втручання держави в економічні процеси у тому числі застосовуючи кредит. Вони пропонували формувати грош-кред. політику шляхом зміни облікової ставки ЦБ.
62. Види процента
1) за економічним змістом: депозитний – виплачують клієнтам які вклали кошти в банк. Кошти, які зберігають на поточних вкладах можуть бути вилучені у будь-який момент на першу вимогу, тому на залишку коштів за цими рахунками банки нараховують низькі проценти. На рівень депозитного % впливають такі чинники: рівень облікової ставки; динаміка % ставок; термін залучення ресурсів; період повідомлення про вилучення вкладу; вид валюти;характер клієнта.
позиковий – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позикою. На рівень позикового% впливають макро і мікроекономічні чинники. Макроеконом. чиники- це співвіднош. попиту і пропозиції на ринку, грош-кред політика ЦБ, рівень облікової ставки, коливання валютного курсу, рівень конкуренції між банками. Мікроекон. чинники- це середній рівень плати за залучені ресурси, витрати банку на оформлення послуги і контроль за її погашення. об’єкт кредитування, термін погашення кредиту, платоспром. клієнта, ступінь ризику.
Позиковий % є вищим від депозитного. Маржа це різниця між % ставками за наданий кредит і за залучені ресурси. дисконтний - вилучають під час надання позик. Особливістю дисконтних позик є те що їхній номінальний розмір є більший від суми, яку фактично передають позичальнику в момент надання кредиту. обліковий - це один із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює для банків та інш. суб’єктів грош-кред. ринку, орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грош. коштів. ломбардний – ЦБ знімає із КБ у випадку їхнього кредитування під заставу цінних паперів. Він є вищим від облікової ставки.
2)за методами встановлення: фіксовані – незмінні протягом погашення кредиту. плаваючі – можуть змінюватись залежно від ситуації на грош-кред ринку залежно від фінанси. стану позичальника.
3) за способом нарахування : прості - нараховують у випадку, коли база для нарахування % є постійною. складні - нараховують тоді коли процент не виплачують за певний період, а приєднується до суми боргу для нарощення, тобто база для нарахування з кожним періодом збільшується.
4) за способом вилучення : періодичний - сплачують протягом усього терміну кредитування. одноразовий – сплачують одним платежем, після закінчення терміну кредитування одночасно з головною сумою кредиту.
5) за урахуванням інфляції : номінальний – не скоригований на зміну рівня цін. реальний – це номінальний скоригований на темп інфляції в країні.
6) за механізмом коригування: ринковий – встановлюється на грошовому ринку на певний момент часу. базовий – є результатом середніх впливів чинників на рівень % ставок. середній – це %, який переважає в країні впродовж тривалого періоду.
7) за охоплення витрат: ефективний охоплює крім процента визначеного в кредитному договорі комісійні витрати пов’язані з обслуговуванням кредиту. ефективний % є вищим від процента за договором і повніше відображає витрати клієнта у зв’язку з отриманням кредиту.