![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •34.Монголо-татарська навала на київську русь. Встановлення золотоординського іга
- •38. Приєднання західноукраїнських земель до Русі. Особливості їх розвитку. Піднесення Галицького і Волинського князівства.
- •39. Галичина за часів правління Ростиславовичів
- •40. Волинь до середини 12ст. Утвердження ілки мстиславовичів.Обєднаня Волині Романом
- •41.Утворення Галицько-Волинського князівства.Роман мстиславович.
- •42.Війна за галицьку-спадщину 1205-1238
- •43.Князювання Данила Романовича Галицького
- •44. Галицькі і волинські землі за наступників Данила
- •45.Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •48.Боротьба за руську спадщину. Входженя українських земель до вкл.
- •49.Соціально-економічнета становище укр населення у складі вкл
- •50. Великий князь Литовський вітовт
- •51.Велике княжіння Руське .Свидригайло
- •52. Московсько-литовськи війни та їх вплив на розвиток українських земель.
- •53.Люблинська унія ті включення українських земель до складу Речі Посполитої
- •54. Політичне та соціально-еконмічне становище укр. Земель у складі Речі посполитої
- •55.Берестейська церковна унія.Становище укр православної церкви.Діяльність братств.Полемічна література
- •56.Становище українських земель у складі Московської держави.
- •57.Культура україни в 14-пер пол. 17ст
- •58.Формування та рання історія українського козацтва
- •63.Гетьман Сагайдачний
- •64.Походи козаків пороти татар і турків
- •67. Козацько-селянські повстання в кінці XVI – на початку XVII ст.
- •68. Повстання під проводом к. Косинського
- •69. Повстання під проводом с. Наливайка та г. Лободи.
- •70. Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими та Бута.
- •71. Козацькі повстання під керівництвом Острянина та Гуні. «Ординація Війська Запорозького».
- •72. Українська національна революція середини XVIII ст.: основні етапи та їх характеристика.
- •73. Причини національно-визвольного повстання під проводом б. Хмельницького.
- •74. Політичний портрет б. Хмельницького.
- •75. Національно-визвольна війна під проводом б. Хмельницького. Характеристика основних етапів.
- •76. Формування Української держави в ході національної революції під проводом б. Хмельницького.
- •77. Зовнішня політика Богдана Хмельницького.
- •78. Корсунська битва.
- •79. Битва під Пилявцями.
- •80. «Статті про устрій Війська Запорозького» б. Хмельницького.
- •81. Західний похід української армії під проводом б. Хмельницького.
- •82. Збаразько-Зборівська кампанія.
- •83. Зборівський мирний договір.
- •84. Битва під Берестечком.
- •85. Білоцерківський мирний договір.
- •86. Батозька битва.
- •87. Жванецька кампанія.
- •88. Переяславська рада та «Березневі статті».
- •89. Полководці б. Хмельницького. (на вибір декілька)
- •90. Доба «Руїни» в історії України: загальна характеристика.
- •91. Гетьманування ю. Хмельницького.
- •92. І. Виговський та його боротьба за незалежність України.
- •93. Гадяцький договір.
- •94. Гетьманування і. Брюховецького.
- •95. П. Дорошенко та його боротьба за возз’єднання України.
- •96. Гетьманування п. Тетері.
- •97. Гетьман і. Самойлович та його боротьба проти татарсько-турецької загрози.
- •98. Доба гетьмана і. Мазепи.
- •99. Пилип Орлик. «Пакт і Конституція…»
- •100. Ліквідація Гетьманщини в Україні.
99. Пилип Орлик. «Пакт і Конституція…»
(11.Х 1673 —1742 ?). Гетьман українського козацтва на еміграції. Очолив групу старшин, яка склала «Конституцію прав і свобод українського війська». В ній, на думку деяких істориків, уперше в Європі було створено модель незалежної держави, заснованої на принципах демократії, хай і станово обмеженої.
Положення Конституції (1710): У тексті документа її автори називають територію держави Малою Руссю, Військом Запорозьким, Україною.
Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
100. Ліквідація Гетьманщини в Україні.
Із 70-х pоків XVIII ст. царський уряд Катерини II починає поетапну ліквідацію Запорозької Січі.Основні причини: 1) Успішне завершення російсько-турецьких війн. 2) Перенесення кордону Російської імперії на південь до Чорного моря. 3) Втрата Запорозькою Січчю свого військового значення в боротьбі з турками та татарами. 4) Участь козаків у повстаннях проти Речі Посполитої та Російської iмпepiї (гайдамацький рух, селянська війна під керівництвом Є. Пугачова, селянські повстання проти феодального гніту). 5) В абсолютистській централізованій державі, якою була Росія, недоречними були демократичні порядки та республіканська форма правління, які мала Січ. 6) Зміцнення в Pociї феодальних порядків (прагнення старшини та дворян захопити велику кількість родючих земель, закріпачити козаків).Навесні 1775 р. Катерина II доручила генералу Петру Текелію захопити з військом Січ, знищити Kіш та встановити над козаками «єдине начальство». У червні 1775 р. війська Текелія оточили Січ та зруйнували укріплені споруди. Артилерія та клейноди були вивезені, частина старшини заарештована, козацтво переведене в селянський стан.У ceрпнi 1775 р. в царському маніфесті Катерини II офіційно оголошувалося про ліквідацію запорозького козацтва та самої назви «запорозький козак». Запорозькі козаки або перетворювалися на кріпаків, або переселялися на Кубань, Кавказ, Дунай та за Дунай. Там вони заснували нові січі. Землі Запорозької Січі були роздані у володіння дворянам та старшині.Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був Петро Калнишевський (1690— 1803 рр.). Десять років поспіль козаки обирали його кошовим отаманом. Кілька зимівників Калнишевського перетворилися на населені пункти, наприклад селище Петрівка (поблизу Дніпропетровська). Саме звідси походить всесвітньо відомий художній промисел — петриківський розпис. П. Калнишевський дбав про будівництво храмів у межах Вольностей Війська Запорозького, надаючи великі кошти на їx спорудження. За його участі було створено церковно-приходські школи в паланкових поселеннях, січові школи. П. Калнишевський їздив до Петербурга відстоювати права запорожців від зазіхань російського уряду.Після зруйнування Січі П. Калнишевський за наказом Катерини II без жодних підстав був заарештований та засланий до Соловецького монастиря (Архангельська обл.). Понад чверть століття він провів в одиночній камері, доки 1801 р. не був звільнений указом Олександра I. Але за власним бажанням П. Калнишевський залишився у монастирі, де помер у віці 112 років. Його могила на головному подвір’ї Соловецького монастиря збереглася до наших часів.Демократичний характер козацьких порядків не відповідав колоніальній політиці царизму. У другій половині XVIII ст. залишки української автономії були знищені. Козацтво як політичну силу Гетьманщини було ліквідовано. В Україні встановлювався суспільно-політичний устрій, характерний для всієї царської Росії.