84. Битва під Берестечком.

18 червня — 10 липня 1651 р. Відбувся один з кульмінаційних моментів Визвольної війни. На початку лютого 1651 р. підступно порушивши Зборівську мирну угоду 1649 р. між урядом Речі Посполитої і Б. Хмельницьким, польське військо під проводом М. Калиновського вдерлося на козацьку територію і наприкінці місяця облягло Вінницю. Повстанські загони І. Богуна розбили нападників, примусивши їх відступити на Волинь. Там 12 травня вони з'єдналися з основними силами Речі Посполитої на чолі з королем Яном Казимиром. У червні до Берестечка наблизився Б. Хмельницький з козаками й союзниками — татарами кримського хана Іслам-Гірея III.

18 червня між супротивними сторонами розпочалися дрібні сутички, а 20-го відбулася генеральна битва. Польське військо не змогло прорвати правого флангу Хмельницького, де стояли козаки, тому вдарило по лівому. Татари, які там оборонялися, не витримавши артилерійського вогню й натиску регулярного війська, кинулися втікати. Намагаючись зупинити орду, Хмельницький несподівано потрапив у полон до свого союзника — кримського хана. Зрада Іслам-Гірея поставила козаків у надзвичайно скрутне становище їхній табір було оточено з трьох боків, а з четвертого — шлях заступало непролазне баговиння. І Богун, узявши на себе загальне командування українським військом, у ніч на 10 липня наказав збудувати переправу-гатку через болото і р. Пляшівку. Під час відступу полягло багато козаків, особливо в бою з поляками, що вдерлися до незахищеного, по суті, табору. Однак Богунові пощастило вивести селянсько-козацькі полки на Київщину. Поразка під Берестечком негативно вплинула на подальший хід Визвольної війни.

85. Білоцерківський мирний договір.

Договір між польським урядом і гетьманом України б. Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.За умовами договору Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; територія, підвладна Б. Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством; реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. чоловік; Україна позбавлена права виступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством; гетьман зобов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони; гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами; Чигирин на основі привілею короля залишався за гетьманом; Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті польський король буде призначати і звільняти гетьманів.Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою. Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.