56.Становище українських земель у складі Московської держави.

Остаточне визволення Росії від залежності Орди справило великий вплив на історичну долю українського народу. Вже Великий князь Іван III офіційно проголосив своїм головним завданням у галузі зовнішньої політики боротьбу за возз'єднання всіх земель, що входили до Київської Русі, в єдиній Російській державі, вважаючи всіх їх своєю "отчиною". Таким чином, в політиці московських князів українські землі визначалися як складова і невід'ємна частина Російської держави. З метою реалізації цієї ідеї Іван III здійснив спробу дипломатичним шляхом примусити уряд Литви визнати за ним цей титул, однак зазнав невдачі. Це стало приводом до початку в 1498 році російсько-литовської війни. Литва Втратило майже третин своєї території,зокрема чернігово-сіверщину і смоленськиНезадоволена своїм становищем, частина української аристократії проявляла симпатії до Москви. У другій половині XV ст. частина православних українських феодалів почала переходити від великого князя литовського під владу великого князя московського.На початку XVI ст. почалися переселення селян, городян і козаків з українських земель у складі Литви до Російської держави; Москва сприяла цьому. На службі в прикордонних фортецях протягом першої чверті XVI ст. з'являються українські козаки ("черкаси") - переселенці з Київщини та Черкащини.

57.Культура україни в 14-пер пол. 17ст

Падіння у середині XV ст. Візантійської імперії зумовило корінний перелом у духовному житті українського суспільства. Після певної паузи у розвитку української культури, своєрідного інтелектуального та культурного застою, розпочинається її переорієнтація на західну цивілізацію. Виявом цих якісних змін стали:— відхід від візантійських зразків та канонів (в іконописі постаті святих виходять за межі візантійських умовностей і набувають рис індивідуальності, передається динаміка руху);— поширення ідей гуманізму, реформації та контрреформації;— поява нових форм самовираження і мистецьких стилів. Так, у живописі наприкінці XVI ст. з'являються нові жанри - портрет, пейзаж, історичний живопис .та ін. Зароджується стиль бароко;— посилення світських елементів, зростання уваги до людини та її духовного світу;— індивідуалізація творчості.Протягом XVI - першої половини XVII ст. змінюється вигляд більшості українських міст. їх забудова починає впорядковуватися згідно плану. Зростає кількість мурованих споруд: церков, монастирів, світських будівель (будинки міщан і шляхти, магістрати тощо.Меджибізький замок, острозький замок,мукчівский замок.З початку XVII ст. оборонні споруди, світські будівлі, церкви набувають рис ренесансу (витонченість, декоративне оздоблення, великі вікна, скульптури та ін.). Найбільш відомі пам'ятки: "Чорна кам'яниця" на Ринковій площі у Львові, будинок Корнякта, каплиця Трьох Святих, церква Успіння Богородиці, кругла (нова) вежа Острозького замку та ін.Видатними архітекторами цього стилю були П. Красовський, італійці Петро з Барбони та його учень Павло Домінічі Римлянин.Для образотворчого мистецтва цього періоду властиве художнє використання народних і релігійних традицій. Його головними жанрами були фрески , ікони. іконопис в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря, Богородчанський іконостас у Скиті Манявському у Галичині видатного маляра й різьбяра Іова Кондзелевіча, світські полотна (портрети, пейзажі тощо). У живописі світського характеру найпопулярнішим стає легендарний образ козака Мамая. Збереглось чимало тогочасних портретів: К.Острозького, Р.Сангушкого, К.Корнякта, Софії Тарковської та ін.Окрім того, розвивалося й образотворче мистецтво малих форм — оформлення рукописних і друкованих книг, заставок тощо. Високомистецьким твором є Пересопницьке Євангеліє. В оформленні книг цінними є гравюри, на яких зображені історичні події XVI — першої половини XVII ст.Перша укр. Друкарня напр. 15 ст у кракові,Швайполь Фіоль-укр першодрукар.1491 4 богослужбові книги післямови українською.16ст книгодрукар білорус Фрациск Скорина,1517 «псалтир»