80. «Статті про устрій Війська Запорозького» б. Хмельницького.

у червні 1648 р. загальна військова рада прийняла "Статті про устрій Війська Запорозького", що по своїй суті стали тим конституційним актом, спираючись на який гетьман видавав універсали, скликав раду, вершив суд та ін. [12, С. 19] Але основним правовим джерелом влади гетьмана були міждержавні договори.

81. Західний похід української армії під проводом б. Хмельницького.

спільна воєнна кампанія укр. козац. війська на чолі з гетьманом Б.Хмельницьким і рос. війська під командою боярина В.Бутурліна в Галичині, метою якої було звільнення західноукр. земель з–під влади польс. короля Яна II Казимира Ваза та приєднання їх до Укр. козац. держави. Воєнно–політ. ситуація була сприятливою для союзників, оскільки в цей час проти Корони Польської вели бойові дії війська швед. короля Карла Х Густава. Похід розпочали 11 липня, після того, як козац. полки І.Богуна та М.Зеленого звільнили від польс. військ Сх. Поділля, а в Україну ввійшли рос. війська. В серед. серпня союзники підійшли до Кам’янця і взяли його в облогу. В 2–й пол. серп. під стінами міста Б.Хмельницький провів переговори з швед. послом О.Торкватом, який передав пропозиції щодо узгодження бойових дій проти польс. короля та надання військ. допомоги швед. фельдмаршалові А.Віттенбергу, під–розділи якого воювали на сх. землях Корони Польс. 3 верес. союзники зняли облогу Кам’янця і спрямували війська в напрямку Львова. По дорозі були захоплені: Скала–Подільська, Ягільниця, Чортків, Теребовля, Тернопіль та ін. міста. 25 верес. союзники прибули до околиць Львова, звідки було відправлено ч. військ під командою миргород. полк. Г.Лесницького та бєлгородського воєводи кн. Г.Ромодановського до Городка. Там на чолі 10–тис. війська (разом з військ. слугами) перебував гетьман С.Потоцький. 29 верес. в ході кількагодинного бою Г.Лесницькому і Г.Ромодановському вдалося завдати нищівної поразки польс. військам (Городоцька битва 1655), після чого гол. сили укр. козац. та рос. військ розпочали облогу Львова. Утримуючи частиною військ місто в облозі, Б.Хмельницький і В.Бутурлін відправили на коронні землі Речі Посполитої 4 тис. козаків під командою гетьмана наказного Д.Виговського і 3,5 тис. рос. ратників на чолі зі стольником П.Потьомкіним. Союзні війська оволоділи Ярославом, Томашувом, Краснобродом, Любліном, Немировом та ін. містами, вийшовши в деяких місцях до р. Вісла та її притоки Сян. Військ. здобутки укр. козац. та рос. військ дали змогу кер–ву Війська Запорозького декларувати політ. наміри включити західноукр. землі до складу Укр. козац. д–ви: «доки козацька шабля зайшла, доти мусить бути козацьке панування». Тим часом легкість здобутих швед. армією перемог над поляками, а також фактор добровільного визнання польс. шляхтою зверхності швед. короля Карла Х Густава підштовхнули останнього до думки про недоцільність поширення влади укр. гетьмана на західноукр. землі. Він поставив вимогу про припинення облоги Львова укр. козац. військами і їх повернення в Центр. Україну. Зважаючи на певне напруження в цей час стосунків із рос. командуванням, а також на реальну загрозу з боку Кримського ханства, Б.Хмельницький не пішов на конфлікт зі Швецією. Підрозділи Д.Виговського і П.Потьомкіна були відкликані. 8 листоп. 1655, після отримання від мешканців Львова викупу, Б.Хмельницький віддав своїй армії наказ про повернення в козац. Україну.