- •34.Монголо-татарська навала на київську русь. Встановлення золотоординського іга
- •38. Приєднання західноукраїнських земель до Русі. Особливості їх розвитку. Піднесення Галицького і Волинського князівства.
- •39. Галичина за часів правління Ростиславовичів
- •40. Волинь до середини 12ст. Утвердження ілки мстиславовичів.Обєднаня Волині Романом
- •41.Утворення Галицько-Волинського князівства.Роман мстиславович.
- •42.Війна за галицьку-спадщину 1205-1238
- •43.Князювання Данила Романовича Галицького
- •44. Галицькі і волинські землі за наступників Данила
- •45.Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •48.Боротьба за руську спадщину. Входженя українських земель до вкл.
- •49.Соціально-економічнета становище укр населення у складі вкл
- •50. Великий князь Литовський вітовт
- •51.Велике княжіння Руське .Свидригайло
- •52. Московсько-литовськи війни та їх вплив на розвиток українських земель.
- •53.Люблинська унія ті включення українських земель до складу Речі Посполитої
- •54. Політичне та соціально-еконмічне становище укр. Земель у складі Речі посполитої
- •55.Берестейська церковна унія.Становище укр православної церкви.Діяльність братств.Полемічна література
- •56.Становище українських земель у складі Московської держави.
- •57.Культура україни в 14-пер пол. 17ст
- •58.Формування та рання історія українського козацтва
- •63.Гетьман Сагайдачний
- •64.Походи козаків пороти татар і турків
- •67. Козацько-селянські повстання в кінці XVI – на початку XVII ст.
- •68. Повстання під проводом к. Косинського
- •69. Повстання під проводом с. Наливайка та г. Лободи.
- •70. Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими та Бута.
- •71. Козацькі повстання під керівництвом Острянина та Гуні. «Ординація Війська Запорозького».
- •72. Українська національна революція середини XVIII ст.: основні етапи та їх характеристика.
- •73. Причини національно-визвольного повстання під проводом б. Хмельницького.
- •74. Політичний портрет б. Хмельницького.
- •75. Національно-визвольна війна під проводом б. Хмельницького. Характеристика основних етапів.
- •76. Формування Української держави в ході національної революції під проводом б. Хмельницького.
- •77. Зовнішня політика Богдана Хмельницького.
- •78. Корсунська битва.
- •79. Битва під Пилявцями.
- •80. «Статті про устрій Війська Запорозького» б. Хмельницького.
- •81. Західний похід української армії під проводом б. Хмельницького.
- •82. Збаразько-Зборівська кампанія.
- •83. Зборівський мирний договір.
- •84. Битва під Берестечком.
- •85. Білоцерківський мирний договір.
- •86. Батозька битва.
- •87. Жванецька кампанія.
- •88. Переяславська рада та «Березневі статті».
- •89. Полководці б. Хмельницького. (на вибір декілька)
- •90. Доба «Руїни» в історії України: загальна характеристика.
- •91. Гетьманування ю. Хмельницького.
- •92. І. Виговський та його боротьба за незалежність України.
- •93. Гадяцький договір.
- •94. Гетьманування і. Брюховецького.
- •95. П. Дорошенко та його боротьба за возз’єднання України.
- •96. Гетьманування п. Тетері.
- •97. Гетьман і. Самойлович та його боротьба проти татарсько-турецької загрози.
- •98. Доба гетьмана і. Мазепи.
- •99. Пилип Орлик. «Пакт і Конституція…»
- •100. Ліквідація Гетьманщини в Україні.
82. Збаразько-Зборівська кампанія.
100-тисячна армія Б.Хмельницького спільно з 40 тис. татар на чолі з Ісламом Гіреем на початку липня оточила велику частину польсько-шляхетського війська під Збаражем і тримала її в облозі півтора місяця. У боях біля міста було знищено чимало поляків та українців.
Тим часом на допомогу обложеним поспішали головні сили польської армії, які очолював король Ян Казимир. Непомітним маневром Б.Хмельницький зняв частину війська (близько 40 тис. українців і 25-30 тис. татар) з-під Збаража і вирушив до Зборова назустріч 20 —30-тисячній армії поляків. Несподіваним ударом гетьман відрізав частину польської армії від головних її сил і 15 серпня 1649 р. під час переправи через р. Стрипу завдав їм великих втрат. Наступного дня почався генеральний бій, який загрожував неминучою капітуляцією короля з усією його армією. Але в найкритичніший момент канцлер Оссолінський підкупив татарського хана і той категорично зажадав від Хмельницького припинити бій та почати переговори. Така поведінка хана пояснювалася його політикою «рівноваги сил», яка вела до взаємного виснаження України і Польщі, давала можливість Криму безкарно грабувати ці землі та відігравати провідну роль у Південно-Східній Європі.
18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський договір, за яким козаки здобували численні права: 1) Українська держава мала охоплювати територію Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств; на ній не мали права з'являтися коронні війська. Урядові посади тут могли займати тільки православні; 2) козацький реєстр встановлювався у кількості 40 тис. чол., а селяни, які не потрапили до нього, поверталися у кріпацтво. Підтверджувалися всі права і вольності Війська Запорізького; 3) всім учасникам повстання проголошувалася амністія. Водночас магнати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків; 4) Католицька і православна шляхта зрівнювалися у правах, а православний митрополит отримував місце у польському сенаті. Питання про унію передавалося на розгляд сейму; 5) польський король погодився на виплату щорічних упоминок Криму та у таємній статті дозволив татарам грабувати й брати ясир на українських землях.
Зборівський трактат не відповідав ні фактичному успіху національно-визвольної боротьби, ні тим широким надіям, які плекали українські народні маси. За Зборівською угодою велика частина селян поверталася в кріпацтво. На феодальне гноблення була приречена козацька міська біднота. До того ж, татари жорстоко пограбували землі Волині, Галичини й, особливо, Поділля. Доводилося задовольнятися національно-територіальною автономією, і то лише для козацької верстви. Це викликало в Україні надзвичайне обурення та стрімке наростання антифеодальної боротьби => перемир'я триватиме недовго.
83. Зборівський мирний договір.
5-6 серпня основні українські та польські сили зустрілися під Зборовом у Галичині. В перебігу битви селянсько-козацьке військо, зламавши опір польського, вдерлося до ворожого табору. Поразка королівської армії була неминучою. Але Ян Казимир підкупив союзника Хмельницького кримського хана Їслам-Гірея III. Погрожуючи виступити на боці Польщі, той зажадав від козацького гетьмана припинити битву Хмельницькому довелося вступити в перетрактації з Яном Казимиром і укласти невигідний для України Зборівський мирний договір.
За його умовами козацький реєстр обмежувався 40 тис. чол., а тоді під корогвами Хмельницького стояло понад 150 тис. козаків. Польське військо й адміністрація втрачали право перебувати у Київському, Брацлавському й Чернігівському воєводствах. Волинь, Поділля і частина Київщини залишилися під владою Речі Посполитої. Селяни, що не потрапили до козацького реєстру, мали повернутися під владу своїх панів. Хмельницькому було передано у володіння м. Чигирин. Учасникам Визвольної війни польський уряд оголосив амністію. Але на тлі Зборівської перемоги всі ці здобутки Б. Хмельницького виглядали надто скромними. Народ не прийняв умов Зборівської угоди й відповів на неї низкою повстань проти польського гноблення.