103. Дослідження в.Корнієнко, і.Лукінова, ю.Пахомова, а.Покритана, а.Чухно та інших.

За часів, коли були зроблені спроби проведення економічних реформ радянського часу, багато українських економістів протягом 1962-1965рр. розробляли пропозиції щодо удосконалення системи управління, планування, стимулювання виробництва, обговорювалися пропозиції щодо розширення самостійності та ініціативи підприємств на принципах госпрозрахунку. Ініціаторами цієї розробки виступили вчені-економісти України на чолі з О. Ліберманом.

Схема управління промисловістю грунтувалася на основному принципі, запропонованому Ліберманом: те, що вигідно суспільству, має бути вигідним і кожному підприємству. І навпаки, те, що невигідно суспільству, має бути невигідним і для колективу будь-якого підприємства.У 60-70 рр. з’являються праці, щодо проблем розвитку економічного механізму, теоретичних підходів до використання ринкових форм за умов соціалізму. Відомі українські автори В. Корнієнко, Ю. Пахомов, В. Черняк, А. Чухно звертаються до проблем загальносуспільного розвитку. В цей час виходять з друку праці І.Лукінова, Ю.Пахомова, В.Корнієнка, І.Ястремського, які пропонують зміну підходів до визначення ролі політичної економії в соціально-економічних перетвореннях. У творах Ю.Пахомова, В.Черняка, А.Чухна, В.Логвиненка, С.Мочерного з’являються дослідження проблем соціалістичної власності.

Був сформований новий категоріальний апарат і відображений у працях економістів: Ю.Пахомова, А.Чухно, С.Дзюбика, В.Логвиненка, Ю.Палкіна, М.Панченка, А.Покритана, М.Черненка, В.Черняка, І.Ястремського та ін.

Розвиток економічної теорії у період 60-70 рр.перебував під впливом партійних настанов та ідеологічних догм.

У 70-х роках економісти у своїх працях наголошували на переростання соціалізму у комунізм. У другій половині 70-х років розпочався критичній аналіз “розвинутого соціалізму”. На початку розглядуваних років і дещо пізніше у центрі українських політекономіків було дослідження предмету та методу політичної економії.

На відміну від авторів, які при визначені предмету політекономії за основу брали загальні положення К.Маркса, Ф.Енгельса та В.І.Леніна (Предметом політичної економії є виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном матеріальних благ у суспільстві). Ю.Пахомов, А.Чухно, М.Черненко щодо визначення предмету політичної економії зробили новий теоретико-методологічний підхід -“Політична економія вивчає виробничі відносини не лише в тісній взаємодії з виробничими відносинами але й із надбудовою”, у праці “Методологічні проблеми політекономії соціалізму”.

Становлення та розвиток України як сувереної держави вимагає глибоких перетворень в економічному житі суспільства. Їх суть полягає в переході від тотально-планової та ринкової економіки. Між цими двома економічними системами протікає перехідний період, який теж потребує наукового обгрунтування та економічного дослідження. Характеризуючи загальний етап перехідної економіки України, А.Покритан вважає, що на кінець 90-х років завершується формування тільки передумов для розвинутих ринкових відносин, саме ж становлення ринкового господарства почнеться вже за межами 2000р. І.Лукінов, А.Чухно пропонують здійснювати відродження економіки на розвитку власного внутрішнього ринку за рахунок підвищення платоспроможності товаровиробників і споживачів. Основою структурної перебудови народного господарства може стати посилення інвеситційного процесу, але інвестиції в економіку мають бути мобілізовані за рахунок внутрішніх джерел (накопичення прибутку підприємств, кошти держави, амортизації, кредитні ресурси комерційних банків і т.д.)

Лукінов починав з вивчення соц-екон аспектів розвитку с/г, досліджував макроекон відносини в с/г: ціноутворення, підвищенн продуктивності, земельно-рентні аспекти, удосконалення аграрної політики, еквівалентний обмін. У післярадян період зосереджує увагу на проблемах соц-екон розвитку країни та реформування аграрного сектору, виступав за вільне підприємництво в с/г як база для ефект господар систем. Праці «Екон трансформації» та «Еволюція екон систем» розглядає вирішення проблем екон безпеки, формування та функціонування держ та ринкового механізмів регулювання трансформаційних процесів, політики розвитку регіонів, міжнар екон зв’язків. З середини 1990-х років розвиток теорії трансформації відбувався у сфері досліджень інвестиційних процесів. І. Лукінов хоча і звертає увагу на звуження споживчого попиту, однак наголошує на необхідності сприяти насамперед інвестиціям, вишукуючи для них як внутрішні, так і зовнішні джерела, на необхідності державної підтримки та стимулювання інвестиційних видатків, насамперед у сучасні технології виробництва. В монографії «Еволюція екн систем» стверджував, що довгострокова програма соц-екн розвитку Укр має базуватися на 3 етапах: 1) подолання кризових явищ, стабілізація та перехід до екон зростання; 2) структурна переорієнтація нар господарства, підвищення його ефективності; 3) продовження структурної перебудови.

Ю.Пахомов – «Производственные отношения развитого социализма» (70-ті р.) формулює теоретичні засади ринкової перебудови економічної системи планового господарства. Він писав про вади глобалізаційних тенденцій того часу, про небезпеку механічного перенесення уніфікованих схем ринкового реформування, необачної лібералізації на країни з вираженою національною специфікою, яка вимагає інших, інституціоналістських підходів. При цьому особливо наполегливо наголошується на тому, що тільки країни, які зберегли свою національну ідентичність, досягають реального успіху в результаті реформ. У книзі «Цивилизационные модели современности и их исторические корни» (2002) говориться про вироблення ефективної моделі національного розвитку, яка базується саме на реаліях нашої держави.

А.Покритан – статті «Перехідна економіка, її зміст і особливості», «Деякі питання аналізу і реформування відносин власності», «Ринкова трансформація і проблема пріоритетів у економіці України». Є засновником одеської наукової школи.

А. Чухно – засновник київ наук школи екн теорії. Дослідження харак-ся зв’язком екн теорії з господарською практикою. Зробив внесок у дослідження проблем ринкових трансформацій економіки. У монографії «Перехід до ринкової економіки» виклав власну концепцію цих процесів. Концепція полягає в тому, що наша екн криза не циклічна, а стадіальна, пов’язана з рухом до ринк економіки, переходом до постіндустр стадії розвитку. Перехідний період має поєднуватися з перетворенням продуктивних сил на основі наук-техн прогресу, а ринк реформи супроводжуватися становленням нового технологічного способу вироб-ва. Монографія «Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для Укр» (2003) – теза хоча Укр знаход-ся на індустр стадії, вона повинна викор-ти інформ-комунікаційні технології і поєднувати індустр тип з постіндустр. Виступає за вивчення економіки у динаміці, розвиток еономіки охплює не лише ринк механізм та екн роль держ, а й науку та техніку.

Українська економічна теорія починає повертатись до світової економічної думки. Вже зараз в економічній літературі панує плюралізм поглядів, що сприяє розвиткові науки.